Ухвала Вищого адміністративного суду України від 05.02.2015 у справі № 2а-3095/09/2370

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" лютого 2015 р. м. Київ К-23856/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),

Моторного О.А., Рибченка А.О.,

представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином,-

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Темп"

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07.07.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010

у справі № 2а-3095/09/2370

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Темп"

до Державної податкової інспекції у м. Черкаси

про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2009 року Товариство звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції від 13.11.2008 № 0014691503/0, від 16.12.2008 № 0014691503/1 та від 05.05.2009 № 0014691503/3, якими позивачу визначено податкові зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з орендної плати за землю у сумі 247 033,92 грн., та від 10.04.2008 № 0005362503/0, яким позивачу визначено податкові зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з орендної плати за землю у сумі 270 949,75 грн. за порушення вимог Закону України "Про оренду землі". Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю з боку позивача порушень вимог названого Закону.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.07.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010, у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що позивач у 2009 та 2010 роках в порушення вимог ст. 21 Закону України "Про оренду землі" здійснював нарахування і сплату орендної плати за землі комунальної власності за договором оренди земельної ділянки в розмірі 1 % від грошової оцінки землі, замість встановлених Законом 3 % від грошової оцінки.

Не погодившись із судовими рішеннями, позивач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу із доповненням, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги Товариство зазначає, що орендна плата за користування земельними ділянками має договірне походження, а зміна розміру орендної плати повинна бути оформлена у відповідності до вимог законодавства.

У поданих запереченнях на скаргу відповідач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.

Переглянувши матеріали справи і касаційну скаргу, заслухавши доповідь судді, Вищий адміністративний суд України зазначає наступне.

Як встановлено судами, передумовою прийняття оспорюваних податкових повідомлень - рішень були висновки фахівців контролюючого органу за результатами камеральних перевірок поданих позивачем декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, викладені в актах від 30.10.2008 №5948/15-3107 та від 30.03.2009 №2605/15-3107, що позивачем при визначенні суми податкового зобов'язання з орендної плати починаючи з січня 2008 року не були враховані відповідні зміни внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-VІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" та нараховувалась орендна плата за договором оренди земельної ділянки комунальної власності в розмірі 1 % від грошової оцінки землі, замість встановлених 3 % .

Судами також було встановлено, що 22.03.2006 між позивачем та Черкаською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки з визначеним розміром щорічної орендної плати у сумі 139 292,00 грн., що відповідає 1 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Вказані розміри орендної плати відповідають сумам податкового зобов'язання, з урахуванням коефіцієнту індексації, що визначались самостійно позивачем у податкових деклараціях, які були надані контролюючому органу за 2008 та 2009 роки з помісячною розбивкою.

Згідно із ст. 15 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру.

При цьому відповідно до ст. 21 цього Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю" ).

Таким чином, згідно із законодавством України, чинним на момент виникнення спірних відносин, питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В даному випадку недійсність договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) законом прямо не встановлена, рішення суду про визнання його недійсним відсутнє, а тому договір є чинним.

При цьому згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами. Відповідно, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом вказаного договору, у визначеному договором розмірі.

Водночас, закріплення в ч. 4 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" мінімального значення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності означає те, що орендна плата за такі земельні ділянки є регульованою законодавством ціною.

Поряд з цим ні Закон України "Про плату за землю" , ні інші нормативно-правові акти не закріплюють обов'язок орендаря перераховувати орендну плату (сплачувати її в більшому розмірі) в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати.

Тобто орендар зобов'язаний буде сплачувати більший розмір орендної плати лише у випадку внесення відповідних змін до договору.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, орендар зобов'язаний буде сплачувати більший розмір орендної плати з настанням дати: - набрання чинності додатковою угодою про внесення змін до договору (в разі досягнення сторонами взаємної згоди щодо збільшення розміру орендної плати) ; - набрання законної сили рішенням суду про зміну договору (в разі вирішення спору щодо зміни розміру орендної плати в судовому порядку).

З матеріалів справи та обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, вбачається, що позивачем та Черкаською міською радою зміни до договору оренди земельної ділянки від 22.03.2006 щодо збільшення розміру орендної плати за землю не вносились. Також з матеріалів справи вбачається, що судове рішення щодо зміни розміру орендної плати в судовому порядку відсутнє, а інших умов збільшення розміру орендної плати законами України не передбачено, у тому числі і за рішенням податкового органу.

Таким чином, зміна розміру земельного податку згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками, проте не тягне автоматичну зміну умов договорів щодо розміру орендної палати, а відтак донарахування податковим органом суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням є безпідставним.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про помилковість висновків судів попередніх інстанцій про можливість зміни розміру орендної плати відповідно до вимог законодавства без внесення доповнень до Договору 22.03.2006, посилаючись на п. 4.2 останнього, оскільки зазначеним пунктом така можливість передбачена лише щодо проведення щорічної індексації.

Таким чином, суд касаційної інстанції приходить до висновку про те, що нарахування відповідачем податкових зобов'язань згідно оспорюваних податкових повідомлень - рішень є безпідставними.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені обставини справи, але порушено норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, а тому вбачаються підстави для їх скасування та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Темп" задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07.07.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010 по справі № 2а-3095/09/2370 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Темп" задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення від 13.11.2008 № 0014691503/0, від 16.12.2008 № 0014691503/1, від 05.05.2009 № 0014691503/3 та від 10.04.2008 № 0005362503/0 скасувати.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної постанови, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому ст.ст. 236 - 2391Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді О.А. Моторний, А.О. Рибченко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
04.02.2015
ПІБ судді:
Карась О.В.
Реєстраційний № рішення
№ 2а-3095/09/2370
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Вищий адміністративний суд залишив без задоволення касаційну скаргу податкової інспекції, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду у Верховному Суді України не переглядалось.
Замовити персональну презентацію