Ухвала Вищого адміністративного суду України від 05.02.2014 у справі № 2а-18410/08/0570
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/33323/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Бухтіярової І.О., Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2011 року

у справі № 2а-18410/08/0570

за позовом Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі міста Донецька (далі - позивач) звернулась до суду із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 7005,69 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь бюджету податкову заборгованість у розмірі 4707,29 грн. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2011 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2011 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 були позначені податкові зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) згідно податкових повідомлень-рішень: № 0008671740 від 18 червня 2007 року у розмірі 6661,20 грн.; №001191740/0 від 02 липня 2007 року у розмірі 19,90 грн.; № 0004741740 від 15 березня 2008 року у розмірі 19,82 грн.; № 0005901740 від 11 квітня 2008 року у розмірі 189,36 грн.; №0006951740 від 11 квітня 2008 року у розмірі 170,00 грн.

Податкові повідомлення-рішення №001191740/0 від 02 липня 2007 року, № 0004741740 від 15 березня 2008 року, № 0005901740 від 11 квітня 2008 року, №0006951740 від 11 квітня 2008 року відповідачем не оскаржувались, а суми податкових зобов'язань, визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, не оспорювались.

Податкове повідомлення-рішення № 0008671740 від 18 червня 2007 року було оскаржене відповідачем в судовому порядку.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 2298,40 грн., з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податкове зобов'язання, яке виникло на підставі податкового повідомлення-рішення № 0008671740/0 від 18 червня 2007 року, яке, в свою чергу, було частково скасоване на суму 2298,40 грн. згідно рішення суду, яке набрало законної сили, є неузгодженим та не може бути визнаним сумою податкового боргу платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

За визначенням, наведеним у пункті 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно абзацу 6 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року у справі № 2а-31866/08/0570 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька було визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька №0008671740/0 від 18 червня 2007 року на суму 2298,40 грн. Вказана постанова набрала законної сили.

Таким чином, відповідно до наведених вище правових норм податкове зобов'язання, яке виникло на підставі зазначеного податкового повідомлення-рішення, є неузгодженим на суму 2298,40 грн.

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування вимог касаційної скарги, були досліджені Донецького окружного адміністративного суду при розгляді справи № 2a-31866/08/0570, яким судом була надана належна правова оцінка.

За таких обставин, суди попередніх інстанції дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2298,40 грн.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІу Ворошиловському районі м. Донецька підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева

Судді: _____________________ І.О. Бухтіярова _____________________ І.В. Приходько

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
05.02.2014
ПІБ судді:
Бившева Л.І.
Реєстраційний № рішення
2а-18410/08/0570
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд відмовив у задоволенні скарги контролюючого органу.
Подальше оскарження
Рішення суду в подальшому не оскаржувалося.
Замовити персональну презентацію