Ухвала Вищого адміністративного суду України від 04.11.2014 у справі № 2а-6049/12/2670
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2014 року м. Київ К/800/20710/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

при секретарі: Сватко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги: Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

та Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 вересня 2012 року

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року

по справі №2а-6049/12/2670

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (надалі - ДК «Укргазвидобування» НАК компанії «Нафтогаз України»)

до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі - Миргородська ОДПІ Полтавської області ДПС)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У травні 2012р. позивач звернувся до суду з позовом до Миргородська ОДПІ Полтавської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.02.2012р. №0000161502, 0000171502, 0000181502 та 0000191502.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 25.09.2012р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013р. рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволенні вимог ПАТ «Укргазвидобування» про скасування податкового повідомлення-рішення Миргородської ОДПІ Полтавської області ДПС від 21.02.2012р. №0000191502 та прийнято нове рішення про задоволення адміністративного позову в цій частині. В інший частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове - про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Також, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду другої інстанції в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення 21.02.2012р. №0000191502 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позовних вимогах повністю.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, 21.02.2012р. Миргородською ОДПІ Полтавської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення: №№0000161502, 0000171502, 0000181502, 0000191502, згідно яких до ПАТ «Укргазвидобування» застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення строків сплати узгодженої суми рентної плати за природний газ та газовий конденсат.

Надаючи оцінку обставинам у справі колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно розрахунку штрафних санкцій, який є додатком до податкового повідомлення-рішення від 21.02.2012р. №0000191502, підставою для застосування до позивача санкцій у розмірі 204985,35грн. слугував висновок податкового органу про порушення позивачем строку сплати рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні, за липень 2011р. на один день. На думку податкового органу ПАТ «Укргазвидобування» зобов'язане було сплатити кошти, визначені у розрахунку №9006582632 від 12.08.2011р., у строк до 30.08.2011р. Фактично кошти були сплачені 31.08.2011р.

Спростовуючи наведені висновки податкового органу, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що у відповідності до п.260.1 ст.260 ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні, дорівнює календарному місяцю.

У п.260.5 ст.260 ПК України визначено, що платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає органу державної податкової служби податковий розрахунок.

Згідно п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п.49.20 ст.49 ПК України).

Як вірно встановлено судом, граничний строк подачі податкового розрахунку з рентної плати за газовий конденсат за липень 2011р. наступив 22.08.2011р., оскільки 20.08.2011р. було вихідним - днем (субота), а тому позивач зобов'язаний був сплатити визначену у розрахунку суму у строк до 01.09.2011р. При цьому, рентна плата за газовий конденсат за липень 2011р. була сплачена ПАТ «Укргазвидобування» 31.08.2011р., тобто у межах строку, встановленого п.57.1 ст.57 ПК України.

Враховуючи, що судом першої інстанції зазначені обставини справи враховані не було, апеляційний суд дійшов цілком вірно висновку про скасування податкового повідомлення - рішення від 21.02.2012р. №0000191502.

Щодо податкових повідомлень - рішень від 21.02.2012р. №№0000161502, 0000171502, 0000181502 слід зазначити наступне.

Так, судами попередніх інстанції встановлено, що між ПАТ «Укргазвидобування» та Миргородською ОДПІ Полтавської області були укладені договори розстрочення податкових зобов'язань: від 29.04.2011р./05.05.2011р. №16, від 29.04.2011р./06.05.2011р. №17 та від 30.07.2011р./04.08.2011р. №30. Також сторони підписували доповнення до договорів розстрочення податкових зобов'язань: від 29.04.2011р./05.05.2011р. №16, від 29.04.2011р./06.05.2011р. №17, якими були перенесені строки сплати чергової частки розстроченої суми.

Разом з тим, в подальшому ДПА у Полтавській області були прийняті рішення про скасування договорів розстрочення грошових зобов'язань ПАТ «Укргазвидобування», про що позивача було повідомлено листом від 12.10.2011р. №7184/7/24-235.

У п.4.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1036, передбачено, що з ініціативи органу державної податкової служби, що уклав договір про розстрочення (відстрочення), орган державної податкової служби вищого рівня, який прийняв рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), розриває цей договір, про що повідомляє платника податків та відповідний орган державної податкової служби.

Відповідно до п.4.5 Порядку рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) є підставою для дострокового розірвання договору. У пункті 6.4 «Особливі умови» договору робиться запис: «Договір достроково розірвано, документ від _____ №_____».

Пунктом 4.6 Порядку встановлено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом.

Позивач під час розгляду справи посилався на норми актів цивільного законодавства, які передбачають розірвання договору за згодою сторін.

Однак, позивачем не надано суду доказів оскарження рішень ДПС України про скасування розстрочення грошових зобов'язань в адміністративному або судовому порядку.

Між тим в даному випадку договори були розірвані з ініціативи органу державної податкової служби у зв'язку з тим, що платник податків порушує умови погашення розстроченого податкового зобов'язання (податкового боргу), а також має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення договору про розстрочення.

Згідно п.4.2 договорів розстрочення, укладених між сторонами даної справи, орган державної податкової служби зобов'язується достроково розірвати договір на підставі рішення про скасування розстрочення якщо, зокрема, платник податків визнаний таким, що має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів.

Отже, надходження рішення про скасування розстрочення є безумовною підставою для відмови податкового органу від договору розстрочення в односторонньому порядку без отримання згоди на це платника податків.

Як встановлено судами, умовами договорів розстрочення передбачено можливість їх дострокового розірвання з ініціативи податкового органу, тому відповідач мав право самостійно відмовитися від договорів розстрочення. При цьому укладення додаткової угоди про дострокове розірвання договорів розстрочення в такому випадку не вимагається.

Враховуючи, що позивачем порушено відповідні граничні терміни сплати грошових зобов'язань по рентній платі за газовий конденсат та природний газ, суди дійшли обґрунтованого висновку про правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень - рішень від 21.02.2012р. №№0000161502, 0000171502, 0000181502.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ухвалив:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак

Судді: ___________________ О.В. Вербицька ___________________ О.В. Муравйов

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
04.11.2014
ПІБ судді:
Маринчак Н.Є.
Реєстраційний № рішення
2а-6049/12/2670
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу платника  залишено без задоволення.  Касаційну скаргу контролюючого органу залишено без задоволення. Постанову апеляційного адміністративного суду - залишено без змін.
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду України не переглядалося Верховним Судом України.
Замовити персональну презентацію