Ухвала Вищого адміністративного суду України від 04.06.2015 у справі № 2а-6157/10/0870

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2015 року м. Київ К/800/4856/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е. Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Екологічна Корпорація „АБСОЛЮТ КОРОНА"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2011

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012

у справі № 2а-6157/10/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Екологічна Корпорація „АБСОЛЮТ КОРОНА"

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Екологічна Корпорація „АБСОЛЮТ КОРОНА" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень: № 0000402301/0/923 від 31.05.2010, № 0000711702/0/923 від 31.05.2010, № 0000402301/1 від 13.08.2010.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2011 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 та складено акт № 875/23-023/33157621 від 26.05.2010.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення: № 0000402301/0/923 від 31.05.2010, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 4519752, 26 грн.: 3765470, 64 грн. основний платіж, 754281, 62 грн. штрафні (фінансові) санкції; № 0000711702/0/923 від 31.05.2010, яким визначено податкове зобов'язання по податку з доходів найманих працівників на суму 272, 28 грн.: основний платіж 90, 76 грн., 181, 52 грн. штрафних санкцій.

Перевіркою встановлені порушення позивачем пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 7.10 ст. 7 п. 11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" , занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 3765470, 64 грн., відсутність об'єктів оподаткування при придбанні у вересні 2008 року у ТОВ „Київагроарсенал" товарів (послуг) та продажу товарів (послуг Корпорації „Союз" у листопаді 2009 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість"; пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4; пп. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6; п. 7.1 7; пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України „Про податок з дох фізичних осіб" , донараховано податок з доходів фізичних осіб.

Між Позивачем (виконавець) та ВАТ „Дніпроенерго" (замовник), був укладений Договір № 2626 від 12.09.2008р. про те що Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується із залученням субпідрядних організацій виконати і здати Замовникові, у встановлені цим договором терміни, роботи у галузі будівництва, а саме: роботи на об'єкті: ВАТ „Дніпроенерго" Криворізька ТЕС "Технічне переоснащення енергоблоку ст. №3 і реконструкцією електрофільтрів, розробка сірко - та азотоочищення". Розробка конструкторської документації для реконструкції електрофільтрів. Виготовлення та монтаж електрофільтрів. Початок робіт: вересень 2008 року, закінчення - 31 грудня 2009 року.

Також, між Позивачем (виконавець) та Корпорацією виробничих та комерційних підприємств „СОЮЗ" (замовник), укладено Договір № 09/0211-2171 від 02.11.2009 предметом якого є те, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується із залученням субпідрядних організацій виконати і здати замовнику, у встановлені цим договором терміни, роботи у галузі будівництва, а саме: роботи на об'єкті ВАТ „Дніпроенерго" Криворізька ТЕС „Технічне переоснащення енергоблоку ст. №3 з реконструкцією електрофільтрів. Розробка сірко - та азотоочищення". Розробка конструкторської документації для реконструкції електрофільтрів. Виготовлення та монтаж електрофільтрів. Початок робіт 02.11.2009, закінчення 25.09.2009.

Позивачем для обліку та оподаткування операцій за Договором № 09/0211-2171 від 02.11.2009 було обрано особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом).

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Відповідно до вимог пп. 7.10.1 п.7.10 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" , платнику податку надано можливість вибрати особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом).

Згідно з пп. 7.10.2 п. 7.10 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" , достроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу "інжиніринг", науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, що такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).

Згідно пп. 7.10.3 п.7.10 ст.7 вказаного Закону, виконавець самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку із виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту.

Оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту) визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту (пп. 7.10.4 п. 7.10 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" ).

Нормами пп. 7.10.5 п. 7.10 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що доход виконавців у звітному періоді визначається як добуток загальнодоговірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту.

Витрати виконавця у звітному періоді визначаються на рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат, пов'язаних із виконанням довгострокового договору (контракту) у такому звітному періоді (пп. 7.10.6 п. 7.10 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" ).

Витрати і доходи, понесені (нараховані) виконавцем довгострокового договору (контракту) протягом звітного періоду, включаються до складу валових витрат або валових доходів такого виконавця за наслідками такого періоду в сумах, визначених пп. 7.10.5, пп. 7.10.6 цієї статті (пп. 7.10.7 п. 7.10 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" ).

Для цілей оподаткування суми авансів або переплат, отриманих виконавцем довгострокового договору (контракту), відносяться до складу валового доходу такого виконавця виключно у межах сум, визначених згідно із пп. 7.10.5 цього пункту (пп. 7.10.8 п. 7.10 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" ).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що основні фонди, визначені як об'єкти договору № 09/0211-2171 від 02.11.2009, не відносяться до складу основних фондів замовника Корпорацією виробничих та комерційних підприємств „СОЮЗ" за договором.

Виконання вище зазначеного договору було направлено на здійснення позивачем будівництва об'єкту для ВАТ „Дніпроенерго", які не відносяться до основних фондів Замовника та Виконавця.

Таким чином колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що укладений позивачем договір не відповідає вимогам пп. 7.10.2 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" .

Стосовно нарахованих доходів у вигляд заробітної плати протягом вересня - жовтня 2009 року з застосуванням податкової соціальної пільги.

Відповідно до п. 6.3.2 ст. 6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги.

Таким чином, суд першої інстанції, з чим погодилась колегія апеляційного суду, правомірно дійшов висновку про доведеність порушення позивачем пп. 6.3.1 ст. 6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" .

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181-III від 21.12.2000 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" , у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення відповідача №2620/10/23-015 від 05.07.2010 про подовження терміну розгляду скарги, було направлено на адресу позивача 06.07.2010, про що надано копію квитанції вузла зв'язку (а.с. 59), та копія конверту про повернення судової кореспонденції з позначкою вузла зв'язку з причин закінчення терміну зберігання.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що відповідач на вимогу суду надав належні докази направлення позивачу рішення про продовження строків розгляду скарги (повідомлення про вручення поштового відправлення або конверту з відміткою про причини повернення поштового відправлення) .

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Екологічна Корпорація „АБСОЛЮТ КОРОНА" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 у справі № 2а-6157/10/0870 залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Екологічна Корпорація „АБСОЛЮТ КОРОНА" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 у справі № 2а-6157/10/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
03.06.2015
ПІБ судді:
Федоров М.О.
Реєстраційний № рішення
№ 2а-6157/10/0870
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу платника залишено без задоволення. Постанову окружного адміністративного суду та ухвалу апеляційного адміністративного суду залишено без змін. 
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду не переглядалося Верховним Судом України.  
Замовити персональну презентацію