Ухвала Вищого адміністративного суду України від 04.03.2015 у справі № 0670/2901/12
Державний герб України 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

"04" березня 2015 р. м. Київ К/9991/82083/12 

Колегія  суддів  Вищого адміністративного  суду України у складі   

Приходько І.В.

Бухтіярової І.О. Костенка М.І.

при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Саленко В.Ю.,

від відповідача  -  Клименко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Малинська фабрика спеціального паперу»

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2012 р.

у справі № 0670/2901/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Малинська фабрика спеціального паперу»

до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Малинська фабрика спеціального паперу» (далі - позивач, ТОВ «Малинська фабрика спеціального паперу») звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Малинська ОДПІ Житомирської області), в якому просило суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.04.2012 р. № 0001661540.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 р. позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Малинської ОДПІ Житомирської області від 17.04.2012 р. № 0001661540; вирішено питання про судові витрати.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2012 р. постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2012 р. та залишити в силі постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 р.

Відповідач у письмових запереченнях та в судовому засіданні 04.03.2015 р. проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції законним, обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм діючого законодавства.

Крім того, представник відповідача заявив клопотання про процесуальне правонаступництво відповідача на Малинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міністерства доходів і зборів у Житомирській області, надав відповідні документи.

Дослідив заявлене клопотання, колегія суддів приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню в порядку визначеному статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.10.2011 р. позивачем було подано до податкового органу податкову декларацію за ІІІ квартал 2011 року із збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод, відповідно до якої сплаті підлягав збір у розмірі 10 283,12 грн., з якого 5 141,56 грн. - до державного бюджету та 5 141,56 грн. - до місцевого бюджету.

Останнім днем строку сплати вказаного збору було 19.11.2011 р. Однак, зазначену узгоджену суму податкового зобов'язання позивач сплатив з порушенням обумовленого строку, а саме - 22.11.2011 р. При цьому позивач крім збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод сплатив і штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 028,31 грн. за порушення ним строків сплати визначеного податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за ІІІ квартал 2011 року.

Проте, Малинською ОДПІ Житомирської області було сформовано у автоматичному режимі розрахунок штрафної санкції по ТОВ «Малинська фабрика спеціального паперу» за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод в розмірі 10 283,10 грн. відповідно до статті 126 Податкового кодексу України, та винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 17.04.2011 р. № 0001661540, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої узгодженої суми податкового зобов'язання, що складає 1 028,31 грн.

Разом з тим, розмір самостійно визначеного та сплаченого позивачем штрафу зараховано за даними особового рахунку, як переплату, оскільки на дату сплати такого штрафу, рішення податного органу про притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу не приймалось.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення. При цьому посилався на те, що в порушення вимог положень статті 86 Податкового кодексу України податковим органом податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 17.04.2011 р. № 0001661540 було прийняте без проведення відповідної перевірки та без складання відповідного акту за результатами проведення такої перевірки.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що податкова декларація позивача за ІІІ квартал 2011 року із збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод не містить положень, які б дозволяли платнику податків самостійно визначати грошове зобов'язання за штрафом, що обумовлений пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання зі сплати штрафу, обумовленого статті 126 Податкового кодексу України виникає не інакше, як за рішенням контролюючого органу, яке є підставою для його сплати, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню.

Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з такою позицією суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 113.3 статті 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

При цьому, грошове зобов'язання зі сплати штрафу, обумовленого статті 126 Податкового кодексу України, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, дійсно виникає не інакше, як за рішенням контролюючого органу, яке є підставою для його сплати.

Разом з тим, питання щодо несвоєчасної сплати визначеного платником податку грошового зобов'язання, з'ясовується контролюючим органом під час проведення камеральних перевірок.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки, згідно пункту 76.2 статті 76 Податкового кодексу України, здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Так, пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як слідує з матеріалів справи, в порушення вищезазначених положень податкового законодавства, відповідачем спірне податкове повідомлення-рішення було винесене без проведення перевірки з питання несвоєчасної сплати визначеного платником податку грошового зобов'язання та без складення і надіслання позивачу відповідного акту за результатами проведення такої перевірки.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку скасувавши винесене Малинською ОДПІ Житомирської області податкове повідомлення-рішення від 17.04.2012 р. № 0001661540.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України на підставі положень статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України скасовує рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 160, 163, 211, 220, 221, 223, 226, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Здійснити процесуальне правонаступництво відповідача, Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на Малинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міністерства доходів і зборів у Житомирській області, надав відповідні документи.

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Малинська фабрика спеціального паперу» - задовольнити.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2012 р. - скасувати, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 р. - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько

Судді: (підпис) І. О. Бухтіярова (підпис) М. І. Костенко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
04.03.2015
ПІБ судді:
Приходько І.В.
Реєстраційний № рішення
0670/2901/12
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Вищий адміністративний суд задовольнив касаційну скаргу платника, скасував рішення апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції.
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду в Верховному Суді України не переглядалось.
Замовити персональну презентацію