Ухвала Вищого адміністративного суду України від 03.12.2014 у справі №2а/0570/5863/201
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2014 року м. Київ К/9991/57970/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.,

за участю: секретаря Руденко А.М.,

представника позивача Христич О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду

від 17.08.2011

по справі №2а/0570/5863/2011

за позовом Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів,

за участю прокуратури Донецької області про визнання неправомірними та скасування податкової вимоги, рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.06.2011 у задоволенні позовних вимог Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів, за участю прокуратури Донецької області про визнання неправомірними та скасування податкової вимоги, рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.08.2011 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.06.2011 скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог. Визнано неправомірною та скасовано податкову вимогу від 04.04.2011 №3 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 582155,20грн.; визнано неправомірним і скасовано рішення від 04.04.2011 №6 про опис майна у податкову заставу на загальну суму 582944,50грн.; зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податку у місті Донецьку скасувати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна реєстрацію обтяження майна (активів) та зобов'язати відповідача відобразити в картці особового рахунку Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області суми сплаченого податку на додану вартість в розмірі 526720,00грн. у відповідності із зареєстрованими банківською установою - Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий банк» МФО 335924 платіжними дорученнями: №33616 від 24.11.2009 на 59000,00грн., №33615 від 24.11.2009 на 8100,00грн., №33617 від 24.11.2009 на 7300,00грн., №33618 від 24.11.2009 на 5300,00грн., №33619 від 24.11.2009 на 19500,00грн., №20535 від 27.07.2009 на 5650,00грн., №20536 від 27.07.2009 на 7100,00грн., №20533 від 27.07.2009 на 2000,00грн., №20534 від 27.07.2009 на 25000,00грн., №20530 від 27.07.2009 на 1050,00грн., №20532 від 27.07.2009 на 1800,00грн., №20529 від 27.07.2009 на 8350,00грн., №23924 від 27.08.2009 на 1100,00грн., №23925 від 27.08.2009 на 2600,00грн., №23927 від 27.08.2009 на 23200,00грн., №23928 від 27.08.2009 на 2800,00грн., №23929 від 27.08.2009 на 2600,00грн., №23930 від 27.08.2009 на 9000,00грн., №16839 від 25.06.2009 на 3200,00грн. №16838 від 25.06.2009 на 1160,00грн., №16841 від 25.06.2009 на 18100,00грн., №16842 від 25.06.2009 на 4950,00грн., №16843 від 25.06.2009 на 17900,00грн., №16844 від 25.06.2009 на 23200,00грн., №13234 від 25.05.2009 на 29300,00грн., №13235 від 25.05.2009 на 15100,00грн., №13232 від 25.05.2009 на 35800,00грн., №13233 від 25.05.2009 на 17300,00грн., №13230 від 25.05.2009 на 4800,00грн., №13231 від 25.05.2009 на 6300,00грн., №13229 від 25.05.2009 на 1400,00грн., №7055 від 23.03.2009 на 3500,00грн., №7058 від 23.03.2009 на 4800,00грн., №7059 від 23.03.2009 на 5600,00грн., №7056 від 23.03.2009 на 7800,00грн., №7057 від 23.03.2009 на 25900,00грн., №7052 від 23.03.2009 на 10600,00грн., №7053 від 23.03.2009 на 1500,00грн., №2851 від 11.02.2009 на 5400,00грн., №2853 від 11.02.2009 на 3000,00грн., №2854 від 11.02.2009 на 7350,00грн., №2855 від 11.02.2009 на 7850,00грн., №2856 від 11.02.2009 на 3950,00грн., №2857 від 11.02.2009 на 4980,00грн., №4293 від 24.02.2009 на 9800,00грн., №4296 від 24.02.2009 на 3800,00грн., №4297 від 24.02.2009 на 36800,00грн., №4298 від 24.02.2009 на 5800,00грн., №4299 від 24.02.2009 на 4230,00грн., №4490 від 26.02.2009 на 2300,00грн., №4491 від 26.02.2009 на 2000,00грн., №4293 від 24.02.2009 на 9600,00грн.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів 06.09.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 19.09.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.08.2011 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, пунктів 2.3, 3.1, 3.8, 5.3 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 №276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за №843/11123, розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №979 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за №1439/18734, підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14, підпункту 66.1.5 пункту 66.1 статті 66, пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, частини п'ятої статті 45 Бюджетного кодексу України, пункту 6 частини першої статті 7 Закону України «Про Національний банк України», пункту 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, підпункту 16.5.1 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пункту 1 частини другої статті 17, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області включено до реєстру великих платників податків та перебуває на обліку у Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів з 12.01.2011, а до цієї дати він перебував на обліку в Державній податковій інспекції в Калінінському районі міста Донецька.

Протягом 2009 року позивачем через Донецьку філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий банк» сплачувався податок на додану вартість платіжними дорученнями: №33616 від 24.11.2009 на 59000,00грн., №33615 від 24.11.2009 на 8100,00грн., №33617 від 24.11.2009 на 7300,00грн., №33618 від 24.11.2009 на 5300,00грн., №33619 від 24.11.2009 на 19500,00грн., №20535 від 27.07.2009 на 5650,00грн., №20536 від 27.07.2009 на 7100,00грн., №20533 від 27.07.2009 на 2000,00грн., №20534 від 27.07.2009 на 25000,00грн., №20530 від 27.07.2009 на 1050,00грн., №20532 від 27.07.2009 на 1800,00грн., №20529 від 27.07.2009 на 8350,00грн., №23924 від 27.08.2009 на 1100,00грн., №23925 від 27.08.2009 на 2600,00грн., №23927 від 27.08.2009 на 23200,00грн., №23928 від 27.08.2009 на 2800,00грн., №23929 від 27.08.2009 на 2600,00грн., №23930 від 27.08.2009 на 9000,00грн., №16839 від 25.06.2009 на 3200,00грн. №16838 від 25.06.2009 на 1160,00грн., №16841 від 25.06.2009 на 18100,00грн., №16842 від 25.06.2009 на 4950,00грн., №16843 від 25.06.2009 на 17900,00грн., №16844 від 25.06.2009 на 23200,00грн., №13234 від 25.05.2009 на 29300,00грн., №13235 від 25.05.2009 на 15100,00грн., №13232 від 25.05.2009 на 35800,00грн., №13233 від 25.05.2009 на 17300,00грн., №13230 від 25.05.2009 на 4800,00грн., №13231 від 25.05.2009 на 6300,00грн., №13229 від 25.05.2009 на 1400,00грн., №7055 від 23.03.2009 на 3500,00грн., №7058 від 23.03.2009 на 4800,00грн., №7059 від 23.03.2009 на 5600,00грн., №7056 від 23.03.2009 на 7800,00грн., №7057 від 23.03.2009 на 25900,00грн., №7052 від 23.03.2009 на 10600,00грн., №7053 від 23.03.2009 на 1500,00грн., №2851 від 11.02.2009 на 5400,00грн., №2853 від 11.02.2009 на 3000,00грн., №2854 від 11.02.2009 на 7350,00грн., №2855 від 11.02.2009 на 7850,00грн., №2856 від 11.02.2009 на 3950,00грн., №2857 від 11.02.2009 на 4980,00грн., №4293 від 24.02.2009 на 9800,00грн., №4296 від 24.02.2009 на 3800,00грн., №4297 від 24.02.2009 на 36800,00грн., №4298 від 24.02.2009 на 5800,00грн., №4299 від 24.02.2009 на 4230,00грн., №4490 від 26.02.2009 на 2300,00грн., №4491 від 26.02.2009 на 2000,00грн., №4293 від 24.02.2009 на 9600,00грн.

На момент передачі позивача на податковий облік до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів за ним обліковувалась сума податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 570299,33грн., яка виникла внаслідок нездійснення позивачем своєчасної сплати податкових зобов'язань.

Оскільки банківською установою гроші не були переказані на рахунки Державного казначейства в Донецькій області, то позивач вирішував спір в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.08.2009 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий банк» виконати умови договору банківського рахунку, а саме: завершити переказ грошових коштів з поточного рахунку УДСО при ГУМВС України в Донецькій області та перерахувати на рахунки отримувачів на загальну суму 388020,00грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.06.2010 у справі №2а-7044/10/0570, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.08.2010, зобов'язано Державну податкову інспекцію в Калінінському районі міста Донецька відобразити в картці особового рахунку позивача суми у відповідності із зареєстрованими Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий банк» МФО 335924 зазначеними платіжними дорученнями.

За змістом підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно підпункту 7.7 статті 7 вказаного Закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Окрім того, відповідно до пункту 16.5.1 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Враховуючи викладене, висновок суду апеляційної інстанції щодо необґрунтованості доводів податкового органу про наявність у позивача заборгованості з податку на додану вартість перед бюджетом є правильним.

За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дж ішов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 221, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.08.2011 по справі №2а/0570/5863/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

 Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна

 Судді: __________________ Л.І. Бившева __________________ А.М. Лосєв

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
03.12.2014
ПІБ судді:
Шипуліна Т.М.
Реєстраційний № рішення
2а/0570/5863/201
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу контролюючого органу залишено без задоволення. Постанову апеляційного адміністративного суду залишено без змін.
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду не переглядалося Верховим Судом України.
Замовити персональну презентацію