Ухвала Вищого адміністративного суду України від 03.09.2014 у справі № 2-а-7742/09/0470
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/41538/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Лосєва А.М., Степашка О.І.,

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду

від 28.04.2011

по справі №2-а-7742/09/0470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТ-І» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2010 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТ-І» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у разі наявності експортних операцій до декларації додається п'ятий основний аркуш ВМД, а у випадку відсутності такого аркуша декларація вважається заповненою всупереч вимогам законодавства.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2010 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року, поданої 16.01.2009 реєстраційний номер 82848. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.02.2009 №00017161502/0/3794/10/15-240, від 12.03.2009 №00017161502/1/6244/10/15-240, від 28.04.2009 №00017161502/2/11761/10/15-240 та від 25.05.2009 №00017161502/3/13570/10/15-240. В решті позову відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року не відповідають вимогам законодавства.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Кіровському районі міста Дніпропетровська 08.07.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 23.08.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 в частині задоволення позовних вимог, залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Кіровському районі міста Дніпропетровська посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛТ-І» подано засобами телекомунікаційного зв'язку до Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська декларацію з податку на додану вартість за грудень 2008 року в електронному вигляді.

На підтвердження прийняття декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року позивачем отримано від відповідача другу квитанцію із реквізитами прийнятого документа.

Листом від 21.01.2009 №1566/10/28-221 Державна податкова інспекція у Кіровському районі міста Дніпропетровська повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛТ-І» про невизнання декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року як податкової звітності, оскільки позивачем за наявності експортних операцій не додано до декларації п'ятого основного аркуша ВМД.

Державною податковою інспекцією у Кіровському районі міста Дніпропетровська проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТ-І» з питань неподання декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме неподання декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року з граничним строком подання 20.01.2009.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Кіровському районі міста Дніпропетровська складено акт від 11.02.2009 №356/152/34886001 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.02.2009 №00017161502/0/3794/10/15-240, від 12.03.2009 №00017161502/1/6244/10/15-240, від 28.04.2009 №00017161502/2/11761/10/15-240 та від 25.05.2009 №00017161502/3/13570/10/15-240.

Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) .

Згідно до вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Підпунктом 4.1.2. пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

За приписами частини п'ятої підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Форма податкової декларації визначена Порядком заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166 положення якого кореспондуються з вимогами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Пунктом 4.3 вказаного Порядку передбачено аналогічні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підстави для невизнання податкової звітності податковим органом.

Вказаними нормами передбачено вичерпні умови, невиконання яких надає право податковому органу не визнати податкову декларацію як таку, а саме: не зазначення у декларації обов'язкових реквізитів, не підписання її відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.

Відповідно до пункту 1 Інструкції про подання електронної податкової звітності, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011, квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді;

квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Згідно з пунктом 7.6 зазначеної Інструкції якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, на підтвердження прийняття декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛТ-І» отримано від Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська другу квитанцію про прийняття податкової звітності з реквізитами прийнятого документа.

За таких обставин, дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська щодо неприйняття декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року листом від 21.01.2009 №1566/10/28-221 після фактичного прийняття такої декларації в електронному вигляді згідно з другою квитанцією є протиправними.

Окрім того, відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 №827, платнику податків у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання) структурним підрозділом, до функцій якого належить приймання податкової звітності, надсилається повідомлення про невизнання ОДПС декларації як податкової із зазначенням підстав та пропозицією надати нову, оформлену належним чином.

Натомість, як встановлено судом апеляційної інстанції повідомлення про неприйняття декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року надіслано Державною податковою інспекцією у Кіровському районі міста Дніпропетровська лише 24.01.2009, тобто з пропуском триденного терміну від дня отримання звітності, а також пізніше ніж наступний день від граничного строку подання такої звітності.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, висновки суду апеляційної інстанції про неправомірність дій відповідача щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року, а також про неправомірність податкових повідомлень-рішень від 11.02.2009 №00017161502/0/3794/10/15-240, від 12.03.2009 №00017161502/1/6244/10/15-240, від 28.04.2009 №00017161502/2/11761/10/15-240 та від 25.05.2009 №00017161502/3/13570/10/15-240 є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 по справі №2-а-7742/09/0470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна

Судді: __________________ А.М. Лосєв__________________ О.І. Степашко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
03.09.2014
ПІБ судді:
Шипуліна Т.М.
Реєстраційний № рішення
2-а-7742/09/0470
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд касаційної інстанції залишив без задоволення касаційну скаргу контролюючого органу. Рішення суду апеляційної інстанцій залишено без змін.
Подальше оскарження
Рішення не переглядалось Верховним Судом України
Замовити персональну презентацію