Ухвала Вищого адміністративного суду України від 03.06.2014 у справі № 2а-3317/09/1470
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 року м. Київ К/9991/20912/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Карася О.В. (головуючого),

Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.11.2009

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011

у справі № 2а-3317/09/1470

за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 третя особа Державний реєстратор Виконавчого комітету Миколаївської міської ради

про припинення підприємницької діяльності, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2009 року Державна податкова інспекція звернулась до суду із позовною заявою, з урахування уточнень, про припинення Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено, припинено юридичну особу відповідача з підстав неподання відповідачем протягом року податкової звітності.

У касаційній скарзі орган податкової служби, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, податкова інспекція посилається на те, що при проведенні державної реєстрації Підприємця були допущені порушення, які не можна усунути (реєстрація юридичної особи на підставну особу), що є підставою для визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4. Крім того, позивач зазначає про відсутність відповідача за місцем вказаному в установчих документах.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 16.07.2007 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції з 17.07.2007.

Однією з підстав для звернення до суду Державної податкової інспекції із вказаним позовом стала обставини неподання відповідачем податкової звітності до державного податкового органу з моменту реєстрації.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами та доповненнями) до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів.

У відповідності до п. 17 ст. 11 вказаного Закону органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із позовною заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Це повноваження з врахуванням норм Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" , який є спеціальним законом з питань державної реєстрації, припинення суб'єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України, усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону УРСР від 25.06.1991 № 1251-ХІІ "Про систему оподаткування" (втратив чинність з 01.01.2011), платники податків і зборів (обов'язкових платежів) , якими у відповідності до ст. 4 Закону є юридичні та фізичні особи, зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) .

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" , підставами про постановлення судом рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Враховуючи наведене, встановлений факт ненадання відповідачем до державної податкової інспекції документів фінансової звітності більше року, що є порушенням встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності та є підставою для припинення такого суб'єкта господарювання, також приймаючи до уваги право органів державної податкової служби звертатися до суду з позовом про припинення юридичної особи, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позовні вимоги про припинення Підприємця є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо заявленої вимоги державного податкового органу про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, колегія Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадку, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва відхилити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.11.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011 у справі № 2а-3317/09/1470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К Голубєва, А.О.Рибченко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
03.06.2014
ПІБ судді:
Карась О.В.
Реєстраційний № рішення
2а-3317/09/1470
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд касаційної інстанції відмовив у задоволенні скарги контролюючого органу. Рішення судів попередніх інстанцій залишено у силі.
Подальше оскарження
Рішення не переглядалося у Верховному Суді України.
Замовити персональну презентацію