Ухвала Вищого адміністративного суду України від 03.03.2015 у справі № 1170/2а-4887/11
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2015р. м. Київ К/800/41238/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В., Юрченко В.П.

при секретарі судового засідання: Луцак А.В.,

розглянувши касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2013 року

та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року

по справі № 1170/2а-4887/11

за позовом Приватного акціонерного товариства «Кіровоградський міський Палац культури»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Кіровоградський міський Палац культури» звернулось до суду з позовною заявою до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.09.2011 року № 0000582350 та № 0000572350.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року.

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2, пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР).

На підставі згаданого було прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.09.2011 року № 0000572350, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 14006,00 грн. та накладено штрафну санкцію - 3502,00 грн. та №0000582350, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року у розмірі 1098336,00 грн. та накладено штраф - 14291,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для донарахування контролюючим органом позивачу зобов'язань з ПДВ і для зменшення суми бюджетного відшкодування стало неправомірне формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, виданих його контрагентом.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2008 року між ЗАТ «Кіровоградський міський палац культури» та Територіальною громадою міста Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради укладено договір купівлі-продажу № 3275, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю цілісний майновий комплекс комунального підприємства «Кіровоградський міський Палац культури ім. І.С. Компанійця», а покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі, де визначено суму до сплати в розмірі 6671518,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Судами встановлено, що після перерахування коштів в повному обсязі 03.02.2009 позивач та Департамент економіки та фінансів Кіровоградської міської ради склали акт про приймання-передачу об'єкта нерухомості.

Реєстрація права власності за позивачем відбулась 05.02.2009 року.

05.12.2008 року структурним підрозділом Кіровоградської міської ради видано позивачу податкову накладну з урахуванням ПДВ в розмірі 1111920,00 грн. та задекларовано податкове зобов'язання з ПДВ за грудень 2008 року.

У квітні 2010 року позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань та кредиту з ПДВ за грудень 2008 року, включивши до кредиту суму податку.

У червні 2010 року позивач подав податкову декларацію з ПДВ, у якій зазначив суму бюджетного відшкодування 1098336,00 грн.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, в тому числі податкові накладні, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР, що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період.

Як вбачається з матеріалів справи, кошти за договором № 3275 сплачені в повному обсязі та списані з рахунку позивача.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Сума бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, правильність визначення яких підтверджено матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем допущені помилки при наданні уточнюючого розрахунку щодо визначення суми податку у загальному розмірі, а також про те, що позивач повинен був надати уточнюючі розрахунки за грудень 2008 року та січень - лютий 2009 року, при цьому, розділивши загальну суму податкового кредиту на відповідні частини, однак, ця помилка не виключає наявність права у позивача на податковий кредит та, як наслідок, права на бюджетне відшкодування податку з таких підстав, оскільки Закон №168/97-ВР не містить таких негативних наслідків.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2013 року та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року по справі № 1170/2а-4887/11 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підпис Голубєва Г.К.

Судді підпис Сірош М.В. підпис Юрченко В.П.

Ухвала складена у повному обсязі 06.03.2015 р.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
03.03.2015
ПІБ судді:
Голубєва Г.К.
Реєстраційний № рішення
1170/2а-4887/11
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Вищий адміністративний суд залишив без задоволення касаційну скаргу податкової інспекції, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду в Верховному Суді України не переглядалось.
Замовити персональну презентацію