Ухвала Вищого адміністративного суду України від 03.03.2014 у справі № 2а-1870/8080/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 березня 2014 року м. Київ К/800/24310/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В. Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013

та постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2012

у справі № 2а-1870/8080/12

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-маркет»

про накладання адміністративного арешту

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Сумах звернулась до суду з позовом про накладання адміністративного арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-маркет», що знаходяться в банку.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013, у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 04.09.2012 сума податкового боргу ТОВ «Сервіс-маркет» по орендній платі за земельні ділянки складає 533 702,12 грн., в тому числі: 482 097,48 грн. основного платежу, 19 932,17 грн. штрафних (фінансових) санкцій та 31 672,47 грн. пені.

Вказана сума боргу виникла в результаті збільшення податковим органом суми грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення від 11.08.2011 № 0007501502/64320.

Вказане рішення було оскаржене в судовому порядку, проте постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2012, яка залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 по справі № 2а-1870/408/12, вказане податкове повідомлення-рішення залишено в силі з підстав обґрунтованості його прийняття.

Також судами встановлено, що на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності по платі за землю від 02.08.2012 № 2073/152/31814196 податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.08.2012 № 0005331502/35646 про застосування до ТОВ «Сервіс-маркет» штрафних санкцій в розмірі 15 662,80 грн. та від 10.08.2012 № 0005321502/35643 про застосування до ТОВ «Сервіс-маркет» штрафних санкцій в розмірі 4 268,37 грн..

В порядку ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу була надіслана податкова вимога від 05.07.2012 № 654, яка була отримана ним 09.07.2012.

Підставою для звернення до суду стало те, що у товариства відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податковим органом порушено процедуру звернення до суду про накладення арешту коштів на рахунки платника податків.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Згідно з пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до абз. 2, 3 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 цього Кодексу арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду; звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Підстави для застосування арешту коштів на рахунках платника податків збігаються з підставами застосування арешту майна та визначені п. 94.2 ст. 94 зазначеного Кодексу.

Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Оскільки, в судовому порядку встановлено відсутність підстав для застосування арешту на кошти та інші цінності на рахунках ТОВ «Сервіс-маркет» в банку, а саме: позивачем не вжито будь-яких заходів щодо погашення податкового боргу відповідача і не доведено факту відсутності у відповідача майна для погашення податкового боргу, то заявлені позовні вимоги є передчасними та необґрунтованими.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 та постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль

Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
03.03.2014
ПІБ судді:
Кошіль В.В.
Реєстраційний № рішення
2а-1870/8080/12
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд касаційної інстанції відмовив у задоволенні касаційної скарги контролюючого органу, а рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
Подальше оскарження
Ухвала Вищого адміністративного суду України в подальшому не переглядалася.
Замовити персональну презентацію