Ухвала Вищого адміністративного суду України від 03.02.2014 у справі №2-а-41/09/2703
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" лютого 2014 р. м. Київ К-22422/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г. Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Ленінського районного суду м.Севастополя від 04.02.2009

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2010

у справі №2-а-41/09/2703

за позовом ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя, Головного управління Державного казначейства України в м.Севастополі

третя особа Кредитна спілка «Разом»

про визнання дій неправомірними, повернення надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб та відсотків за порушення строків повернення податку, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ленінського районного суду м.Севастополя від 04.02.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2010, у задоволенні позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час ті місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є членом кредитної спілки «Разом», яка була його податковим агентом та сплачувала податок з доходів фізичних осіб за підсумками фінансового року у вигляді нарахування відсотків на пайові внески члена кредитної спілки. Протягом 2005- 2006 років кредитною спілкою було здійснено нарахування і розподіл частини нерозподіленого доходу, що залишається в її розпорядження за підсумками фінансового року (іншого звітного періоду), у вигляді нарахування відсотків на пайові внески між членами кредитної спілки з утриманням податку з доходів фізичних осіб. Із такого доходу позивача було утримано та перераховано до бюджету 11327,01 грн. податку з доходів фізичних осіб.

У листопаді 2007 року ОСОБА_2 подав до податкового органу податкову декларацію про доходи за 2006 рік та розрахунок податку, що підлягає поверненню, в сумі 11327,01 грн., а також заяву про повернення надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2005-2006 роки, який, на думку позивача, було утримано неправомірно. Листом від 30 листопада 2007 року №24134/10/17-1/ДПІ відмовила у поверненні надмірно сплаченої суми податку.

Згідно з положенням частини першої статті 1 Закону України «Про кредитні спілки» від 20 грудня 2011 року № 2908 III кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Відповідно до абзаців першого, третього частини першої статті 21 вказаного Закону кредитна спілка відповідно до свого статуту: приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки; залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Згідно з частиною другою статті 21 цього Закону кредитна спілка має право самостійно встановлювати розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки.

Нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів) (частина третя статті 21 Закону № 2908 III).

Таким чином, у зазначеній статті чітко розмежовано поняття «проценти, які нараховуються на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки» та «нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року і розподіляється між членами кредитної спілки у вигляді відсотків (процентів)».

Відповідно до положень підпункту 9.2.1 пункту 9.2 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889 IV (Закон №889ІУ) податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь процентів на банківський депозит (вклад), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат (далі - проценти) є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату).

Згідно з положеннями Закону України від 1 липня 2004 року № 1958-IV «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1958-IV) абзац перший підпункту 9.2.1 пункту 9.2 статті 9 Закону № 889 IV викладено у новій редакції, яка стосовно визначення доходів платника податку робить посилання на пункт 7.2 статті 7 цього Закону, який також викладено у новій редакції. Відповідно до пункту 7.2 статті 7 Закону № 889 IV ставка податку становить 5 % від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як, зокрема, процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону. Тобто, положеннями зазначених норм конкретизовано об'єкт оподаткування - процент, нарахований кредитною спілкою на вклад (внесок) до цієї спілки.

Разом з тим згідно з положеннями Закону № 1958-IV підпункт 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 Закону № 889 IV викладено в такій редакції: « 22.1.4. Підпункт 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2005 року». В подальшому набрання чинності вказаними нормами Законом України від 21 грудня 2004 року № 2273-IV «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» було відтерміновано до 1 січня 2010 року.

Таким чином, дія підпункту 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 Закону № 889 IV не поширюється на підпункт 9.2.3 пункту 9.2 статті 9 цього Закону.

Згідно з положенням підпункту 9.2.3 пункту 9.2 статті 9 Закону № 889-IV оподаткування процентів (у тому числі дисконтних доходів) , сплачених (нарахованих) з інших підстав, ніж зазначені у підпункті 9.2.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 цього Закону.

Отже, доходи фізичних осіб, сплачених (нарахованих) з інших підстав, зокрема у вигляді частки, отриманої з нерозподіленого доходу, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, оподатковуються податком з доходів фізичних осіб за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 Закону № 889 IV.

Таке застосування норм матеріального права відповідає практиці Верховного Суду України викладеній в постанові від 22 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби, Головного управління Державного казначейства України у м.Севастополі, третя особа - кредитна спілка «Разом», про визнання дій неправомірними, повернення надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб та відсотків за порушення строків повернення податку, яка, в силу вимог статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов?язковою для всіх судів України.

За встановлених обставин суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що доходи членів кредитних спілок у вигляді частки, отриманої з нерозподіленого доходу, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, оподатковуються у загальному порядку, встановленому Законом № 889 IV для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 цього Закону, що виключає підстави для скасування постановлених у справі судових рішень, з мотивів наведених у касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м.Севастополя від 04.02.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2010 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

 Головуючий Л.В.Ланченко

 Судді Н.Г.Пилипчук  Ю.І.Цвіркун

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
03.02.2014
ПІБ судді:
Ланченко Л.В.
Реєстраційний № рішення
2-а-41/09/2703
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд відмовив у задоволенні скарги платника податку.
Подальше оскарження
Рішення суду в подальшому не оскаржувалося.
Замовити персональну презентацію