Ухвала Вищого адміністративного суду України від 02.06.2015 у справі № 826/5202/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2015 року м. Київ К/800/17972/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вербицької О.В.

Суддів: Веденяпіна О.А.Муравйова О.В.

за участю: секретаря - Іванова Д.О.

представника позивача - Бєлкіна Л.М.

представника відповідача - Червінської Л.В.

представника третьої особи - Морозенко Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2013 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 р.

у справі № 826/5202/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтайм»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

третя особа: Публічне акціонерне товариство «Українська біржа»

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінтайм» (далі - позивач, ТОВ «Фінтайм») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2013 р. позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 25.10.12 р. №0009002250.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Фінтайм» та Публічне акціонерне товариство «Українська біржа», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просять залишити її без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Фінтайм» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт від 09.10.2012 р. № 1567/2250/35893230.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження зобов'язання з податку на прибуток підприємств.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009002250 від 25.10.12 року, яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1 623 087,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1 338 969,00 грн. та штрафними санкціями - 284 118,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з акта перевірки, позивачем занижено валовий дохід у перевіряємий період на 5 395 877,00 грн. Вказана сума отримана позивачем від фізичних та юридичних осіб на власний банківський рахунок для здійснення операції з придбання цінних паперів, однак в подальшому такі кошти з власного рахунку позивача не перераховувались власникам цінних паперів, а тому такі кошти є доходом.

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 8 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» правила та операційні стандарти клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Правила та операційні стандарти грошового клірингу та розрахунків за операціями з цінними паперами затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України і Міністерством фінансів України.

Частиною 5 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку та взяли на себе зобов'язання виконувати всі правила, положення і стандарти фондової біржі.

За змістом ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» для провадження діяльності з управління цінними паперами грошові кошти клієнта зараховуються на окремий поточний рахунок торговця цінними паперами у банку окремо від власних коштів торговця цінними паперами, коштів інших клієнтів та відповідно до умов договору про управління цінними паперами. Торговець цінними паперами звітує перед клієнтами про використання їх грошових коштів.

Положенням про розрахунково-клірингову діяльність за договорами щодо цінних паперів, (затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 № 1001 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2006 за № 1198/13072) передбачено, що розрахунки за договорами щодо цінних паперів здійснюються депозитаріями на підставі, зокрема, інформації, наданої організаторами торгівлі відповідно до укладених на цих організаційно оформлених ринках договорів щодо цінних паперів. Право власності на цінні папери бездокументарної форми існування переходить до депонента - одержувача з моменту зарахування цих цінних паперів на його рахунок у цінних паперах у зберігача.

Згідно з п. 153.9 ст. 153 ПК України первинними документами для підтвердження доходів і витрат за операціями з цінними паперами та деривативами (похідними інструментами), що перебувають в обігу на фондовій біржі, можуть бути оригінали: для торговців цінними паперами - учасників фондової біржі - біржового звіту за звітний період; для платників податку - клієнтів торговців цінними паперами - учасників фондової біржі - звіту торговця цінними паперами, який формується на підставі біржового звіту та договору з таким торговцем.

Відповідно до пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів - учасників фондової біржі, визнається звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.

Як встановлено судами, первинними документами, які підтверджують здійснення операцій з цінними паперами - придбання позивачем цінних паперів (акцій) та здійснення відповідних розрахунків є виписки з реєстру угод, виписки про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах та біржових звітів, а також акт про виконання замовлення.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що придбання позивачем цінних паперів (акцій) та здійснення відповідних розрахунків підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а тому висновок податкового про порушення позивачем пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України є необґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2013 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді О.А. Веденяпін, О.В. Муравйов

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
02.06.2015
ПІБ судді:
Вербицька О.В.
Реєстраційний № рішення
826/5202/13-а
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу контролюючого органу залишено без задоволення. Постанову окружного адміністративного суду та ухвалу апеляційного адміністративного суду залишено без змін.
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду не переглядалося Верховним Судом України.
Замовити персональну презентацію