Ухвала Вищого адміністративного суду України від 02.06.2014 у справі № 2а/0570/14374/201

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" червня 2014 р. м. Київ К/800/48229/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Борисенко І.В.

суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.

за участю секретаря Гончар Н.О.

та представників сторін:

від позивача Вєдєрнікова О.С.

від відповідача Маісурадзе З.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по обслуговуванню великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2013

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.09.2013

у справі № 2а/0570/14374/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по обслуговуванню великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходівпроскасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Концерн Стирол» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання нечинним та протиправним податкового повідомлення - рішення №0000051520/21986/10/15-17-2 від 11.10.2012.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2013, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.09.2013, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що:

- СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Концерн Стирол» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні операцій з продажу товарів, робіт та послуг за межі митної території України та формування витрат, понесених у зв'язку з таким продажем, за період з 01.01.2011 по 30.06.2011, за результатами якої складено акт від 27.09.2012 № 410/15-17-2-05761614;

- вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем:

· пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого позивачем при продажу готової продукції пов'язаній особі застосовано ціни, менші за звичайні, що призвело до заниження валових доходів за 1-й квартал 2011 року на суму 90 431 022 грн.;

· пп.153.2.1, пп. 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України внаслідок чого позивачем при продажу готової продукції пов'язаній особі, застосовано ціни менші за звичайні понад 20 відсотків, що призвело до заниження доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на суму 129 424 254 грн.;

· перевіркою відображеного у рядку 04 Декларації «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» показника за період з 01.04.2011 по 30.06.2011 на суму 1 764 804 554 грн. в частині формування витрат, понесених у зв'язку із реалізацією товарів, робіт, послуг за межі митної території України, встановлено завищення показника, задекларованого ПАТ «Концерн Стирол» у рядку 04 Декларацій «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» на суму 63 408 515 грн.;

· пп.153.2.6 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем до складу витрат у 2-му кварталі 2011 року віднесено витрати, пов'язані з виробництвом та продажем готової продукції, яку продано пов'язаній особі - нерезиденту України в сумі, що перевищує доходи, отримані від такого продажу, що призвело до завищення витрат за 2 квартали 2011 року на суму 63 408 515 грн.;

- вказані порушення призвели до завищення ПАТ «Концерн Стирол» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 283 263 791 грн., в тому числі: за 1 квартал 2011 - на 90 431 022 грн., за 2 квартал 2011 - на 192 832 769 грн.;

- на підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000-51520/21986/10/15-17-2 від 11.10.2012, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 283 263 791 грн.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позов, виходили з того, що відповідачем не доведено факт пов'язаності осіб між позивачем та контрагентом фірмою «NF TRADING AG» та факт реалізації продукції позивачем за цінами, меншими за звичайні. Крім того, ґрунтуючись на висновках судової економічної експертизи та положеннях Податкового кодексу України, суди визнали правомірним визначення позивачем об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2-й квартал 2011 року, а висновки відповідача про порушення позивачем пп.153.2.6 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України - необґрунтованими.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для скасування спірного податкового повідомлення рішення. Однак, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток слугувало порушення позивачем пп.4.1.3 п.4.1 ст.4, пп.7.4.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.153.2.1, пп.153.2.3 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України, оскільки, на думку відповідача, позивачем застосовано ціни, що нижчі за звичайні ціни, при продажу готової продукції пов'язаній особі - фірмі «NF TRADING AG», а також пп.153.2.6 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України, внаслідок чого до складу витрат у 2-му кварталі 2011 року позивачем віднесено витрати, пов'язані з виробництвом та продажем готової продукції, яку продано пов'язаній особі - нерезиденту України в сумі, що перевищує доходи, отримані від такого продажу.

Відповідно до пп.4.1.3 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає, зокрема, доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону.

Згідно пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

За змістом пп.153.2.1 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Відповідно до пп.153.2.3 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України положення підпунктів 153.2.1 і 153.2.2 цього пункту поширюються також на операції з особами, які: не є платниками цього податку; сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток.

Згідно пп.153.2.6 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України витрати, понесені у зв'язку з продажем/обміном товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов'язаним з таким платником податку особам або за операціями з давальницькою сировиною, визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу/обміну.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що наведені норми податкового законодавства регулюють порядок визначення платником податку сум доходу та витрат, сформованих за результатами здійснення операцій з пов'язаними з таким платником податку особами.

Таким чином, порушення платником податку вказаних приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України при формуванні сум доходу та витрат з податку на прибуток може мати місце лише у випадку, коли такий платник здійснює операції з пов'язаними з ним особами.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 01.01.2011 по 30.06.2011 ПАТ «Концерн Стирол» здійснювало продаж карбаміду та аміаку власного виробництва, ціни на які згідно умов контрактів розуміються на базисі постачання FOB - порт Южний, на користь нерезидента - швейцарської фірми «NF TRADING AG».

Частиною 1 Розділу ХІХ Податкового кодексу України встановлено, що цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, зокрема, крім: розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Отже, питання визначення поняття пов'язаної особи та перелік ознак, наявність яких дає підстави вважати юридичних та/або фізичних осіб такими, що є пов'язаними особами, у спірному періоді було врегульовано як Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», так і Податковим кодексом України.

За змістом п.1.26 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» пов'язана особа - це особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини); посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного капіталу платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій) , не меншою 20 відсотків від статутного капіталу платника податку.

У відповідності до пп.14.1.159 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України пов'язані особи - це юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за платником податку; посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім'ї; платники податку - учасники об'єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об'єднання.

За змістом ч.2 пп.14.1.159 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України під контролем господарської діяльності платника податку слід розуміти:

а) володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку;

б) вплив безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання в результаті: надання права, яке забезпечує вирішальний влив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління платника податку; обіймання посад членів наглядової (спостережної) ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів платника податку особами, які вже обіймають одну чи декілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання; обіймання посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу платника податку особою, яка вже обіймає одну чи декілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; надання права на укладення договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, станом на 22.11.2010 власниками акцій ПАТ «Концерн Стирол» є OSTCHEM INVESTMENTS LIMITED (ОСТХЕМ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД), Кіпр, РС1066, Nicosia Themistokli Dervi, 48 ATHIENTIS BLDG, Flat/Office 101 - 857 336 547.33 грн. або 90,3044%; фізичні особи - 92 090 325,60 грн. або 9,7%. До 30.06.2011 змін у складі засновників не відбувалося. Тобто, переважним власником акцій ПАТ «Компанія Стирол» є кіпрська компанія «OSTCHEM INVESTMENTS LIMITED» (90,3044 відсотків акцій) . При цьому, в переліку інших акціонерів ПАТ «Концерн Стирол», які зазначені в реєстраційних документах позивача, фірма «NF TRADING AG» відсутня.

Відповідач обґрунтовує наявність ознак пов'язаності осіб між позивачем та фірмою «NF TRADING AG» інформацією, отриманою з інформаційних джерел мережі Інтернет, а саме, даних Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (матеріали сайту на http://smida.gov.ua) та даних офіційного сайту міжнародної холдингової компанії «Group DF» (матеріали сайту на http://groupdf.com).

Проте, суди попередніх інстанцій дійшли правильного, не спростованого доводами касаційної скарги, висновку, що відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів в розумінні статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України щодо наявності у фірми «NF TRADING AG» ознак пов'язаності осіб з позивачем.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій, встановивши відсутність факту пов'язаності осіб між позивачем та фірмою «NF TRADING AG», помилково вдалися до дослідження обставин щодо встановлених відповідачем порушень в частині невідповідності цін продажу позивачем товару рівню звичайним цінам та формування позивачем витрат, понесених у зв'язку з продажем товарів, оскільки такі порушення, як вже зазначалось раніше, можуть мати місце лише у випадку здійснення платником операцій з пов'язаними з ним особами.

Проте, дослідження таких обставин судами першої та апеляційної інстанцій не вплинуло на результати розгляду справи по суті, а тому суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову та скасування спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки доводи відповідача, які обґрунтовували порушення позивачем приписів податкового законодавства, встановлені перевіркою, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і вважає, що суди повно встановили обставини справи та надали їм належну правову оцінку на підставі законодавства, що підлягало застосуванню до спірних відносин.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по обслуговуванню великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.09.2013 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль О.А. Моторний

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
01.06.2014
ПІБ судді:
Борисенко І.В.
Реєстраційний № рішення
№ 2а / 0570/14374/2012
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд касаційної інстанції залишив без задоволення скаргу контролюючого органу. Рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін, оскільки доводи відповідача, які обґрунтовували порушення позивачем приписів податкового законодавства, встановлені перевіркою, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Подальше оскарження
Ухвала Вищого адміністративного суду України в подальшому не оскаржувалася.
Замовити персональну презентацію