Ухвала Вищого адміністративного суду України від 01.10.2013 у справі № 2а-2621/11/0970
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/41051/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2011 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року

у справі №2а-2621/11/0970

за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - ДПІ у м.Івано-Франківську)

до Приватного підприємства «Франко-Буд-Інвест» (надалі - ПП «Франко-Буд-Інвест»)

про зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти, -

встановив:

Позивач звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м.Івано-Франківську, в якому поставлено питання про зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти ПП «Франко-Буд-Інвест».

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.08.2011р. залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.08.2011р. контролюючим органом на підставі наказу №2551 здійснено вихід на юридичну адресу відповідача з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансово-статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язана з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків за період з 01.04.2008р. по 31.03.2011р.

ДПІ у м.Івано-Франківську складено акт відмови від допуску працівників заявника до проведення документальної виїзної перевірки №224/23-2/35764830 від 09.08.2011р., в якому зазначено, що керівник та головний бухгалтер відповідача Почепня В.О. відмовився від допуску працівників ДПІ у м.Івано-Франківську до проведення документальної позапланової перевірки ПП «Франко-Буд-Інвест».

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Сфера дії Податкового кодексу України визначена у ст.1 цього Кодексу.

Так, відповідно до п.1.1 Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок врегульований ст.78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, підставами для проведення документальної позапланової виїзної перевірки слугували дані системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України якими встановлено заниження податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість ПП «Франко-Буд-Інвест».

Пунктом 81.1.ст.81 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Відповідно до ст.94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених Законом.

Відповідно до п. 94.2 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби (п.94.2.3 ст.94).

Перелік обставин, за наявності яких податковим органом може бути застосовано арешт майна платника податку є вичерпним.

Судами встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться житлова квартира.

Під час розгляду справи, представниками заявника в судовому засіданні не доведено, що дана житлова квартира використовується ПП «Франко-Буд-Інвест» як офісне приміщення.

Майно платника податків ПП «Франко-Буд-Інвест», що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: АДРЕСА_2, яка є житловим приміщенням, в якому можуть бути прописані та постійно проживати громадяни, майно що (розміщене, зберігається) у квартирі за вказаною адресою може належати на праві власності громадянам, які проживають в квартирі, а не ПП «Франко-Буд-Інвест», що також не встановлено податковим органом.

Статтею 30 Конституції України передбачено, що кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Відповідно до п.п.16.1.13 п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян) , що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Право органів державної податкової служби доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об'єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу передбачене п.п.20.1.11. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.20.1.15 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків) у разі недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у п.п.20.1.11 цієї статті.

Як вірно встановлено судами, ДПІ в м.Івано-Франківську не доведено, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 використовується ПП «Франко-Буд-Інвест» для провадження господарської діяльності, та/або є об'єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким суд першої інстанції, з чим погодилась колегія апеляційного суду, обґрунтовано відмовив ДПІ в м.Івано-Франківську у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак

Судді: ___________________ О.В. Вербицька ___________________ О.В. Муравйов

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
01.10.2013
ПІБ судді:
Маринчак Н.Є.
Реєстраційний № рішення
2а-2621/11/0970
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційна скарга контролюючого органу була залишена без задоволення.
Подальше оскарження
Рішення суду в подальшому не оскаржувалося.
Замовити персональну презентацію