Ухвала Вищого адміністративного суду України від 01.07.2014 у справі № 820/10275/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2014 р. м. Київ К/800/17592/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В.,  Муравйова О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ібіс-Україна»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду

від 05 березня 2014 року

у справі №820/10275/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ібіс-Україна» (надалі - ТОВ «Ібіс-Україна»)

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі - Індустріальні ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області)

про скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, - 

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про:

- скасування наказу №664 від 08 квітня 2013 року;

- визнання неправомірними дії по проведенню перевірки на підставі якої складено акт №2066/22.9-08/37191341 від 30 квітня 2013 року;

- визнання неправомірними дії по визначенню в акті перевірки порушень податкового законодавства;

- зобов'язання вчинити дії по вилученню з автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ГУ Міндоходів у Харківській області" відомостей внесених на підставі акту №2066/22.9.-08/37191341 від 30 квітня 2013 року та поновлення в ній даних, задекларованих позивачем щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2013 року;

- визнання правомірними дії підприємства по формуванню податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ "Івітек ТТК", ТОВ "Аркада-Т " та ПП "Рест-Профі".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року позов задоволено частково. Зобов'язано Індустріальну ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області поновити в автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ГУ Міндоходів у Харківській області" даних, задекларованих ТОВ "Ібіс-Україна" щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ "Івітек ТТК", ТОВ "Аркада-Т", ПП "Рест-Профі". В частині визнання неправомірними дій Індустріальні ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області по визначенню в акті перевірки №2066/22.9.-08/37191341 від 30 квітня 2013 року про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Ібіс-Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Івітек ТТК", ТОВ "Аркада-Т", ПП "Рест-Профі" з питання придбання ТМЦ (робіт, послуг) за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2012 року та використання їх у господарській діяльності, порушень п.185.1 ст.185, 187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України в частині зайвого віднесення до складу податкових зобов'язань суми податку на додану вартість за період січень-серпень 2012 року у сумі 348399,00грн., п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України України в частині зайвого віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 348399,00грн. та визнання правомірними дій підприємства по формуванню податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ "Івітек ТТК", ТОВ "Аркада-Т " та ПП "Рест-Профі" за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2012 року провадження у справі закрито. В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2014 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасовано та прийняте нове, яким у позові відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та прийняття нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Івітек ТТК", ТОВ "Аркада-Т" та ПП "Рест-Профі".

За підсумками перевірки складено акт №2066/22.9-08/37191341 від 30 квітня 2013 року, в якому зазначено порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, що призвело до зайвого віднесення до податкових зобов'язань суми податку на додану вартість у розмірі 348399,00грн. та п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого до складу податкового кредиту зайво віднесено суму податку на додану вартість у сумі 348399,00грн.

Надаючи оцінку обставинам у справі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Так, в силу приписів ст.74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом ДПА України "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" затверджено Примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів. У подальшому, у тексті Примірного порядку слово "Порядку" замінено словами "Методичних рекомендацій".

Відповідно до п.1.3 розділу 1 зазначених Методичних рекомендацій, для їх реалізації створені такі програмні продукти, зокрема, система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Вказана система формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Наведене вище свідчить про те, що дії відповідача по внесенню коригувань у Автоматизовану систему "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" є лише службовою діяльністю працівників податкової інспекції на виконання своїх службових обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження господарських операцій. Зазначені дії самі по собі не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав.

Отже, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що дії відповідача по внесенню коригувань у Автоматизовану систему "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" не тягнуть правових наслідків для позивача, а отже внесення даних в автоматизовану систему не порушує прав позивача.

Стосовно позовної вимоги про скасування наказу №664 від 08 квітня 2013 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ібіс-Україна" та визнання неправомірними дій по проведенню перевірки на підставі якої складено акт №2066/22.9-08/37191341 від 30 квітня 2013 року, необхідно зазначити наступне.

За змістом пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Положення ст.78 Податкового кодексу України передбачають правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних виїзних позапланових перевірок.

Так, документальна виїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.78 цього Кодексу, в т.ч. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження а обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Судом апеляційної інстанції встановленою, що позивачем на запит податкового органу надано відповіді із дорученням відповідних копій первинних документів, проте факт надання платником податків інформації та документів на запит податкового органу сам по собі не виключає призначення перевірки, якщо податковий орган в ході їх оцінки дійде висновку про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Дослідивши копію спірного наказу №664 від 08 квітня 2013 року, колегія суддів апеляційної інстанції вірно зазначила, що він стосується перевірки позивача з питань взаємовідносин з вказаними вище контрагентами. Спірний наказ та направлення на проведення перевірки вручені уповноваженій особі позивача, що підтверджується підписом уповноваженої особи.

Крім того, сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків, проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів. Законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його правом не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

В разі коли платник податків не скористався цим правом і перевірка проведена, платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав не відповідності рішення закону чи компетенції органу державної податкової служби.

Однак, працівники податковим органом були допущені до проведення перевірки, вона була проведена та за її результатами складено відповідний акт. Тобто наказ на проведення перевірки на момент звернення до суду вичерпав свою дію, оскільки ненормативні правові акти державних органів є актом одноразового застосування, який вичерпує вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тобто вони не можуть бути скасовані після їх виконання.

Тому, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про скасування наказу №664 від 08.04.2013р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ібіс-Україна» та визнання неправомірними дій по проведенню перевірки, на підставі якої складено акт від 30.04.2013р. №2066/22.9-08/37191341 є такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно вимог про зобов'язання відповідача вилучити з автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ГУ Міндоходів у Харківській області" відомостей внесених на підставі акту №2066/22.9.-08/37191341 від 30 квітня 2013 року, то судом вірно зазначено, що така вимога не підлягає задоволенню, оскільки поглинається вимогою про зобов'язання суб'єкта владних повноважень поновити задекларовані позивачем показники податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2013 року, яка має захистити права та охоронювані законом інтереси позивача та гарантувати дотримання і захист прав та інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені.

Стосовно позовних вимог про визнання неправомірними дії щодо визначення в акті перевірки порушень податкового законодавства та визнання правомірними дій підприємства по формуванню податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ "Івітек ТТК", ТОВ "Аркада-Т" та ПП "Рест-Профі", слід зазначити наступне.

За приписами п.1.4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до п.17.1.7 ст.17 Податкового кодексу України платники податку мають право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення.

Вимоги даної статті передбачають оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.

Дії службової особи щодо включення до акту певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до п.3.1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами пояснення, зауваження або заперечення платника податків або його законних представників щодо виявлених порушень або з інших питань, що виникли під час перевірки є невід'ємною частиною акта. Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Таким чином, предметом оскарження є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи, а отже акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст.17 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що до повноважень адміністративних судів не віднесено встановлення факту, в тому числі правомірності (неправомірності) формування податкових зобов'язань.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ібіс-Україна» - залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.Є. Маринчак

Судді: О.В.Вербицька  О.В.Муравйов 

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
30.06.2014
ПІБ судді:
Маринчак Н.Є.
Реєстраційний № рішення
820/10275/13-а
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу платника податків суд вирішів залишити без задоволення. Рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
Подальше оскарження
Рішення не переглядалося у Верховному Суді України.
Замовити персональну презентацію