Ухвала Вищого адміністративного суду України від 01.04.2015 у справі № 826/17829/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01.04.2015р. м. Київ К/800/351/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

Бухтіярової І.О.,

Костенко М.І., Приходько І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на ухвалу окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року

у справі № 826/17829/14

за поданням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - заявник, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві)

до відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд-4» (далі - відповідач, ВАТ «Трест Міськбуд-4»)

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, -

ВСТАНОВИЛА:

ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулось до суду з поданням до ВАТ «Трест Міськбуд-4» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року, подання залишено без розгляду.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, заявник подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу для розгляду до суду першої інстанції. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого було складено 13.11.2014 року о 17 годині 00 хвилин, у зв'язку з чим 14.11.2014 року податковий орган через відділення поштового зв'язку листом на адресу суду першої інстанції надіслав подання, яке фактично отримано канцелярією суду 17.11.2014 року.

Суди попередніх інстанцій залишаючи подання без розгляду, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України) орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України стягнення коштів за податковим боргом може здійснюватися в порядку звернення органу державної податкової служби до адміністративного суду з відповідним поданням.

Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Відповідно до ч. 11 вказаної статті, на обчислення строків, установлених цією статтею, не поширюються правила статті 103 цього Кодексу.

Строки, встановлені цією статтею, обчислюються годинами і закінчуються із закінченням години, на яку припадає таке закінчення.

Строки, визначені цим підпунктом, не включають добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Відповідно, подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом (новоствореним) у порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути внесено протягом двадцяти чотирьох годин з моменту, коли самостійно узгоджене грошове зобов'язання стало податковим боргом - на наступний день, що настає після закінчення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання. При цьому строк у 24 години починає перебіг з нуля годин дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Як вірно зауважено судами попередніх інстанцій, моментом встановлення обставин, що зумовили звернення до адміністративного суду з поданням, є складання акту про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого № 5/26-50-25-01-14 від 13.11.2014 року о 17 годині 00 хвилин.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що подання, отримане судом першої інстанції 17.11.2014 року, є таким що подане з перевищенням 24-годинного строку для його внесення, оскільки на обчислення строків, встановлених ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України не поширюються правиласт. 103 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, ч. 9 якої закріплено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Ухвалу окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року у справі № 826/17829/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис І.О. Бухтіярова

Судді: підпис М.І. Костенко

Помічник судді підпис І.В. Приходько

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
01.04.2015
ПІБ судді:
Бухтіярова І.О.
Реєстраційний № рішення
826/17829/14
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд касаційної інстанції залишив без задоволення касаційну скаргу контролюючого органу, а рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
Подальше оскарження
Ухвала Вищого адміністративного суду України в подальшому не переглядалася.
Замовити персональну презентацію