Ухвала Вищого адміністративного суду від 28.10.2013 у справі № 2а-15765/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2013 року м. Київ К/800/8570/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В. Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2012

у справі № 2а-15765/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КНАБ»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КНАБ» звернулось до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби, яка полягає в ухиленні від вчинення дій, передбачених ст. ст. 43, 97 Податкового кодексу України щодо повернення ТОВ «КНАБ» надміру сплаченого авансового внеску в розмірі 304 401 грн. з податку на прибуток нарахованого на суму дивідендів; стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «КНАБ» надміру сплачених авансових внесків в розмірі 304 401 грн. з податку на прибуток, нарахованих на суму дивідендів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013, позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС щодо невиконання вимог п. 43.5 ст. 43, п. 97.5, п. 97.6 ст. 97 Податкового кодексу України, а саме: не підготування висновку про повернення відповідних сум коштів позивачу з відповідного бюджету та не подання його для виконання відповідному органу Державної казначейської служби та неприйняття рішення про повернення надміру сплачених сум на виконання положень п. 3 Порядку проведення заліку надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків платника податків у разі ліквідації, не пов'язаної з банкрутством; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «КНАБ» надміру сплачені грошові зобов'язання у сумі 21 156 грн.; зобов'язано ДПІ у Солом'янському районі м. Києва підготувати висновок про повернення ТОВ «КНАБ» надміру сплачених грошових зобов'язань у сумі 21 156 грн., та подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві; в решті позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 10.03.2010 загальними зборами учасників ТОВ «КНАБ» було прийнято рішення про ліквідацію товариства.

Листом від 25.05.2010 № 48/05 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про початок ліквідаційної процедури товариства та проханням повернути надміру внесені до бюджету суми податку, нараховані за звітний період в сумі 325 564 грн., на що відповідач листом № 3623/10/19-25 від 03.06.2010 повідомив, що лист залишається без виконання, у зв'язку з тим, що вказана у листі сума переплати не відповідає сумі, що обліковується в картці особового рахунку позивача.

07.10.2011 позивач звернувся до відповідача із заявою вих. № 197/10, в якій просив повернути надміру сплачений авансовий внесок у розмір 304 401 грн. з податку на прибуток нарахованого на суму дивідендів.

У відповідь на заяву позивача відповідач повідомив листом № 30111/10/15-129 від 12.10.2011, що сплачений авансовий внесок при виплаті дивідендів не обліковується як переплата по податку на прибуток.

Також судами встановлено, що у декларації з податку на прибуток за 2009 рік, поданій позивачем відповідачу 02.02.2010, у рядку 20 « Авансові внески, нараховані на суми дивідендів та прирівняних до них платежів» зазначено суму 218 638 грн., у рядку 13 «Зменшення нарахованої суми податку» зазначено суму 85 775 грн. Згідно Додатку К6 до рядка 13 декларації, на 85 775 грн. було зменшено податкові зобов'язання позивача у 2009 році (рядок 13.5.1 Додатку К6), а залишок суми, що підлягає перенесенню на наступні звітні періоди становить 132 863 грн. (рядок 13.5.2 Додатку К6). Сплата вказаних авансових внесків за 2009 рік підтверджується відповідними банківськими виписками з відміткою банку.

Відповідно до декларації з податку на прибуток за 2010 рік, поданій позивачем відповідачу 13.01.2011, у рядку 20 « Авансові внески, нараховані на суми дивідендів та прирівняних до них платежів» зазначено суму 171 559 грн., у рядку 13 «Зменшення нарахованої суми податку» зазначено суму 21 грн. Згідно Додатку К6 до рядка 13 декларації, на 21 грн. було зменшено податкові зобов'язання позивача у 2010 році (рядок 13.5.1 Додатку К6), а залишок суми, що підлягає перенесенню на наступні звітні періоди становить 304 401 грн. (рядок 13.5.2 Додатку К6). Сплата авансових внесків за 2010 рік підтверджується відповідними банківськими виписками з відміткою банку.

У декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2011 року, поданій позивачем 11.02.2011, у рядку 20 « Авансові внески, нараховані на суми дивідендів та прирівняних до них платежів» зазначено прочерк, у рядку 13 «Зменшення нарахованої суми податку» зазначено прочерк. Згідно рядка 13 декларації позивач за вказаний період не зменшував податкові зобов'язання на суму сплачених авансових внесків, залишок суми, що підлягає перенесенню на наступні звітні періоди становить 304 401 грн.

Відповідно до довідки за формою № 22-ОПП, виданою відповідачем 08.06.2011 № 215/29-006 у позивача відсутня заборгованість по податках і зборах.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

Згідно з п. 16.16 ст. 16 цього Закону надміру внесені до бюджету суми податку, що нараховані за звітний період наростаючим підсумком з початку року, зараховуються в рахунок наступних платежів або повертаються платнику податку не пізніше десяти робочих днів з дня одержання письмової заяви такого платника податку.

Пунктом 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України визначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п. 97.6 ст. 97 ПК України у разі якщо суми надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов'язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов'язань або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності таких зобов'язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податків.

Відповідно до вимог п. 43.4 ст. 43 ПК України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету, повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Відповідно до п. 43.5 ст. 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України. На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Відповідно до вимог п. 5 розділу ІІІ Порядку проведення заліку надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків платника податків у разі ліквідації, не пов'язаної з банкрутством, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2010 № 1674, орган державної податкової служби на підставі Рішення відповідно до Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, готує та передає до органу Державного казначейства України висновки, згідно з якими орган Державного казначейства України здійснює перерахування та/або повернення надміру сплачених сум.

Таким чином, позивач має право у встановленому законом порядку повернути надміру сплачену суму авансового внеску з податку на прибуток, нараховану на суму дивідендів, яка згідно карток особових рахунків грошових зобов'язань складає 21 156 грн.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис) В.В. Кошіль

Судді(підпис) І.В. Борисенко  (підпис) О.А. Моторний

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
27.10.2013
ПІБ судді:
Кошіль В.В.
Реєстраційний № рішення
№ 2а-15765/11/2670
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційна скарга контролюючого органу відхилена. Рішення суду першої та другої інстанції залишено без змін.
Подальше оскарження
-
Замовити персональну презентацію