Ухвала Вищого адміністративного суду від 13.01.2015 у справі № 815/2072/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

13 січня 2015 року м. Київ К/800/59017/14 К/800/61504/14                                         

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Суддя-доповідач: Вербицька О.В.

Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2014 р.

у справі № 815/2072/14

за позовом Міжнародної громадської організації «Об'єднавчий (Джоінт)»

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Міністерство доходів і зборів України та Державна казначейська служба України

про визнання незаконними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення надмірно сплачених коштів,

В С Т А Н О В И В :

Міжнародна громадська організація «Об'єднавчий (Джоінт)» (далі - позивач, МГО «Об'єднавчий (Джоінт)») звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач-1, ДПІ у Приморському районі м. Одеси) та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі - відповідач-2, ГУ ДКСУ в Одеській області) про визнання незаконними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення надмірно сплачених коштів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 р. позов задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2014 р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

ГУ ДКСУ в Одеській області у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено планову виїзну перевірку МГО «Об'єднавчий (Джоінт)» за період з 01.10.2007 року по 30.09.2009 року, за результатами якої було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.02.2010 року №0000832310/0 про донарахування МГО «Об'єднавчий (Джоінт)» податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 6 077 851,00 грн.

За результатами оскарження МГО «Об'єднавчий (Джоінт)» вищезазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.04.2010 року №0000832310/1, від 21.06.2010 року №0000832310/2 та від 09.08.2010 року №0000832310/3.

Не погодившись з вказаними рішеннями, МГО «Об'єднавчий (Джоінт)» звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2011 р. у справі №2а-8501/10/1570 в задоволенні адміністративного позову МГО «Об'єднавчий (Джоінт)» було відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 р. постанову Одеського окружного адміністративного суду було залишено без змін, а апеляційну скаргу МГО «Об'єднавчий (Джоінт)» - без задоволення.

Після узгодження у судовому порядку податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 6077851,00 грн., МГО «Об'єднавчий (Джоінт)» 12.06.2012 року звернулась до відповідача із заявою щодо надання розстрочення податкового боргу.

Рішенням Державної податкової служби України про розстрочення податкового боргу від 25.06.2012 року №22 МГО «Об'єднавчий (Джоінт)» було надано розстрочення сплати податкового боргу під проценти, які дорівнюють розміру пені, визначеному п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України, на строк з 25.06.2012 року по 25.12.2013 року, суми і строки сплати: 25.07.2012 року - 337658,54 грн. та з 26.08.2012 року по 25.12.2013 року кожного місяця по 337658,38 грн.

На виконання зазначеного рішення між МГО «Об'єднавчий (Джоінт)» та ДПІ у Приморському районі м. Одеси був укладений договір про розстрочення податкового боргу від 25.07.2012 року №1/19-01.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 29.11.2012 року скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 року у справі №2а-8501/10/1570 і ухвалено нове рішення, яким скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси №0000832310/0 від 11.02.2010 року, №0000832310/1 від 20.04.2010 року, №0000832310/2 від 21.06.2010 року та №0000832310/3 від 09.08.2010 року.

У зв'язку із скасуванням податкових повідомлень-рішень, які були підставою для виникнення податкового боргу у позивача, 21.12.2012 року та 23.01.2013 року МГО «Об'єднавчий (Джоінт)» зверталась до ДПІ у Приморському районі м. Одеси із заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань у сумі 1887830,24 грн.

Листом від 20.05.2013 року №19893/10/20-3 ДПІ у Приморському районі м. Одеси було повідомлено МГО «Об'єднавчий (Джоінт)» про те, що згідно облікових карток платника податку станом на 15.05.2013 року у підприємства рахується переплата з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1688390,39 гривень та одночасно мається борг по донарахованим процентам за користування розстроченням у сумі 490379,61 грн., у зв'язку з чим повернення надміру сплачених грошових зобов'язань можливо буде зробити після погашення зазначеного податкового боргу шляхом його сплати до бюджету або за рахунок наявної суми переплати.

25.07.2013 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси та МГО «Об'єднавчий (Джоінт)» складено акт звірки №1670-20 щодо розрахунків позивача з бюджетом за період з 01.01.2013 року по 25.07.2013 року, згідно якого в результаті нарахування процентів за користування розстроченням податкового боргу за грудень 2012 року - квітень 2013 року за позивачем обліковується податковий борг у сумі 490379,61 грн.

Листами від 21.08.2013 року та від 05.12.2013 року позивач звернувся до Міністерства доходів та зборів України з проханням сприяти здійсненню податковим органом необхідних заходів щодо повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов'язань.

Міністерство доходів і зборів України листом від 30.12.2013 року №18897/6/99-99-10-04-01-15/681 повідомило позивача, що постановою Вищого адміністративного суду України від 29.11.2012 року не передбачено забезпечення виконання зазначеного судового рішення шляхом повернення надміру зарахованих до бюджету сум податку на прибуток.

Відповідно до приписів пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України зазначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 100.1 ст. 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Пунктом 1.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Мінфіну України від 30.11.2012 року № 1261, (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що на суму розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) нараховуються проценти за кожний календарний день користування платником розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу).

Сума нарахованих процентів, не сплачена платником податків у строки, визначені договором про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно пп. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо воно скасовується рішенням суду, що набрало законної сили.

При цьому п. 60.5 ст. 60 ПК України передбачено, що у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Згідно п. 11.5 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року №276 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), сума податкового боргу (його частини), яка виникла в результаті несплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного податковим органом, підлягає скасуванню у разі, якщо судом змінено або скасовано відповідне рішення такого податкового органу.

Відповідно п. 57.4 ст. 57 ПК України пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Підпунктом 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України передбачено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату

Порядок повернення платнику помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання визначений у ст. 43 ПК України.

Так, відповідно до вимог цієї статті ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у МГО «Об'єднавчий (Джоінт)» відсутня заборгованість перед бюджетом зі сплати інших податків і зборів, ніж визначених податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 11.02.2010 року №0000832310/0, від 20.04.2010 року №0000832310/1, від 21.06.2010 року №0000832310/2 та від 09.08.2010 року №0000832310/3.

При цьому суди дійшли правильного висновку, що дії відповідача щодо нарахування МГО «Об'єднавчий (Джоінт)»  за період грудень 2012 року - квітень 2013 року процентів у сумі 490379,61 грн. за користування розстроченням податкового боргу з податку на прибуток, тобто після скасування Вищим адміністративним судом України податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, ДПІ у Приморському районі м. Одеси вчинені не на підставі та не у спосіб, що передбачені вимогами чинного податкового законодавства.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційних скарг порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційні скарги відповідачів підлягає відхиленню, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 р. та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області відхилити.

2.Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області відхилити.

3.Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2014 р. залишити без змін.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
12.01.2015
ПІБ судді:
Вербицька О.В.
Реєстраційний № рішення
№ 815/2072/14
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд касаційної інстанції відмовив у задоволенні скарги контролюючого органу. Рішення судів попередніх інстанцій залишено у силі.
Подальше оскарження
Рішення не переглядалося у Верховному Суді України.
Замовити персональну презентацію