Ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 у справі № 2а-2470/103/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року Справа № 2а-2470/103/11 м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

яка діє як законний представник-піклувальник неповнолітньої ОСОБА_4

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду

від 28 травня 2013 року

у справі за адміністративним позовом прокурора Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області

до ОСОБА_2, ОСОБА_4

про стягнення податкової заборгованості по податку з власників транспортних засобів, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2011 року прокурор Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Винницькому районі Чернівецької області (ДПІ у Вижницькому районі) звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_5, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив стягнути з правонаступників померлого ОСОБА_5 а саме, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка діє як законний представник-піклувальник неповнолітньої ОСОБА_4, заборгованість по податку з власників транспортних засобів у сумі 11009,55 грн. в розмірі пропорційної частки кожного у спадщині, тобто по 5504,78 грн. з кожного.

28 травня 2013 року Чернівецький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка діє як законний представник-піклувальник неповнолітньої ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач та ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє як законний представник-піклувальник неповнолітньої ОСОБА_4 (апелянти) в судове засідання не з'явилися. До початку судового засідання через канцелярію Вінницького апеляційного адміністративного суду за вхідними №171200 та №171402 подали заяви з проханням розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_5 є власником транспортних засобів: ВАЗ-21099 1993 року випуску, державний номер НОМЕР_1; МАЗ-54328 1993 року випуску (сідельний тягач) державний номер НОМЕР_2; MAN-19.463 1997 року випуску (сідельний тягач), державний номер НОМЕР_3 та у 2008-2010 роках ОСОБА_5 не було здійснено технічний огляд зазначених вище транспортних засобів, та не сплачено податок з власників транспортних засобів.

За таких обставин, у ОСОБА_5 за 2008-2010 роки утворилась заборгованість з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 11009, 55 грн.

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_4 від 21 листопада 2011 року, виданого виконавчим комітетом Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області ОСОБА_5 помер та згідно клопотання ДПІ у Вижницькому районі судом першої інстанції на підставі ст. 55 КАС України замінено померлого відповідача ОСОБА_5 на його правонаступників-спадкоємців, сина ОСОБА_2 та неповнолітню доньку ОСОБА_4, від імені якого діє законний представник її піклувальника ОСОБА_3

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано усі необхідні докази про наявність податкової заборгованості відповідачів, а відповідачами даний факт не спростовано та не погашено податковий борг.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ (який діяв на момент виникнення податкового боргу) до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) , зокрема, включено податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що кореспондує Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11 грудня 1991 року №1963-XII (Закон №1963) (який діяв на момент виникнення податкового боргу) , відповідно до якого власність деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів є платною.

Так, згідно із ст. 1 зазначеного Закону, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Статтею 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» врегульовано, що даний податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва та Севастополя.

Відповідно до ст. 5 Закону №1963 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується: фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.

У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більше як за три попередні роки. За транспортні засоби, що не експлуатуються з будь - яких причин, податок сплачується на загальних підставах за повний рік, оскільки зазначений податок є майновим і має бути сплачений незалежно від того, експлуатується транспортний засіб, чи ні (ч. 6 ст. 6 Закону №1963).

При цьому, колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянтів на те, що судом першої інстанції не враховано вимоги абз. 2 п. 99.1 ст. 99 Податкового кодексу України та ст. 1281 Цивільного кодексу України, оскільки ДПІ у Вижницькому районі не заявляла відповідних вимог до відповідачів, як до спадкоємців у порядку податкового та цивільного законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 99.1 ст. 99 Податкового кодексу України грошові зобов'язання фізичної особи у разі її смерті або оголошення судом померлою виконуються її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Претензії спадкоємцям пред'являються органами державної податкової служби в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред'явлення претензій кредиторами спадкодавця.

Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов'язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов'язаннями та/або податковим боргом спадкоємців.

При цьому, пред'явлення претензії є первинним та досудовим засобом врегулюванням спору і її пред'явлення є неможливим після порушення судом провадження у справі, а відтак в даному випадку застосування абз. 2 п. 99.1 ст. 99 ПК України є не можливим.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка діє як законний представник-піклувальник неповнолітньої ОСОБА_4, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року, - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Курко О. П. Совгира Д. І.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
30.07.2013
ПІБ судді:
Матохнюк Д.Б.
Реєстраційний № рішення
2а-2470/103/11
Інстанція
Апеляційна
Резолютивна частина
Суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу спадкоємців платника податків без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Подальше оскарження
Вищий адміністративний суд України відмовив спадкоємцям платника податків у відкритті касаційного провадження. 
Замовити персональну презентацію