Ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2015 у справі № 824/5/15-а

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Справа № 824/5/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду

від 17 березня 2015 року

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Чернівецька міська рада

про визнання бездіяльності неправомірною,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Чернівецька міська рада про визнання бездіяльності неправомірною.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2015 року судове засідання призначено в режимі відеоконференції на 02 червня 2015 року.

Однак, по технічним можливостям, а саме відсутності мережі інтернету та у зв'язку з слуханням іншої справи, з'єднання з Чернівецьким окружним адміністративним судом виявилось не можливим, а тому колегія суддів апеляційної інстанції прийняла рішення про перехід розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 122-1 КАС України у разі виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, суд відкладає розгляд справи, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 31 травня 2007 р. укладено договір оренди землі між позивачем та Чернівецькою міською радою, яка знаходиться в м. Чернівці, пров. Індустріальний 2. Додатковим договором №1/3743 до договору оренди землі визначено річну орендну плату в розмірі 177423,49 грн. На період з 01.01.2010 р. по 30.06.2010 р. річна орендна плата визначена в сумі 13938,79 грн.. Додатковим договором №2/3743 по договору оренди землі визначено, що річна орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 3066,60 грн.. Визначено, що орендна плата сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення рішення.

Листом Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 23.09.2014 р. №12612/24-12-15-03 про розгляд заяви ОСОБА_2 повідомила позивача, що станом на 17.09.2014 р. заборгованість по орендній платі за земельну ділянку за адресою м. Чернівці пров. Індустріальний 2 становить 60665,46 грн.

Листом Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 21.10.2014 р. №13714/24-12-15-03 про розгляд заяви зазначено, що ОСОБА_2 у 2011 р. нараховано податкове зобов'язання по сплаті орендної плати за землю з фізичних осіб відповідно до договору оренди №343 в розмірі 38210,12 грн..

Позивач звернувся до податкового органу з заявою від 21 листопада 2014 р. про списання безнадійного податкового боргу з орендної плати за землю нарахованої за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. в розмірі 17423,49 грн. та з 16.11.2008 р. по 31.12.2010 р. в розмірі 20786,63 грн., всього в сумі 38210,12 грн.

За наслідками розгляду заяви від 21 листопада 2014 р. щодо прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу Державна податкова інспекція у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області повідомила, що 05.12.2014 р. Чернівецька міська рада надала до Першотравневого суду позовну заяву про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості з орендної плати за землю в сумі 61766,81 грн. Враховуючи наведене, питання щодо списання податкового боргу може бути розглянуте після прийняття відповідного рішення суду.

В матеріалах справи міститься також копія цивільного позову Чернівецької міської ради до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору ДПІ у м. Чернівцях про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 617666, 81 грн. Позов датований 05.12.2014 року. Згідно ухвали Першотравневого районного суду від 27.01.2015 року по справі №725/1/15-ц вказаний позов було залишено без руху. Згідно доданої відповідачем копії розписки про виклик до суду слухання по справі про стягнення заборгованості із орендної плати за землю призначено на 30.03.2015 року.

Суд зобов'язаний перевірити дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно з п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу. Пунктом 287.5. ст. 287 Податкового кодексу України визначено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Статтею 102 Податкового кодексу України визначено строки давності та їх застосування до податкових зобов'язань. Так, відповідно до п. 102.1 та п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Судом встановлено, що податкове зобов'язання з орендної плати за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. в розмірі 17423,49 грн. було нараховане 29.08.2011 р., а податкові зобов'язання за період з 16.11.2008 р. по 31.12.2010р. в загальному розмірі 20786.63 грн. були нараховані 16.11.2011 р. Строк стягнення податкових зобов'язань закінчився відповідно 29.08.2014 р. та 16.11.2014 р., а тому борг в загальній сумі 38210,12 грн. повинен бути визнаним безнадійним та належав до списання.

Положеннями ст. 101 Податкового кодексу України визначено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. У відповідності до підпункту 101.2.3. пункту 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Пунктом 101.5. ст. 101 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У відповідності до пунктів 3.1., 3.2. "Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків" , затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 577, визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

Пунктом 4.2. цього Порядку за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідно до вищезазначених норм законодавства, заборгованість позивача з орендної плати за землю нарахована за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. в розмірі 17423,49 грн. та з 16.11.2008 р. по 31.12.2010 р. в розмірі 20786,63 грн., всього в сумі 38210,12 грн. визначається як безнадійний податковий борг, оскільки позивач добровільно не сплатив нараховану податковим органом суму орендної плати за землю, а самим податковим органом протягом 1095 днів не вживались заходи щодо примусового стягнення зазначеного податкового боргу. З урахуванням наведеного, податковий борг у відповідності до положень Податкового кодексу України визнається безнадійним, а тому у керівника податкового органу не було правових підстав для неприйняття рішення, відповідно до поданої ОСОБА_2 заяви від 21.11.2014 року.

Крім того, суд не приймає твердження представника відповідача, що вказані повноваження керівника податкового органу це право, а не обов'язок. Законодавством чітко визначено при наявності яких умов податковий орган повинен прийняти рішення про визнання заборгованості безнадійною і її списання. При цьому, законодавством визначено, що податковий орган перевіряє наявність цих умов і за їх наявності приймає відповідне рішення про списання боргу. Під час судового розгляду справи сторонами не оспорювався той факт, що умови для списання безнадійного податкового боргу настали, а саме минув строк давності стягнення податкового боргу.

Колегія суддів вважає, що Державна податкова інспекція у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі і податковим законодавством. Нормами податкового законодавства не передбачено іншого, крім визнання податкового боргу безнадійним і його списання за умови пропуску строку давності на примусове стягнення податкового боргу.

У відповіді ДПІ у м. Чернівцях від 05.12.2014 року №15973/24-12-25-00 на заяву позивача від 21.11.2014 року податковий орган посилаючись на те, що 05.12.2014 р. Чернівецькою міською радою подано до Першотравневого суду позов про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості з орендної плати за землю в сумі 61766,81 грн., зазначає, що питання щодо списання податкового боргу може бути розглянутим після прийняття відповідно рішення суду.

Однак, податковий орган не мав правових підстав для того, щоб відкладати вирішення, порушеного у заяві ОСОБА_2 від 05.12.2014 року, питання щодо визнання заборгованості безнадійною та її списання. Звернення Чернівецької міської ради до суду із позовом до ОСОБА_2 щодо стягнення заборгованості із орендної плати за землю в порядку цивільного судочинства, як сторони цивільного договору не було перешкодою для вирішення питання віднесеного до виключної компетенції податкового органу щодо списання податкового боргу строк давності стягнення якого минув.

У відповідності до листа Вищого адміністративного суду України від 10.02.2011 р. № 203/11/13-11 визначено, що згідно із пунктом 102.4. ст. 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. Отже, наведена законодавча норма встановлює строк примусового стягнення податкового боргу - це 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. Відповідно позовні вимоги контролюючого органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, повинні пред'являтися протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

У свою чергу, пункт 102.4 статті 102 зазначеного Кодексу встановлює строки стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання. При цьому строк для стягнення податкового боргу починає свій перебіг з дня виникнення податкового боргу, в той час як строк для визначення грошового зобов'язання контролюючим органом відлічується з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що заборгованість по ОСОБА_2 нарахована згідно податкових повідомлень - рішень №0009641720/08 від 19.07.2011 року на суму 505,90 грн. із терміном сплати 19.09.2011 року; №0009641720/09 від 19.07.2011 року на суму 4599,59 грн. із терміном сплати 19.09.2011 року; №00096420/10 від 19.07.2011 року на суму 15681,14 грн. із терміном сплати 19.09.2011 року; № 0002011720 від 22.05.2011 року на суму 16322, 14 грн. із терміном сплати 29.08.2011 року. Заборгованість всього на суму 38210,12 грн. утворена поза межами строку давності стягнення податкового боргу, визначеного із врахуванням граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованого контролюючим органом.

У зв'язку із цим, податковий орган втратив своє право на примусове стягнення податкового боргу в судовому порядку в межах адміністративного судочинства. Правомірність вимог Чернівецької міської ради щодо стягнення із ОСОБА_2 боргу за договором оренди землі буде предметом перевірки в порядку цивільного судочинства. Однак, вказане не надає податковому органу можливості не розглядати порушене перед ним питання щодо визнання боргу безнадійним та його списання в порядку, визначеному податковим законодавством.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу суд зазначає наступне. Судова гілка влади не може перебирати на себе повноваження податкового органу та підміняти його повноваження, які визначені та регулюються нормами чинного законодавства. Списання безнадійного податкового боргу здійснюється керівником податкового органу і це виключне право податкового органу визнати борг безнадійним та приймати рішення про його списання. У відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Тому належним способом захисту порушеного права позивача є визнання бездіяльності відповідача щодо не проведення списання безнадійного податкового боргу протиправною та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 та прийняти рішення у відповідності до вимог податкового законодавства щодо списання безнадійного податкового боргу.

Відповідачем не виправдана бездіяльність щодо не проведення списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_2 з орендної плати за землю нарахованої за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. в розмірі 17423,49 грн. та з 16.11.2008 р. по 31.12.2010 р. в розмірі 20786,63 грн., всього в сумі 38210,12 грн.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Білоус О.В. Курко О. П.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
02.06.2015
ПІБ судді:
Совгира Д.І.
Реєстраційний № рішення
824/5/15-а
Інстанція
Апеляційна
Резолютивна частина
Апеляційну скаргу контролюючого органу відхилено. Залишено в силі рішення суду першої інстанції, винесене на користь платника.
Подальше оскарження
Рішення суду не оскаржувалося до касаційної інстанції.
Замовити персональну презентацію