Ухвала Вінницького адміністративного апеляційного суду від 20.06.2012 у справі № 2214/1095/2012

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2214/1095/2012

Головуючий у 1-й інстанції: Маршал І.М.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В.

при секретарі: Копійчук О.В.

за участю представників сторін:

апелянта - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 26.04.2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Славутської міської ради Хмельницької області про визнання незаконним рішення та його скасування, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області із адміністративним позовом до Славутської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Славутської міської ради № 90 від 16.03.2012 року.

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області постановою від 26.04.2012 року у задоволенні вказаного позову відмовив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог скаржник наголошує що спірне рішення відповідача суперечить приписам ст. 19 Конституції України, ст. 103, 152 Земельного кодексу України, Інструкцію про встановлення ( відновлення) меж земельних ділянок в натурі ( на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затверджену наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 р. № 376, що не враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови.

19.06.2012 року до суду надійшли письмові заперечення Славутської міської ради, в яких відповідач посилаючись на правомірність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

У судовому засіданні апелянт вимоги апеляційної скарги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16.03.2012 року виконавчим комітетом Славутської міської ради прийнято рішення №90 про вирішення земельного спору між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, яким визнано відмову апелянта у підписанні ОСОБА_3 протоколу встановлення (погодження) меж земельної ділянки по АДРЕСА_1, в натурі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_2 оскаржила його до суду.

При цьому, основна позиція заявника полягала у тому, що відповідачем - Славутською міською радою при винесенні спірного рішення не враховано положення чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а отже останнє слід визнати протиправним та як наслідок, скасувати.

В свою чергу, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови та відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що позивачем обраний невірний спосіб захисту порушених прав, оскільки відповідач - Славутська міська рада, не є учасником спірних правовідносин, а відтак її дії (бездіяльність) не породили для сторін правових наслідків.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Так, як свідчать матеріали справи, предметом даного адміністративного спору є оскарження ОСОБА_2 рішення Виконавчого комітету Славутської міської ради, при цьому, в якості відповідача заявником вказано саме Славутську міську раду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення;

виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

У статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Таким чином, судова колегія зауважує, що вищевказані органи місцевого самоврядування у даному випадку є окремими суб'єктами владних повноважень, при цьому кожен з них наділений власною адміністративно-процесуальною право та дієздатністю.

Слід зазначити, що зазначені органи місцевого самоврядування є різними юридичними особами, що підтверджується відповідними свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії Ф00 №690240 та довідкою ЄДРПОУ АБ №300830, що також підтверджує факт того, що Славутська міська рада є неналежним відповідачем по даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вищевказана норма КАС України не містить імперативних вказівок на обов'язок суду щодо заміни первинного відповідача, оскільки остання передбачає саме право суду за згодою позивача допустити заміну сторони у справі.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на відміну від цивільного судочинства, в адміністративному процесі зберігся процесуальний інститут заміни неналежного відповідача. Наявність такого інституту в адміністративному судочинстві обумовлена публічно-правовим характером спорів і принципом офіційного з'ясування обставин у справі.

При цьому, Кодекс адміністративного судочинства України, на відміну від Цивільно-процесуального кодексу України, не передбачає можливості продовження розгляду справи після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача за відсутності клопотання нового відповідача або залученого співвідповідача про розгляд справи спочатку.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно розглянув адміністративну справу в межах вимог позивача і відмовив у задоволенні позову,оскільки визначений позивачем відповідач не порушив його прав, свобод та інтересів.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 26.04.2012 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 25 червня 2012 року .

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Сторчак В. Ю.

Ватаманюк Р.В.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
20.06.2012
ПІБ судді:
Смілянець Е.С.
Реєстраційний № рішення
2214/1095/2012
Інстанція
Апеляційна
Резолютивна частина
Апеляційна скарга позивача була залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.   
Подальше оскарження
В подальшому не оскаржувалося. 
Замовити персональну презентацію