Ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2015 у справі № 821/2074/15-а
Державний герб України

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2015 р. Справа № 821/2074/15-а

Категорія: 8.3.5 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді -Жука С.І.

судді - Потапчука В.О.

судді - Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу

за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Агроюг"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерноком-Агроюг" (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області № 0002651501 від 12.06.15, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 496679 грн. та штрафними санкціями у сумі 124169 грн. 75 коп.

Суд першої інстанції своєю постановою від 17 серпня 2015 року задовольнив позов товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Агроюг".

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 12.06.15 № 0002651501.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерноком Агроюг" є юридичною особою, основний вид діяльності - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами від тварин, є платником податків, в тому числі податку на додану вартість.

ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області проведено камеральну перевірку щодо даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "ЗернокомАгроюг" за березень 2015 року, за результатами перевірки складено акт №257/21-03-15-01/37464596 від 19.05.2015. В акті вказано, що ТОВ "'ЗернокомАгроюг" в порушення пп. "а" п. 33 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України та пп. 8 п. 5 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966 (далі - Порядок № 966), до рядка 20.2 податкової декларації з ПДВ за березень 2015 року, неправомірно включено суму у розмірі 611565 грн.

В акті вказано, що підпунктом 3 розділу IX Порядку № 966 визначено, що суми від'ємного значення податку передніх податкових періодів, що обліковуються у (Д2) (додаток 2) до розділу III декларацій 0110 за звітні (податкові) періоди, починаючи з лютого 2015 року / І кварталу 2015 року, не переносяться, а відображаються в розділі IV таких декларацій. Сума від'ємного значення, яку платник виявив бажання спрямувати для збільшення реєстраційної суми, вказується прописом у текстовому полі перед таблицею 1 додатка 2 (Д2) та додатково вказується цифрами в окремому полі електронної форми податкової декларації. Сума податку, яку вказано у текстовому полі перед таблицею 1 додатка 2 (Д2) до декларації, в графі 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації поточного звітного періоду не вказується, а переноситься до графи 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації того звітного періоду, в якому відбулося збільшення реєстраційної суми. Таким чином, перший раз графа 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації може бути заповнена тільки у декларації за квітень 2015 року (якщо збільшення реєстраційної суми відбудеться у квітні 2015 року) та наступних звітних періодах.

Відповідно до п. 5 розділу IX Порядку № 966 у таблиці 1 (Д2) (додаток 2) зазначаються: у графі 7 сума залишку від'ємного значення попередніх (податкових) періодів, на яку у поточному звітному (податковому) періоді збільшено суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні /розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Значення рядка „Усього, в т.ч.:" переноситься до рядків 20.2 та 27 декларації поточного звітного (податкового) періоду. Згідно даних АРМу реєстру операцій по рахунках ПДВ по ТОВ "Зерноком Агроюг" на дату надання декларації по ПДВ за березень 2015 року сума Б ВПП складає "0". Фактичне поповнення суми Б ВПП відбулось 28.04.15 на суму 611565 грн. Отже, за висновками перевірки позивачем занижена сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, на 496679 грн., завищена сума від'ємного значення попередніх звітних періодів, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН на 611565 грн., занижена сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних періодів на кінець поточного звітного періоду (переноситься до рядка 26 наступного звітного періоду р. 31) на 611565 грн.

ДПІ у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002651501 від 12.06.15, яким збільшено ТОВ "Зерноком Агроюг" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 496679 грн. та штрафними санкціями у сумі 124169 грн. 75 коп.

Не погоджуючись із вищенаведеним податковим повідомленням рішенням позивач звернувся до суду.

Статтею 200 ПКУ встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість. З урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України Законом N 71, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджується поетапно (пункт 35 підрозділу 2 розділу XX Кодексу): з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі. Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 ПКУ. Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" .

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Порядок визначення сум, в межах яких платник податку має право зареєструвати податкові накладні, регламентовано п. 200-1.3 ст. 200-1 ПКУ. Зокрема, платник податку може без додаткових перерахувань на електронний рахунок коштів зареєструвати податкову накладну із податковими зобов'язаннями, але в межах наявних у нього сум податкового кредиту, що підтверджуються податковими накладними, які, у свою чергу, постачальник товарів/ послуг зареєстрував в ЄРПН. Але, згідно з оновленим п. 35 підрозд. 2 розд. XX ПКУ період з 01.02.2015 р. по 01.07.2015 р. є перехідним, протягом якого реєстрація податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною п. 2001.3 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200-1.4 ст. 200-1 ПКУ на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу; б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.

За підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу. Якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню: а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку; б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника.

Накопичені до 01.02.2015 року залишки від'ємного значення ПДВ повинні враховуватись в особливому порядку. Саме у зв'язку з цим Міністерством фінансів затверджено нову форму декларації з ПДВ, в якій для сум залишків від'ємного значення, непогашених станом на 01.02.2015, передбачено окремий розділ IV.

Пунктом 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року: а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) , визначену пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення, б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Виходячи з наведеної норми, саме заява платника податків є подією, з якою пов'язане збільшення розміру суми податку, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні, та одночасне збільшення податкового кредиту. Заповнення такої заяви у складі декларації (починаючи з лютого 2015 року) є достатньою підставою для включення заявлених у ній залишків ПДВ до податкового кредиту в цій же декларації. Платник податків самостійно вирішує, коли (в складі якої декларації) подати заяву та відобразити непогашені залишки ПДВ, а також напрям їх використання. При цьому всі непогашені залишки ПДВ без проведення перевірок, тобто автоматично, в силу заповнення заяви (додатку 2 до декларації) , підлягають врахуванню як у збільшення реєстраційної суми, так і податкового кредиту.

Так, якщо платник податків приймає рішення використати непогашені залишки ПДВ, він відображає таке рішення в декларації шляхом заповнення додатку 2. Відповідно, всі такі суми автоматично (без перевірок) мають збільшити реєстраційну суму в силу подання такої заяви (додатку 2 до декларації) та одночасно відображаються в рядку 20.2 декларації.

20.04.15 позивачем було подано декларацію з ПДВ за березень 2015 року, в якій вказано про податкові зобов'язання (рядок 9) в сумі 1318153 грн., податковий кредит (рядок 17) в сумі 821474 грн., позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту 496679 грн. В рядку 20.2 декларації "від'ємне значення, що включаються до складу податкового кредиту поточного звітного періоду: у сумі залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПКУ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних" вказана сума 611565 грн., яка виникла в попередніх податкових періодах. Склад даної суми наведений в таблиці 1 додатка 2 до декларації за лютий 2015 року та додатку 2 до декларації за березень 2015 року.

ДПІ у м. Херсоні не заперечує факту та розміру від'ємного значення, що відображене позивачем в декларації за березень 2015 року. Позивач виявив бажання врахувати частину суми від'ємного значення в рахунок поточного зобов'язання, що заперечує відповідач, зазначаючи, що позивач не має право використовувати дану суму від'ємного значення в декларації березня, а тільки в наступному податковому періоді.

Твердження ДПІ про можливість врахування збільшення суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.З статті 200-1 ПКУ, не в періоді за який було подану заяву, а в періоді, в якому ДПІ здійснить фактичне поповнення і лише за результатами проведеної перевірки такої суми є помилковим. Адже декларація надається до 20 числа місяця, наступного за звітним. Заява подається у складі звітності за відповідний звітний період. І суми податку, відображені у складі заяви за алгоритмами, наведеними у декларації, впливають на показники декларації саме за звітний період, за який подається декларація, а не на показники декларацій наступних звітних періодів. В ПКУ зазначено, що саме за звітний період в якому було здійснено таке збільшення, а не за місяць, в якому прийняте рішення. Норми ПКУ взагалі не обмежують платника у часі, та періоді коли він може виявити бажання про врахування від'ємного значення попередніх періодів, що виникли до 1 лютого 2015 року. Аналогічний порядок встановлено пп. 8 п.5, пп. 4 п.6 розділу V Порядку №966. Таким чином, ні ПКУ, ані Порядок №966 не містять норми та алгоритму врахування збільшення суми, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПКУ за таким порядком, який викладено ДПІ у акті перевірки.

Позивачем складено й подано до відповідача Додаток 2 до податкової декларації з ПДВ за березень 2015 року "Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2)", в якому підприємством заповнено заяву та таблицю 1 такого змісту: "Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу просимо: згідно з підпунктом "а" на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі шістсот одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять гривен збільшити розмір суми податку, на яку матимемо право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену згідно з пунктом 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу. У таблиці 1 заповнено графи 2,3, 6,7. У розділі 1У декларації заповнено рядок 26 "Суми залишку від'ємного значення попередніх періодів", значення якого дорівнює сумі, вказаної у графі 6 додатка Д2. Значення рядка 27 дорівнює сумі, вказаної у графі 7 додатка 2.

Значення рядка 20.2 відповідає значенню рядка 27. Згідно підпункту 8 пункту 6 розділу V Порядку у рядку 31 вказується сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 26 - рядок 27 + рядок 28 + рядок 29 - рядок 30), значення даного рядка дорівнює сумі у графі 14 додатка 2.

Слід зазначити, що жодна норма Податкового кодексу України та Порядку не визначає термін, з якого платник податку за власним бажанням буде враховувати залишки від'ємного значення (бюджетного відшкодування) з ПДВ за старими правилами чи враховувати зазначені суми (або їх частину) в складі від'ємного значення розділу III Декларації. Порядок дій платника ПДВ, викладений в акті камеральної перевірки, позбавляє такого платника, який має у розділі IV декларації значні суми невідшкодованого податку, можливості перенести необхідну частину такого значення до р.20.2 податкової декларації з ПДВ. ПКУ не передбачає наведених вище обмежень, включення відповідних рядків та алгоритмів їх заповнення суперечать п. 200.4 та п.п. "а" п. 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, звужують права платників податків згідно з ПКУ, а тому не підлягають застосуванню/заповненню та повинні бути приведені у відповідність до норм ПКУ.

В пункті 33 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податку скориставшись своїм правом переносить частину від'ємного значення на збільшення "ліміту реєстрації податкових накладних" , таке перенесення здійснюється без проведення перевірок, передбачених статтею 200 Податкового кодексу України (у тому числі і без проведення камеральної перевірки, яка передбачена пункту 200.10 Податкового кодексу України).

Проте, відповідачем проведена камеральна перевірка позивача саме на підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, що є порушенням зазначених законодавчих вимог. Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (п. 3) встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість. Але позивач не заявляв відшкодування податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, на підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Агроюг" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючий суддя С.І. Жук

суддя В.О. Потапчук

суддя Л.П. Шеметенко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
03.11.2015
ПІБ судді:
Жук С.І.
Реєстраційний № рішення
821/2074/15-а
Інстанція
Апеляційна
Резолютивна частина
Апеляційну скаргу контролюючого органу на рішення суду першої інстанції у даній справі залишено без задоволення, а рішення першої інстанції залишено без змін.
Подальше оскарження
Вищий адміністративний суд України двічі відмовив у задоволені клопотання контролюючого органу про звільнення від судового збору за касаційною скаргою на рішення першої та апеляційної інстанції у даній справі. В підсумку, касаційну скаргу повернуто контролюючому органу.
Замовити персональну презентацію