Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2015 р. у справі № 826/6504/15

Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

22 червня 2015 року м. Київ Справа: №826/6504/15

Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва

від 15 квітня 2015 року

у справі за поданням Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільний стан»

про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільний стан» в якому просив суд зупинити видаткові операції шляхом накладення адміністративного арешту на кошти платника, що знаходяться на рахунках: №26005436627200, №26049436627200 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005 (українська гривня).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року у задоволенні подання відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, заявник подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення подання.

В судовому засіданні представник заявника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державна податкова інспекція у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі наказу від 09.04.2015 №791 та направлень від 09.04.2015 №749/26-57-17-01ф, №750/26-57-17-01ф, №751/26-57-17-01ф здійснила виїзд за адресою: місто Київ, вулиця проспект Перемоги, 73/1, до тимчасової споруди (павільйону - кафе Колиба), що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Вільний стан» з метою проведення фактичної перевірки з питань здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, упередження порушень податкового законодавства під час виплат доходів громадянам, повноти нарахування, утримання та в повному обсязі перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, та інше, контроль за наявністю якого покладено на органи державної податкової служби.

Проте, директор товариства Карпенко М.М. ознайомившись з наказом та направленням на фактичну перевірку, з посиланнями на відсутність підстав для проведення такої, відмовила у доступі до проведення фактичної перевірки та відмовилася надавати будь-які документи, тому перевіряючими у її присутності складено акт про відмову у доступі до проведення перевірки від 09.04.2015.

Вважаючи, що посадова особа відповідача неправомірно не допустила посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, позивач звернувся до суду з поданням про зупинення видаткових операцій товариства з обмеженою відповідальністю «Вільний стан» шляхом накладення адміністративного арешту на кошти платника.

Відмовляючи у задоволенні подання суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу) , у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

Згідно підпункту 20.1.32 вказаного пункту статті ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу) , та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Положеннями пункту 89.4 статті 89 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Відповідно до пункту 91.4 статті 91 ПК України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, аналіз зазначених приписів Податкового кодексу України свідчить, що підставою для звернення до суду із поданням про зупинення видаткових операцій платника податків є не допуск податкового керуючого для здійснення опису майна та перешкоджання платником податків виконанню податковим керуючим своїх повноважень.

Проте, в даному випадку директор товариства з обмеженою відповідальністю «Вільний стан» не допустив посадових осіб контролюючого органу до здійснення фактичної перевірки.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наслідки відмови платника податків від допуску перевіряючи до проведення перевірки визначені приписами підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, згідно якого передбачена можливість накладення арешту на майно платника у разі його відмови від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пункту 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №568 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1839/24371 для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно пункту 7.1 названого Порядку арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу доходів і зборів до суду.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, питання арешту коштів платника податків за не допуск посадових осіб до проведення фактичної перевірки має розглядатись судом в порядку позовного провадження, а не за спеціальною процедурою, визначеною статтею 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні подання.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 25.06.2015 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.            

Судді: Губська Л.В. Федотов І.В.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
21.06.2015
ПІБ судді:
Ісаєнко Ю.А.
Реєстраційний № рішення
826/6504/15
Інстанція
Апеляційна
Резолютивна частина
Судом апеляційної інстанції було відмовлено у задоволенні скарги контролюючого органу. Рішення суду першої інстанції, винесене на користь платника податків, залишено у силі та без змін.
Подальше оскарження
Суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою контролюючого органу.
Замовити персональну презентацію