Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 у справі № 826/519/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 

У Х В А Л А

Іменем України

21 травня 2015 року Справа: № 826/519/15 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.

суддів Василенка Я.М.  Степанюка А.Г.

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва

від 30 березня 2015 року

у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод»

до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, Посадовою особою МГУ Міндоходів було проведено камеральну перевірку податкової звітності ПАТ «АКХЗ» з податку на додану вартість за серпень 2014 року, результати якої викладені в акті перевірки від 22.10.2014 року №1224/28-10-37-10/00191075.

У ході перевірки встановлено, що в порушення вимог пп. 49.18.1 п. 49.18, п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) позивачем подано декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року з порушенням гранично встановлених термінів.

На підставі викладених в акті перевірки висновків відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 10.11.2014 року №0000283710, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 020,00 грн.

Не погоджуючись із таким висновком податкового органу, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просив суд визнати дії відповідача протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки: по-перше, позивач зареєстрований у м. Авдіївка Донецької області по Індустріальному проїзду 1 та перебуває в зоні проведення Антитерористичної операції згідно наказу АТЦ при СБУ від 07.10.2014 року №33/6/а, по-друге, ПАТ «АКХЗ» направило до МГУ Міндоходів заяву щодо продовження термінів подання податкових декларацій разом з сертифікатом (висновком) ТПП України, яким підтверджено факт настання непереборних обставин станом на 01.08.2014 року, по-третє, відсутність інформації про термін завершення обставин непереборної сили не може свідчити про необґрунтованість заяви про продовження термінів подання податкових декларацій.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Згідно ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пп. 47.1.1 п. 47.1 ст. 47 Податкового кодексу України, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Пунктом 49.2 статті 49 цього Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексунезалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу, податкові декларації, крім випадків, передбачених цих цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 120.1 ст.120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Підпунктом 102.6.4 п. 102.6 ст. 102 Податкового кодексу України, передбачено, що граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків, зокрема,- мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем податкову декларацію з ПДВ за серпень 2014 року було подано 02.10.2014 року.

Разом з тим судом встановлено, що позивач 05.09.2014 року направив до МГУ Міндоходів лист № 13а-2/05-1406, в якому просив продовжити строк подання податкових декларацій протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин непереборної сили. Крім того. До вказаного листа ПАТ «АКХЗ» було додано сертифікат (висновок) ТПП України від 01.09.2014 року №2750/05-4 про настання обставин непереборної сили, в якому засвідчено настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 року, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації. При цьому у вказаному сертифікаті (висновку) зазначено, що встановити термін, протягом якого будуть тривати обставини непереборної сили - антитерористичної операції в Луганській та Донецькій областях, встановити неможливо.

За результатами розгляду вказаної заяви Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків повідомлено позивача про залишення заяви без розгляду, у зв'язку з відсутністю документального підтвердження та неможливістю встановити період дії обставин непоборної сили.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. №1044 затверджено Порядок застосування норм пунктів 102.6 - 102.7 статті 102 Податкового кодексу України, яким визначено механізм продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань відповідно до норм Податкового кодексу України.

Відповідно до зазначеного Порядку, документальне підтвердження - подання платником податків разом із заявою про продовження граничних строків документів, що підтверджують його право на таке продовження.

Обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) - непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством.

Згідно п. 4 цього Положення продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань для фізичної особи здійснюється, якщо такий платник податків був позбавлений можливості у визначений Кодексом строк виконати грошове зобов'язання та/або скористатися податковими правами.

Відповідно до п. 5.4 вказаного Положення відсутність можливостей у платника податків подати у граничний строк податкові декларації, заяви про перегляд рішень органів державної податкової служби, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань може бути пов'язана, зокрема з обмеженою свободою пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально.

У цьому разі документальним підтвердженням є: підтвердження уповноважених органів іншої держави, легалізованих консульськими установами України, на запит органу державної податкової служби; письмова відповідь Міністерства оборони України на запит органу державної податкової служби; підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України; довідки Міністерства надзвичайних ситуацій України, Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, Державного агентства України з управління зоною відчуження, Державної інспекції техногенної безпеки України або їх територіальних підрозділів на запит органу державної податкової служби; рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, затверджене Верховною Радою України, або рішення Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від обставин непереборної сили; рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад - у випадках, встановлених Кодексом; висновки, рішення, повідомлення інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати обставини непереборної сили.

Пунктом 10 цього Положення встановлено, що штрафні санкції, визначені статтею 120 розділу II Податкового кодексу України, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, Торгово-промисловою палатою України видано позивачу сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 01.09.2014 року №2750/05-4, яким засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 01.08.2014 р. для Публічного акціонерного товариства «Авідіївський коксохімічний завод» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації. На момент видачі сертифікату Торгово-промисловою палатою України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривають, дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Крім того, варто зазначити, що відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №236, №160 від 21 травня 2014 року та №311 від 06.08.2014 року спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів була реорганізована та приєднана до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС.

Указом Президента України від 14.04.2014 р. №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Прийняття вищевказаного Указу Президента зумовило проведення антитерористичної операції (АТО) на сході України.

Торгово-промисловою палатою України при розгляді запиту позивача, щодо засвідчення обставин непереборної сили зазначено, що за інформацією Служби безпеки України (листи від 13.06.2014 р. №33/2117. 04.07.2014 р. №16/3105) та Міністерства внутрішніх справ України (лист від 26.06.2014 р. №12/3-2428) 7 квітня 2014 року згідно з вимогами чинного законодавства України (ст. 10, 11 Закону України «Про боротьбу з тероризмом») прийнято рішення щодо проведення антитерористичної операції (далі - АТО) в Донецькій, Луганській і Харківській областях. У проведенні АТО в установленому законом порядку задіяні сили (особовий склад, спеціалісти) і засоби (зброя, транспортні, спеціальні та інші матеріально-технічні засоби) суб'єктів боротьби з тероризмом та інших суб'єктів, відповідно до законів України. Заходи з проведення АТО тривають.

Як свідчать матеріали справи, позивач зареєстрований у м. Авдіївка Донецької області по Індустріальному проїзду 1 та перебуває в зоні проведення Антитерористичної операції згідно наказу АТЦ при СБУ від 07.10.2014 року №33/6/а, а отже, відповідно до ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

За таких обставин, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що до позивача не можуть бути застосовані штрафні санкції за несвоєчасне подання податкової звітності, а тому податкове повідомлення-рішення від 10.11.2014 року №0000283710 є протиправними та підлягає скасуванню.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Шурко О.І.            

Судді: Василенко Я.М. Степанюк А.Г.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
20.05.2015
ПІБ судді:
Шурко О.І.
Реєстраційний № рішення
826/519/15
Інстанція
Апеляційна
Резолютивна частина
Суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а постанову суду першої інстанції, прийняту на користь платника податків, - без змін. 
Подальше оскарження
Вищий адміністративний суд України відмовив контролюючому органу у відкритті касаційного провадження. 
Замовити персональну презентацію