Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013 у справі № 810/3384/13-а
Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

Справа: № 810/3384/13-а 19 грудня 2013 року м. Київ

Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари»

на постанову Київського окружного адміністративного суду

від 24.07.2013 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області

про скасування податкової консультації, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області про скасування податкової консультації, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2013 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача не з'явився, будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» має наявний податковий борг зі сплати орендної плати за землю в розмірі 524912,80 грн. та штрафних санкцій в розмірі 131228,20 грн., що виник згідно з податковим повідомленням рішенням від 13.06.2012 №0003771501.

У позивача наявна надмірна сплата (переплата) сум з податку на додану вартість в загальному розмірі 18379144,97 грн., що виникла у позивача за рахунок бюджетного відшкодування.

Позивач листом від 16.05.2013 №1.2/74 подав відповідачу заяву про здійснення заліку податкового боргу позивача зі сплати орендної плати за землю в розмірі 524912,80 грн. та штрафних санкцій в розмірі 131228,20 грн., що виник згідно з податковим повідомленням-рішенням Броварської ОДПІ від 13.06.2012 №0003771501, за рахунок наявної у позивача переплати сум з податку на додану вартість.

Листом від 21.05.2013 №4723/10/15-203/850 відповідач відмовив позивачу у заліку податкового боргу позивача зі сплати орендної плати за землю в розмірі 524912,80 грн. та штрафних санкцій в розмірі 131228,20 грн., що виник згідно з податковим повідомленням-рішенням Броварської ОДПІ від 13.06.2012 №0003771501 за рахунок наявної у позивача переплати сум з податку на додану вартість.

28 травня 2013 року позивач звернувся до податкового органу із листом №1.2/83, в якому просив надати податкову консультацію у письмові формі відповідно до статті 52 Податкового кодексу України з питань використання норм п.17.1.10 ст.17, п.87.1 ст.87, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.1.8 ст.1, п.7.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» з наступних питань: чи правильно розуміє товариство, що сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість товариства в розмірі 18379144,97 грн., що підтверджена податковими повідомленнями-рішеннями ОДПІ від 16.11.2010 №0001402301/0, а також від 07.10.2009 №0000822301/0, вважається надмірною сплатою такого податку; чи має товариство право, при дотриманні умови про подачу відповідної заяви, на залік податкового боргу (погашення такого боргу) товариства зі сплати орендної плати за землю, в тому числі, але не обмежуючись, в розмірі 524912,80 грн. та штрафних санкцій в розмірі 131228,20 грн., що виник згідно з податковим повідомленням-рішенням ОДПІ від 13.06.2012 року №0003771501, за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість товариства в розмірі 18379144,97 грн., що підтверджена податковими повідомленнями-рішеннями ОДПІ від 16.11.2010 №0001402301/0, а також від 07.10.2009 №0000822301/0. Крім того, позивач просив податковий орган надати вичерпну відповідь з остаточним та чітким висновком щодо кожного поставленого товариством питання.

17 червня 2013 року своїм листом №5643/10/15-215/1745 відповідач надав позивачу податкову консультацію в письмовій формі, в якій зазначив, що по ТОВ «Термінал Бровари» не рахується помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість. Існуюча переплата з податку на додану вартість виникла за рахунок бюджетного відшкодування.

Таким чином, ТОВ «Термінал Бровари» не має права на погашення податкового боргу з орендної плати за землю за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яка не є помилково та/або надміру сплаченими грошовими коштами та зараховується в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах.

Крім того, відповідач зазначив, що в найкоротший термін необхідно погасити заборгованість по донарахованим сумам по орендній платі за землю.

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України (далі - ПК), органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно з підпункту 191.1.27 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби виконують таку функцію, як надання податкових консультацій, відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Статтею 52 ПК України, передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультації надаються органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, або митним органом за місцем митного оформлення товарів, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет-ресурсів.

Наслідки застосування податкових консультацій визначено в статті 53 ПК України. Так, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована. Платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Отже, з наведених правових норм випливає, що податкова консультація, як спосіб роз'яснення практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, надається останнім з метою допомоги конкретному платнику податків в процесі реалізації ним податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності.

Мета податкової консультації викласти (роз'яснити) платнику податків офіційне розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування, з метою забезпечення правильної одностайної реалізації норми в усіх випадках, на які вона розрахована.

Податковий кодекс України, в якості підстав для визнання недійсною податкової консультації, чітко визначає суперечність такої консультації нормам або змісту відповідного податку чи збору.

З аналізу вищезазначених норм Податкового кодексу України, вбачається, що податкові консультації не мають сили нормативно-правового акта, а тому не можуть вступати в конкуренцію з іншими рішеннями (нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень, оскільки за юридичною природою є відмінними від останніх.

Така форма оприлюднення офіційного розуміння окремих положень законодавства, що регулює податкові правовідносини, не породжує для відповідних суб'єктів настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на їхні права та обов'язки, а також не є обов'язковою для виконання.

Окрім того, необхідною ознакою податкової консультації, як предмета оспорювання в судовому порядку, є її відповідність визначенню рішення (акта) суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України, зокрема, породження юридичних наслідків для кола суб'єктів, яким це рішення адресовано.

Оспорювана податкова консультація, яка надана податковим органом, не є рішенням суб'єкта владних повноважень і не породжує таких наслідків, адже кваліфікуючою ознакою такого рішення, відповідно до положень ст. 105 КАС України, є юридична значущість для особи рішення суб'єкта владних повноважень, тобто безпосередня залежність виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків особи від такого рішення.

У даному випадку, оспорювана податкова консультація не має наведеної ознаки, оскільки вона не носить обов'язкового характеру, не породжує для позивача жодних правових наслідків та не порушує його прав, свобод і інтересів. У разі ж донарахування товариству податкового зобов'язання, останнє не позбавлене можливості оскаржити відповідне податкове рішення до суду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інтсанції, що податкова консультація за своїм змістом не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а також не має сили нормативно-правового акту та не створює і не припиняє прав чи обов'язки особи, а є лише допомогою контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону. Жодних управлінських висновків оскаржувана податкова консультація не містить, вчинити будь-які обов'язкові дії позивачу вона не приписує, та, відповідно, не порушує права, свободи та інтереси осіб у сфері публічно - правових відносин.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач виконав вимоги статті 52 Податкового кодексу України та надав позивачу податкову консультацію, яка містить необхідну інформацію і надає відповідь на зазначені позивачем запитання.

Отже, оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного права позивача, то, у разі незгоди з діями контролюючого органу, вимога про визнання протиправними дій відповідача, в тому числі і щодо надання консультації та її змісту, не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред'явлення позову з іншим предметом оскарження.

Таким чином, позов про скасування податкової консультації задоволенню не підлягає як такий, оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати позивачу нову податкову консультацію, то такі дії можуть застосовуватись лише за наявності протиправного рішення, дій чи бездіяльності, тобто є похідними від вимог про визнання протиправною та скасування оскаржуваної податкової консультації, а тому, відмова у задоволення первинних вимог є підставою для відмови у задоволенні і похідних від них вимог.

Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача повернути частину надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ, то суд вважає, що позивачем і в цьому випадку неправильно обрано спосіб захисту своїх прав, оскільки в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватися вимоги про стягнення коштів, а не вимоги про зобов'язання вчинити дії щодо їх повернення.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
18.12.2013
ПІБ судді:
Журавель В.О.
Реєстраційний № рішення
810/3384/13-а
Інстанція
Апеляційна
Резолютивна частина
Апеляційна скарга платника залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Подальше оскарження
Касаційну скаргу платника відхилено, а рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.
Замовити персональну презентацію