Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013 у справі № 826/9490/13-а

Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9490/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

19 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2013 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Міністерства доходів і зборів України про визнання незаконною узагальнюючої податкової консультації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Міністерства доходів і зборів України про визнання незаконною узагальнюючої податкової консультації.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2013 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою службою України наказом від 24.12.2012 № 1185 затверджено узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів) (далі - узагальнююча податкова консультація від 24.12.2012 № 1185).

Зазначеною податковою консультацією, Державна податкова служба України з метою забезпечення однакового підходу до практичного застосування норм податкового права, стосовно оподаткування доходів фізичних осіб, які займаються незалежною адвокатською діяльністю, роз'яснила, що, з аналізу норм чинного законодавства вбачається, що фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. При цьому чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

Позивач наполягає на тому, що узагальнююча податкова консультація від 24.12.2012 № 1185 порушує його права як платника податку, оскільки нею заборонено адвокату, який не є підприємцем в межах здійснюваної діяльності, бути платником єдиного податку (використовувати спрощену систему оподаткування) .

15.08.2012 набрав чинності Закон України від 05.07.2012 № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яким визначено значення наступних понять:

адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;

адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визначено, що самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

З аналізу зазначених норм Державна податкова служба України дійшла висновку про те, що фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність не може бути підприємцем в межах такої адвокатської діяльності. При цьому, податковий орган зазначає, що законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

Відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України, встановлено, що контролюючі органи за зверненням платників податків надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Згідно з підпунктом 14.1.173 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, узагальнююча письмова податкова консультація - оприлюднення позиції контролюючого органу, що склалася за результатами узагальнення податкових консультацій, наданих платникам податків.

Відповідно до пункту 52.6 статті 52 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет-ресурсів.

Пунктом 53.1 статті 53 Податкового кодексу України, встановлено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Тобто з викладеного вище вбачається, що узагальнююча податкова консультація є позицією податкового органу, має виключно рекомендаційний характер та не є обов'язковою до виконання для платників податків, оскільки, надаючи узагальнюючу податкову консультацію, податковий орган не створює нової правової норми, а лише дає своє тлумачення та роз'яснення відповідні положення податкового законодавства. Так, відповідно до положень статті 53 Податкового кодексу України, не передбачено жодних правових наслідків для платника податку у випадку не застосування ним при здійсненні своєї господарської діяльності узагальнюючої податкової консультації.

При цьому, Податковим кодексом України, встановлено, що платник податків може оскаржити до суду, як правовий акт індивідуальної дії, податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій формі, лише у разі, якщо така консультація на думку платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору (пункт 53.3 статті 53 Податкового кодексу України).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначена норма Податкового кодексу України, встановлює, що податкова консультація може бути визнана недійсною виключно у тому випадку, коли вона суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, що не має місця.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
18.12.2013
ПІБ судді:
Ганечко О.М.
Реєстраційний № рішення
826/9490/13-а
Інстанція
Апеляційна
Резолютивна частина
Апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, а постанова суду першої інстанції – без змін.
Подальше оскарження
Позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, проте у відкритті касаційного провадження було відмовлено.
Замовити персональну презентацію