Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 у справі № 2а-560/11/1070

Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

Справа: № 2а-560/11/1070 "16" серпня 2012 р. м. Київ

Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Губської О.А., Грибан І.О.,

при секретарі Маджар О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

на постанову Київського окружного адміністративного суду

від 12 березня 2011 р.

у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фліланго"

до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду  від  12 березня 2011 р. позовні вимоги було задоволено.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягає залишенню без змін з наступних  підстав.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню.  

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем подано декларацію з податку на  додану вартість за листопад  2010 року засобами поштового зв'язку у встановленому порядку більше ніж за 10 днів до закінчення граничного терміну її подання, проте податковою інспекцією неправомірно застосовано штрафні санкції за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року, оскільки декларація надійшла поштою із затримкою на 1 день

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

ТОВ "Фліланго" є юридичною особою, зареєстрованою Вишгородською районною державною адміністрацією 10.02.2007р., як платник податків перебуває на обліку в ДШ у Вишгородському районі Київської області. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість позивачу видано 26.11.2009р.

24.12.2010р. відповідачем проведено перевірку дотримання своєчасності подання позивачем податкової звітності, про що складено акт № 2874/15-217/593. З акту перевірки вбачається, що в порушення п.п.4.1.4. п.4.1 ст.4 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000р. позивачем несвоєчасно подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень і за листопад 2010 року. При цьому термін подання вказаної декларації за листопад 2010р. - 20.12.2010р. а фактично подано - 21.12.2010р.

24.12.2010р. на підставі акту перевірки № 2874/15-217/593 відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення № 0007911502/0/0, яким позивачу визначено зобов'язання по сплаті штрафних санкцій у розмірі 340 грн. 00 коп (штрафні фінансові санкції по 170 грн. за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на додану вартість окремо за кожний звітний період - жовтень і листопад 2010 року).

Позивачем не оспорюється несвоєчасність подання податкової декларації по податку на додану вартість за жовтень 2010 року.

Судом першої інстанції досліджуючи податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року встановлено, що позивачем 09.12.2010р. її подано відповідачу засобами поштового зв'язку (цінним листом з описом вкладення). Згідно з поштовим повідомленням про вручення цього поштового відправлення та фіскальним чеком УДППЗ "Укрпошта" вищезазначену декларацію відправлено 09.12.2010р., її отримано відповідачем 21.12.2010р., про що свідчить відмітка податкового органу.

Колегія суддів приходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 9 ЗУ "Про систему оподаткування" № 1251 -XII від 25.06.1991р.,  платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів)   

Згідно з п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Строки подачі декларації визначаються пп. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 цього Закону, а саме: податкова декларація, що подається за базовий період, який дорівнює календарному місяцю подається протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до п.п. 4.1.7. п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення. У разі втрати зіпсування поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації несе оператор поштового зв'язку у порядку, передбаченому законодавством, при цьому платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації. Платник податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсування поштового відправлення зобов'язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації. Порядок оформлення зазначених поштових відправлень, а також нормативи їх обігу визначаються Кабінетом Міністрів України. Незалежно від факту втрати або зіпсування такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно зазначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених п. 5.3 ст. 5 цього Закону.

Відповідно до п.п. 17.1.1 п. 7.1 ст. 17 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року позивач повинен був подати до 20.12.2010р., а у випадку надсилання такої декларації поштою повинен був це зробити не пізніше 10.12.2010. Наявними у справі доказами підтверджується, що декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010р. позивачем направлено відповідачу засобами поштового зв'язку 09.12.2010 та отримано останнім 21.12.2010р.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач подав декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року без затримки та у строк, визначений ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" .

Колегія суддів вважає, що відповідно до приписів п.п. 4.1.7. п. 4.1 ст. 4 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі затримки вручення поштового відправлення контролюючому органу відповідальність за несвоєчасне подання податкової декларації несе оператор поштового зв'язку, при цьому платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.

Колегія суддів  погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу  без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги   підлягають задоволенню, оскільки спірна постанова прийнята встановленими межами  повноважень, що надані чинним законодавством України, з урахуванням всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення. Крім того, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів ні факту несвоєчасного подання декларації, ні правомірності своїх дій при визначенні штрафних фінансових санкцій за вказані дії,  а також не спростував твердження позивача про те, що декларацію ним подано до закінчення граничного терміну її подання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2011 р. відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим не має підстави для її скасування та постановлення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200,  205, 206 КАС України, суд,-

  У Х В А Л И В  :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області  на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2011 р. у справі за адміністративним позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Фліланго" до  Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області    про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення, а  судове рішення без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О. Губська О.А.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
15.08.2012
ПІБ судді:
Беспалов О.О.
Реєстраційний № рішення
2а-560/11/1070
Інстанція
Апеляційна
Резолютивна частина
Суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Подальше оскарження
Оскарження рішення апеляційної інстанції по даній справі у касаційній інстанції не здійснювалося.
Замовити персональну презентацію