Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2014 у справі № 826/9414/14

Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

Справа: № 826/9414/14 15 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М. ,Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою позивача - Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом «Брама-Консалтинг»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва

від 25 липня 2014 року

у справі за адміністративним позовом Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом «Брама-Консалтинг»

до Міністерства доходів і зборів України

про визнання протиправним та скасування наказу , -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2014 року позивач - Підприємство зі стовідсотковим іноземним капіталом «Брама-Консалтинг» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 25 квітня 2014 року № 263, яким затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, мотивуючи свої вимоги тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Підприємство зі стовідсотковим іноземним капіталом «Брама-Консалтинг» 04 лютого 2003 року зареєстроване як юридична особа, номер запису про включення до Єдиного державного реєстру 10741200000003391, присвоєно ідентифікаційний код 32385630, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Куйбишева, 13.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до реєстраційного посвідчення №011902 позивачу на праві власності належить квартира №100 в будинку №18 по вул. Павлівській в м. Києві.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем подано до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2014 рік, якою визначено суму податкового зобов'язання з вказаного податку у розмірі 2289,84 грн. (по 572,46 грн. щоквартально) відносно об'єкта житлової нерухомості: 01054, м. Київ, вул. Павлівська, 18. кв. 100. Вказана податкова декларація прийнята органом державної податкової служби 10 січня 2014 року, що підтверджується квитанцією №2, яку було долучено позивачем до позовної заяви (а.с.6-9).

В подальшому, Наказом Міністерства доходів і зборів України від 25 квітня 2014 року № 263 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в якій зазначено, зокрема, що: «З метою забезпечення виконання Закону України від 27.03.2014 №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» в частині зміни бази оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податкові зобов'язання платників податку - юридичних осіб потребують перерахунку з урахуванням загальної площі об'єктів житлової нерухомості, у т.ч. їх часток, як бази оподаткування для такого податку з 01 квітня 2014 року.

- За І квартал 2014 року перерахунок податкового зобов'язання проводити не потрібно.

- За результатами перерахунку пропонується подати не пізніше 30 липня 2014 року (граничного терміну сплати авансових внесків з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за ІІ квартал 2014 року) уточнюючі декларації. При цьому, до уточнюючої декларації платник має право додати доповнення, відповідно до абзацу 2 пункту 46.4 статті 46 Податкового кодексу, в якому зазначити, що податкові зобов'язання збільшуються на виконання вимог статті 265 Податкового кодексу зі змінами, внесеними Законом.

Таким чином, до затвердження нових форм звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платникам податків - юридичним особам у колонці 3 «Житлова площа об'єкта житлової нерухомості» форми декларації, затвердженої Наказом, та колонці 7 «Житлова площа відповідно до документів, що підтверджують право власності (усього)», колонці 9 «Розмір частки/поділу житлової площі, яка знаходиться у спільній частковій, спільній сумісній власності» додатка до такої декларації пропонується вказувати (зазначати) загальну площу об'єкта житлової нерухомості, у т.ч. його частки».

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.173 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, узагальнююча письмова податкова консультація - оприлюднення позиції контролюючого органу, що склалася за результатами узагальнення податкових консультацій, наданих платникам податків.

Згідно з пунктом 52.6 статті 52 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет-ресурсів.

Підпунктом 38 пункту 3 «Положення про Міністерство доходів і зборів України», затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2013 року № 141/2013, встановлено, що Міндоходів України відповідно до покладених на нього завдань надає консультації відповідно до Податкового та Митного кодексів України, законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Законом України « Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», (набрав чинності 01 квітня 2014року) було внесено зміни, зокрема, до статті 265 Податкового кодексу України в заміни слів «житлова площа» словами «загальна площа» у відповідному відмінку, в результаті чого змінилася база оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як для юридичних, так і фізичних осіб - власників об'єктів житлової нерухомості.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що в зв'язку із зазначеними змінами в законодавстві Наказом Міністерства доходів і зборів України від 25 квітня 2014 року № 263 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в межах та у спосіб, що встановлені Податковим кодексом України та «Положенням про Міністерство доходів і зборів України».

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу й на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні підтвердження та (або) докази для визнання наказу Міністерства доходів і зборів України від 25 квітня 2014 року № 263 протиправним та його скасування, а тому судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що позивачем не доведеного його порушеного права у зв'язку із прийняттям оскаржуваного наказу, оскільки зазначений наказ не створює для позивача будь-яких прав та обов'язків та не впливає на існуючі його права та обов'язки.

Також, приписами статті 53 Податкового кодексу України встановлено, що оскарженню підлягає саме податкова консультація, а не наказ, яким її затверджено. Тому, Окружним адміністративним судом міста Києві вірно зазначено, що оскаржуючи наказ Міністерства доходів і зборів України від 25 квітня 2014 року № 263, яким затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, позивачем обрано невірний спосіб захисту.

Крім того, апеляційний суд вважає, що узагальнююча податкова консультація є лише позицією контролюючого органу, має виключно рекомендаційний характер та не є обов'язковою до виконання для платників податків, оскільки, надаючи узагальнюючу податкову консультацію, контролюючий орган не створює нової правової норми, а лише надає роз'яснення відповідних положень податкового законодавства, а за змістом пункту 53.1 статті 53 Податкового кодексу України відсутня будь-яка відповідальність платника податків, який діяв відповідно до узагальнюючої податкової консультації, що також підтверджує відсутність у позивача порушеного права в зв'язку із затвердженням Узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 199, 200, 205, 206, КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача - Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом «Брама-Консалтинг» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 17.10.2014 року.

Головуючий суддя: Л.В.Бєлова

Судді: Л.М. Гром, М.С. Міщук

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
14.10.2014
ПІБ судді:
Бєлова Л.В.
Реєстраційний № рішення
826/9414/14
Інстанція
Апеляційна
Резолютивна частина
Апеляційну скаргу платника податків відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Подальше оскарження
Оскарження рішення суду апеляційної інстанції по даній справі доВищого адміністративного суду України не здійснювалося.
Замовити персональну презентацію