Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду 05.12.2013 у справі № 826/8642/13-а
Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8642/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

05 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Літвіної Н.М., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2013 року

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Солом'янському районі у м. Києві Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства позивачем за період з 01.10.2003 року по 30.09.2012 року, за результатами якої було складено акт № 9314/17-2-2801905814 від 28.12.2012 року.

В акті перевірки встановлено порушення позивачем п. 153.8 ст. 153, ст. 164, п. 170.2 ст.170, п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000031702 від 24.01.2013 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб», що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 524 602 грн., в тому числі за основним платежем - 419 681,40 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 104 920,40 грн.

11.04.2013 року Державною податковою службою в м. Києві винесено рішення про результати розгляду первинної скарги № 502/С/12-303, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 24.01.2013 року № 0000031702, а скаргу позивача - без задоволення.

17.04.2013 року ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000481702 від 17.04.2013 року за формою «Р», відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на 2 587,75 грн. (основний платіж - 2070,20 грн., штрафні санкції - 517,55 грн.).

13.05.2013 року Міністерством доходів та зборів України винесено рішення про результати розгляду повторної скарги № 1082/С/99-99-10-01-03, відповідно до якого залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 24.01.2013 року № 0000031702 та рішення ДПС у м. Києві від 11.04.2013 року № 502/С/12-303 про результати розгляду первинної скарги, а повторну скаргу залишено без задоволення.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає наступне.

Виносячи оскаржуване рішення, відповідач послався на те, що позивач підтвердив понесення витрат на формування статутного капіталу ТОВ «Юридичний центр «Еквітас» лише в сумі 47 518 000 грн., при цьому, здійснивши відчуження корпоративних прав - частки в статутному фонді ТОВ «ЮЦ «Еквітас» на загальну суму 50 000 000 грн.

Відповідно до підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до п. 170.2.1 ст. 170 Податкового кодексу України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Згідно з п. 170.2.2 ст. 170 Податкового кодексу України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами). Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права. До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року (підпункту 170.2.6. пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч. 3 п. 153.9 ст. 153 Податкового кодексу України фінансовий результат від операцій з продажу та інших способів відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, акцій приватних акціонерних товариств, цінних паперів, емітованих нерезидентами, розраховується як різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв'язку з придбанням таких цінних паперів, інших, ніж цінні папери, корпоративних прав.

Відповідно до ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

На підтвердження понесення витрат на формування статутного капіталу ТОВ «Юридичний центр «Еквітас» позивачем надано наступні документи: 1) свідоцтво № 1 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний центр «Еквітас» від 14.04.2011 року; 2) лист ТОВ «Юридичний центр «Еквітас» № 14 від 12.12.2012 року з доданими копіями прибуткових касових ордерів, листів з касової книги, банківських виписок на 265 арк.; 3) квитанції до прибуткових касових ордерів; 4) лист ПАТ КБ «Правекс-Банк» № 24175/555 від 24.05.2011 року; 6) довідка ПАТ «Асвіо Банк» № 536 від 30.07.2013 року; 7) довідка ПАТ «Асвіо Банк» № 612 від 28.08.2013 року; 8) аудиторський висновок (звіт незалежного аудитора) ТОВ "Українська аудиторська компанія "Кредо" щодо формування та сплати статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний центр "Еквітас" станом на 14.04.2011 року.

З вказаних документів вбачається, що позивачем було понесені витрати на загальну суму 50 000 000 грн. при формуванні статутного капіталу ТОВ «Юридичний центр «Еквістас».

Пунктом 85.8 статті 85 Податкового кодексу України передбачено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Судом першої інстанції встановлено, що матеріали справи не містять жодних доказів витребовування від позивача саме засвідчених копій документів, що належать до предмета перевірки та засобу засвідчення таких копій. При цьому жодною нормою чинного законодавства України не встановлено порядку засвідчення копій документів фізичними особами, обов'язковості такого засвідчення та юридичної сили засвідченої фізичною особою копії.

Вищенаведеними нормами Податкового кодексу України також не встановлено обов'язку засвідчення копій документів та подання їх оригіналів фізичною особою, права на відхилення незасвідчених копій тощо.

Натомість документи, копії яких були надані відповідачу, є документами підприємств та банківських установ, не є документами, створеними самим позивачем, тому у випадку наявності сумнівів у справжності наданих документів позивач мав право як витребовувати певні відомості та документи, так і призначати перевірки.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем було відчужено за 50 000 000 грн. частку в статутному фонді ТОВ ЮЦ «Еквітас» в розмірі 50 000 000 грн., надано належні докази понесення витрат на формування статутного капіталу, то у відповідності до вимог ч. 3 п. 153.9 ст. 153, п. 170.2.2 ст. 170 Податкового кодексу України, інвестиційний прибуток отримано не було, а отже і підстав для нарахування податку з доходів фізичної особи також не було.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Літвіна Н.М., Хрімлі О.Г.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
05.12.2013
ПІБ судді:
Коротких О.А.
Реєстраційний № рішення
826/8642/13-а
Інстанція
Апеляційна
Резолютивна частина
Суд апеляційної інстанції залишив без задоволення апеляційну скаргу платника, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Подальше оскарження
Рішення переглядалось Вищим адміністративним судом України. Касаційну скаргу контролюючого органу залишено без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Замовити персональну презентацію