Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду України від 04.06.2013 у справі № 816/1358/13-а

Державний герб України

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 р. справа № 816/1358/13-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В., Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.

представника позивача Ткаченко С.В.

представника відповідача Дмитрук Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Ка Полтава", Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду

від 09.04.2013р.

по справі № 816/1358/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Ка Полтава"

до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Ка Полтава" звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області ДПС:

-№ 0000412301 від 14.12.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 279 743, 53 грн.(основним платежем - 251 350,85 грн., штрафними санкціями - 28 392,68 грн.);

-№ 000052301 від 07.03.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 141 958,40 грн. (основним платежем - 113 566,72 грн., штрафними санкціями - 28 391,68 грн.,

- № 000062301 від 07.03.2013 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями в розмірі 113 566,72 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 р. позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Гадяцької МДПІ Полтавської області ДПС № 000062301 від 07.03.2013 р.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Ка Полтава" (надалі позивач)  не погодившись із судовим рішенням, подало апеляційні скарги, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позову, та прийняти нову, якою скасувати податкове повідомлення-рішення № 000052301 від 07.03.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 141 958,40 грн. (основним платежем - 113 566,72 грн., штрафними санкціями - 28 391,68 грн.).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на невірне встановлення судом обставин справи та не врахування того, що сплата податку та збору є використанням коштів на виробничі потреби, а тому позивач правомірно використав кошти зі спеціального рахунку на сплату податку та збору.

Податкове повідомлення-рішення № 0000412301 від 14.12.2012 р. позивачем в апеляційному порядку не оскаржується.

Гадяцька міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області ДПС, не погодившись з судовим рішенням подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині  задоволення позовних вимог, та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції   п.30.8 ст.30, п.209.1.,209.15 ст.209 Податкового Кодексу України, що привело до невірного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, заперечень проти вимог апеляційних скарг, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 195 КАС України постанова переглянута в межах апеляційних скарг.

Судом першої інстанції встановлено, що Гадяцькою МДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "СП "АГРО- КА Полтава" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2012 р., за наслідками якої складено акт перевірки № 544/22-35193242 від 30.10.2012 р.

За висновками акту перевірки позивачем зокрема порушено п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 ПК України, п. 8-1.2 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 8 постанови КМУ № 291 від 02.04.2009 р. "Про порядок обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі" в частині використання коштів зі спеціального рахунку та дотаційного рахунку не за цільовим призначенням у розмірі 251 350,85 грн.

14.12.2012 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000412301, яким позивачу збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 279 743, 53 грн., (основним платежем - 251 350,85 грн., штрафними санкціями - 28 392,68 грн.) (а.с. 14-15).

28.02.2013 р. за результатами розгляду поданої позивачем в порядку адміністративного узгодження скарги,  вище вказане податкове повідомлення-рішення, ДПА в Полтавській області:

-скасовано в частині грошового зобов'язання з податку на додану вартість з суми основного платежу - 137 784,13 грн., з розміру штрафних санкцій - 1 грн.;

-збільшено податкове зобов'язання позивача в частині штрафних санкцій в розмірі 113 566,72 грн.

07.03.2013 р. Гадяцькою МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№ 000052301 від про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість  в розмірі 141 958,40 грн. (113 566,72 грн.; 28 391,68 грн.),

-№ 000062301 від 07.03.2013 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями в розмірі 113 566,72 грн. (а.с. 10-13).

Відмовляючи в задоволені позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення  від 07.03.2013р. № 000052301 суд першої інстанції виходив з наявності порушення позивачем податкового законодавства, використання позивачем  суми податку на додану вартість , що  обліковується в спеціальному режимі, не в виробничих цілях та як наслідок правомірне нарахування податковим органом податкових зобов'язань та штрафних санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення  від 07.03.2013р. щодо застосування штрафних санкцій в розмірі 113  566,72 грн. суд першої інстанції виходив з висновку, що штрафні санкції застосовано до позивача з порушенням закону.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач є сільськогосподарським підприємством, яке здійснює діяльність з вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11) та знаходиться на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість (свідоцтво № 100258468 від 01.01.2010 р.)

Позивач має спеціальний рахунок (№26042311835501), на який зараховується від'ємне значення між податковим зобов'язанням з ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, та податковим кредитом. З вказаного рахунку позивачем використано суму 113 566,72 грн. для сплати прибуткового податку за травень та червень 2012 року, а також єдиного соціального внеску за червень 2012 р.

Підставою нарахування позивачу спірних податкових зобов'язань по ПДВ та штрафних санкцій є нецільове використання позивачем коштів спеціального рахунку, оскільки сплата податків і зборів є обов'язком підприємством, відповідні витрати не відноситься до виробничих цілей в розумінні ст. 209 ПК України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Згідно п. 30.8. ст. 30 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі. Податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 209.1., 209.2 ст. 209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство) , може обрати спеціальний режим оподаткування. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/ послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

На підставі п. 8-1.2. ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість» згідно  із  спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним  сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно п. 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 11, сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 209.15.1. п. 209.15 ст. 209 ПК України до виробничих факторів підприємства належать:

а) товари/ послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку.

Доводи апеляційної скарги що сплата податку та збору є витратами на виробничі цілі, колегія суддів вважає помилковими з огляду на зазначене.

Положенням  п.п. 209.15.1. п. 209.15 ст. 209 Податкового ПК України визначено  перелік виробничих факторів підприємства.

Витрати на сплату прибуткового податку, єдиного соціального внеску вказаною нормою не віднесено до виробничих факторів виробництва.

Використання коштів зі спеціального рахунку для погашення обов'язкових платежів до публічних фордів держави пільговим режимом оподаткування згідно п. 209.1., 209.2 ст. 209 ПК України не передбачено.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на зазначене висновок суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення-рішення Гадяцької МДПІ № 000052301 від 07.03.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість  в розмірі 141 958,40 грн., в тому числі за основним платежем 113 566,72 грн. та за штрафними санкціями 28 391,68 грн. є вірним, а тому постанова суду першої інстанції в цій частині є законною та обґрунтованою.

Щодо доводів апеляційної скарги податкового органу з приводу неправомірності скасування судом першої інстанції податкового повідомлення-рішення від 07.03.3013р. № 000062301, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 113 566,72 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Судом  встановлено, що повідомлення-рішення від 07.03.3013р. № 000062301  збільшено  штрафні санкції щодо позивача на  113 566,72 грн. на підставі п. 54.3 ст. 54 , п.123.1 п.123.2 ст.123  ПК України.

З акту перевірки вбачається, та не спростовується представником податкового органу, що штрафні санкції в розмірі 100%  в сумі 113 566,72 грн. застосовано за порушення позивачем використання коштів зі спеціального рахунку не за цільовим призначенням.

Згідно п. 54.3.2 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Відповідно до п. 123.1. ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно п. 123.2. ст. 123 ПК України використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів) , що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що необґрунтованого застосування податковим органом  штрафних санкцій до позивача згідно ст.123.2 ПК України  в розмірі 113 566,72 грн., крім визначення основного платежу грошового зобов'язання в такому ж розмірі, тому як згідно цієї статті штраф визначається в розмірах, визначених ст.123.1 ПК України , а стягнення штрафу в розмірі 100%   вимогами ст.123.2 Податкового кодексу України не передбачено.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті  обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

З огляду на зазначене апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо  скасування податкового повідомлення-рішення Гадяцької МДПІ № 000062301 від 07.03.2013 р.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає  апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що підстави для скасування постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 р. відсутні.  

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196,  п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Ка Полтава" , Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції  Полтавської області  Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від  09.04.2013р. по справі  №  816/1358/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Русанова В.Б.

Судді (підпис) Присяжнюк О.В. (підпис) Курило Л.В.  

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 10.06.2013  р.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
03.06.2013
ПІБ судді:
Русанова В.Б.
Реєстраційний № рішення
816/1358/13-а
Інстанція
Апеляційна
Резолютивна частина
Апеляційну скаргу платника податків та контролюючого органу відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Подальше оскарження
Платник оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України.
Замовити персональну презентацію