Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 у справі № 820/8741/13-а
Державний герб України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 р.Справа № 820/8741/13-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В., Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу

за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду

від 02.10.2013р.

по справі № 820/8741/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0006901702 від 30.08.2013 року.

02 жовтня 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 до ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Скасовано в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0006901702 від 30.08.2013 року.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивачем неправомірно не надано документально підтверджених витрат на придбання інвестиційного доходу у сумі 396750,00 грн. та не спростована відсутність ведення обліку доходів і витрат, книги доходів та витрат.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 24.07.2013 р. по 30.07.2013 року ДПІ у Київському районі міста Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірки громадянина ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків до бюджету за період 01.01.2012р.-31.12.2012р.

06.08.2013 року за результатами перевірки складено акт №254/20-31-17-02-09/НОМЕР_1, яким встановлено порушення позивачем п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України, а саме: неправильне обчислення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами, що спричинило заниження податку за рахунок неправомірного нарахування витрат з придбання акцій ВАТ «Омікрон» за укладеним з ТОВ «Терера» договором №БВ-120302/4 від 02.03.2012р. на суму 396.750,00 грн.

30.08.2013 року ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення №0006901702 від 30.08.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 84.041,13 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відповідач діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами). ( пп. 170.2.2. п. 170.2 ст. 170 Кодексу).

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:

- обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

- зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;

- повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Інвестиційний прибуток за операціями з деривативами розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку за операціями з деривативами (похідними інструментами), включаючи отримані суми періодичних або разових виплат, передбачених умовами контрактів (договорів), та документально підтвердженою сумою, сплаченою платником податку іншій стороні такого контракту (договору) з деривативами (похідними інструментами), в тому числі сплаченими сумами періодичних або разових виплат, які передбачені умовами контракту (договору).

Із системного аналізу вказаних правових норм слідує, що об'єкт оподаткування виникає у платника податків лише при подальшому відчуженні такого інвестиційного активу і тоді до інвестиційного прибутку, отриманого від такого відчуження, виходячи з положень пп. 170.2.2. п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України, враховується вартість інвестиційного активу, виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу.

Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком. (170.2.3. п. 170.2 ст. 170 Кодексу).

У разі якщо протягом 30 календарних днів до дня продажу пакета цінних паперів (корпоративних прав) чи деривативів, а також протягом наступних 30 календарних днів з дня такого продажу платник податку придбаває пакет ідентичних цінних паперів (корпоративних прав) чи деривативів, то:

а) інвестиційний збиток, що виник внаслідок такого продажу, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами;

б) вартість придбаного пакета для цілей оподаткування визначається за ціною його придбання, але не нижче ніж ціна проданого пакета. (пп. 170.2.4. п. 170.2 ст. 170 Кодексу).

Зазначеною нормою законодавець вказує, що платник податків не може враховувати інвестиційний збиток, якщо між купівлею та продажем інвестиційних активів пройшло менше місяця.

Згідно з положеннями п. 14.1.27 ПК України, витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2011 року між позивачем, ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ «Терера» (продавець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Б-61/25/ПР-769, предметом якого є акції емісії ПАТ «ЗНКІФ «Національний проект» в кількості 622.641 шт. загальною вартістю 396.750,00 грн.

07.03.2012 року між позивачем, ОСОБА_1 (продавець) та ТОВ «Терера» (покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-2/2/ПО-52, предметом якого є акції емісії ПАТ «ЗНКІФ «Національний проект» в кількості 622.641 шт. загальною вартістю 396.750,00 грн.

Згідно з копією виписки про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах 21.03.2012 року вказані акції внаслідок списання з рахунку гр. ОСОБА_1 в цінних паперах вибули з власності позивача.(а.с.46-47).

02.03.2012 року між позивачем, гр. ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ «Терера» (продавець) укладено договір №БВ-120302/4, предметом якого є придбання акцій емісії ВАТ «Омікрон» в кількості 344.102 шт. загальною вартістю 396.750,00грн.

З поданої позивачем виписки про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах випливає, що гр. ОСОБА_1 в результаті зарахування акцій на рахунок набув право власності на зазначений інвестиційний актив.

Реальність здійснення вказаних операцій підтверджена належними чином оформленими актами прийому-передачі ЦП до договору №БВ-120302/4 від 02.03.2012р. про передачу пакету акцій емісії ВАТ «Омікрон» в кількості 344102 шт. загальною вартістю 396.750,00грн. від продавця, ТОВ «Терера» до покупця, гр. ОСОБА_1 та акту виконання обов'язків до договору №БВ-120302/4 від 02.03.2012 року.(а.с.30-32).

Факт понесення позивачем витрат з придбання акцій емісії ВАТ «Омікрон» підтверджено актам взаємозаліку зустрічних однорідних зобов'язань по сплаті коштів в розмірі 396.750,00 грн. за договором №БВ-2/2/ПО-52 від 07.03.2012р. (від ТОВ «Терера» на користь позивача, гр. ОСОБА_1 як компенсації вартості інвестиційного активу - пакету акцій емісії ПАТ «ЗНКІФ «Національний проект» в кількості 622.641 шт. загальною вартістю 396.750,00грн.) і за договором №БВ-120302/4 від 02.03.2012р. (від позивача, гр. ОСОБА_1 на користь ТОВ «Терера» як компенсації вартості інвестиційного активу - пакету акцій емісії ВАТ «Омікрон» в кількості 344102 шт. загальною вартістю 396.750,00грн.).(а.с.33) .

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків щодо відсутності у позивача витрат за операцією з придбання пакету акцій емісії ВАТ «Омікрон».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, факти вказаних в акті перевірки від №0006901702 від 30.08.2013 року порушень та правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 07.11.2012 року № 0008801702 належним чином не довів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення від №0006901702 від 30.08.2013 року, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та Податковим кодексом України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовна вимога про скасування такого рішення є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2013р. по справі № 820/8741/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Жигилій С.П.

Судді Дюкарєва С.В., Перцова Т.С., Жигилій С.П.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
19.11.2013
ПІБ судді:
Жигилій С.П.
Реєстраційний № рішення
820/8741/13-а
Інстанція
Апеляційна
Резолютивна частина
Апеляційну скаргу контролюючого органу відхилено, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Подальше оскарження
У відкритті касаційного провадження у справі про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.
Замовити персональну презентацію