Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2015 у справі № 816/978/15-а
Державний герб України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 р.Справа № 816/978/15-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Яковенка М.М.

Суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду

від 27 травня 2015 року

по справі № 816/978/15-а

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі-відповідач), в якому просив суд скасувати рішення ОСОБА_1 ОДПІ №1350/С/16-03-17-02-10 від 17 лютого 2015 року, яким йому відмовлено у наданні податкової знижки за 2014 рік; зобов'язати ОСОБА_1 ОДПІ перерахувати суму податкової знижки в розмірі 2 372,66 грн. за реквізитами, зазначеними у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року позов задоволено (а.с. 86-92).

Визнано протиправним та скасовано рішення ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції №1350/С/16-03-17-02-10 від 17 лютого 2015 про відмову у наданні податкової знижки ОСОБА_2 в 2014 році.

Зобовязано ОСОБА_1 ОДПІ зарахувати до податкової знижки ОСОБА_2 у 2014 році витрати в сумі 2 372,66 грн.,   понесені на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині позивача за договором від 25 вересня 2014 №5091 року,   та процентів за користування коштами іпотечного житлового кредиту на підставі договору від №202/2/2012-ф від 29.11.2012, та перерахувати вказані кошти на рахунок, що зазначений у поданій   податковій декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у справі № 816/978/15-а та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт посилається на те, що право на включення до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом та оплату допоміжних репродуктивних технологій може лише той член подружжя, який є позичальником такого кредиту, та відповідно жінка.

Розгляд справи здійснювався в порядок письмового провадження, з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України. Від відповідача надійшла письмова заява про розгляд справи  у відсутності його представника. Неявка сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду та вирішення справи за наявними документами.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що громадянин України, ОСОБА_2, паспорт серії КН № 121543, виданий Автозаводським РВ КМУ МВС України в Полтавській області 21 червня 1996 року, зареєстрований за адресою: м.Кременчук, квартал 278АДРЕСА_1 та перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3, згідно свідоцтва про шлюб серія 1-КЕ № 084850.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 вересня 2014 року між ТОВ "ІСІДА-SVF" (Клініка) та ОСОБА_3, ОСОБА_2 (Пацієнт) укладено договір № 5091 про проведення запліднення in vitro, відповідно до умов якого Пацієнт потребує лікування, а Клініка бере на себе зобов'язання надати останньому медичну допомогу, що полягає в лікуванні безпліддя Пацієнта шляхом проведення запліднення in vitro, методом запліднення яйцеклітин дружини спермою чоловіка і перенесення ембріона(ів) у порожнину матки дружини, яку Пацієнт зобов'язується прийняти та сплатити на умовах даного Договору.

Актом про прийняття - передачі наданої медичної допомоги від 18 листопада 2014 року сторони підтвердили виконання вимог договору № 5091 від 25 вересня 2014 року, а саме: проведення запліднення in vitro (з медикаментами). Вартість лікування склала 29 430 грн та була сплачена позивачем - ОСОБА_2 та його дружиною - ОСОБА_3, у повному обсязі, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією фіскального чеку.

Крім того ПАТ АБ "Укргазбанк" (Банк) та ОСОБА_3 (Позичальник) укладено кредитний договір №202/2/2012-ф від 29 листопада 2012 року, згідно умов якого Банк надає Позичальнику кредит у сумі 61 000 грн. для інвестування в об'єкт будівництва, яким є квартира № 34 в житловому будинку № 36 за адресою Полтавська обл., м. Кременчук, мікрорайон 278, шляхом внесення коштів Фонду фінансування будівництва. Кредит надається з 29 листопада 2012 року по 26 листопада 2027 року. Між тими ж сторонами також 29 листопада 2012 року укладено договір іпотеки майнових прав на нерухоме майно №202/2012/-ф без оформлення заставної, умовами якого встановлено порядок повернення Банку кредитних коштів та відповідних процентів за користування кредитними коштами.

ОСОБА_2 у 2014 році щомісячно сплачувались кошти на погашення відсотків згідно кредитного договору №202/2/2012ф від 29 листопада 2012 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями квитанцій та меморіального ордеру.

Позивачем 20 січня 2015 року подано до ОСОБА_1 ОДПІ податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік. В рядку 11 "Сума податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання у зв'язку з використанням права на податкову знижку згідно із статтею 166 Податкового кодексу України" вказаної декларації зазначена сума "2 372,66 грн".

ОСОБА_1 ОДПІ вихідний № 1350/С/16-03-17-02-10 від 17 лютого 2015 року ОСОБА_2  повідомлено   про відсутність підстав для отримання ним податкової знижки за 2014 рік відповідно до підпунктів 166.3.1, 166.3.6 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України. Вказану відповідь податковий орган обґрунтовував тим, що відповідно до пп. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік. Згідно із ст. 48 Основ законодавства про охорону здоров'я від 19.11.92 N 2801-XII, застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я, за медичними показаннями повнолітньої жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці. Враховуючи те, що дії із допоміжних репродуктивних технологій проводились   із жінкою, то скористатися правом щодо включення до податкової знижки оплати допоміжних репродуктивних технологій може платник податку - жінка, тобто дружина позивача, ОСОБА_3.

Крім того, відповідачем вказано, що згідно п.п.166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПК України платник податку має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.175.1   ст.175 Кодексу).   Зокрема, відповідно   до п.175.1   ст.175 Кодексу, у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів,   фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок погашення, і коефіцієнт, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової   знижки, розрахованого відповідно до п.175.3 цієї статті. Отже, право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є платником та позичальником такого кредиту, тобто дружина позивача, ОСОБА_3.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що ОСОБА_2 довів, що вони разом з дружиною, ОСОБА_3 діяли в спільних інтересах подружжя, оплата послуг допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині позивача за договором від 25.09.2014 №5091 року, та процентів за користування коштами іпотечного житлового кредиту на підставі договору від №202/2/2012-ф від 29.11.2012 відбувалась за рахунок спільних коштів подружжя.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова знижка - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати.

Нормою пп. 166.4.3. п. 166.4. ст. 166 Податкового кодексу України, встановлено, що платник податку має право скористатись податковою знижкою до кінця податкового року, наступного за звітним. У разі, якщо платник не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Згідно із ст. 166 Податкового кодексу України платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ. До даного переліку включається сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (пп. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації (пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України).

Згідно із пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Відповідно до положень ч. 7 ст. 281 Цивільного кодексу України, повнолітні жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.

Положеннями ст. 48 Основ законодавства України про охорону здоров'я передбачено, що застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я, за медичними показаннями повнолітньої жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці.

Частинами 1 та 2 ст. 61 Сімейного кодексу України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту, у тому числі, заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 Сімейного кодексу України.

Таким чином, Сімейне право України закріплює принцип спільності майна подружжя, який означає об'єднання майна чоловіка і жінки (повністю або в певній частини) в єдину майнову масу та встановлення ряду спеціальних правил щодо його володіння, користування та розпорядження. Режим спільності майна подружжя означає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, вважається спільним, якщо інше не встановлено домовленістю сторін; подружжя має рівні права щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності; майно належить подружжю без визначення часток кожного з них у праві власності; права подружжя на майно визнаються рівними незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); до тих пір, поки не буде доведено протилежне, вважається, що кожен з подружжя, який здійснює правочини щодо розпорядження спільним майном, діє в інтересах подружжя.

Відповідно до ст.90 Сімейного кодексу України, дружина, чоловік взаємно зобов'язані брати участь у витратах , пов'язаних із хворобою або каліцтвом другого з подружжя.

Виходячи з правового аналізу та змісту правових норм, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення ОСОБА_1 ОДПІ, яким ОСОБА_2 відмовлено у наданні податкової знижки за 2014 рік є протиправним.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо зобов'язання ОСОБА_1 ОДПІ зарахувати до податкової знижки ОСОБА_2 у 2014 році витрати в сумі 2 372,66 грн., понесені на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині позивача за договором від 25.09.2014 №5091 року, та процентів за користування коштами іпотечного житлового кредиту на підставі договору від №202/2/2012-ф від 29.11.2012. Таким чином, означена сума підлягає поверненню позивачу з бюджету на рахунок, зазначений останнім у декларації.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 160,  167,  195,  197,  198,  200,  205,  206,  209,  211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -  

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року по справі № 816/978/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя (підпис) ОСОБА_4 Судді (підпис)  (підпис) ОСОБА_5  ОСОБА_6   

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
15.07.2015
ПІБ судді:
Яковенко М.М.
Реєстраційний № рішення
816/978/15-а
Інстанція
Апеляційна
Резолютивна частина
Апеляційна скарга контролюючого органу була залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. 
Подальше оскарження
В подальшому рішення суду не оскаржувалося. 
Замовити персональну презентацію