Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2013 у справі №2а/0570/4184/2012

Державний герб України

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2013 року справа №2а/0570/4184/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Блохіна А.А.,

суддів Міронової Г.М., Юрко І.В.,

при секретарі судового засідання Манаєва М.В.,

за участю представника позивача Булгакова В.А.,

представників відповідача Іващенко Д.А., Середи Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 30 липня 2013 року

у справі № 2а/0570/4184/2012

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка»

до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2012 року №0000312340, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Трест Донецькшахтопроходка» (далі по тексту ТОВ «Трест Донецькшахтопроходка»), звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецької області , з урахуванням уточнених вимог, просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2012 року №0000312340 частково на суму 2723187,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2012 року №0000312340 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1-3 квартали 2011 року частково у розмірі 2723187,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, через порушення норм матеріального права та ухвалити нову, якою відмовити у задоволені позову.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити. Представник позивача заперечував проти задоволенні апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Трест Донецькшахтопроходка» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 29 березня 2001 року, ідентифікаційний код юридичної особи 00180841, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Калінінському районі м. Донецьк, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків форми 4-ОПП від 10 жовтня 2012 року №977/10/18-2-213-2.

Згідно п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року.

В ході перевірки встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у сумі 13275379 грн., та заниження податку на прибуток всього в сумі 1132694 грн., у тому числі за 2-3 квартали 2011 року - 1132694 грн.

В тому числі, за період з 01 січня по 30 вересня 2011 року Філією на територій Російської Федерації задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 20637872 грн. Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу встановлено його заниження на суму 450268 грн. (за 1 квартал 2011 року).

Висновки відповідача ґрунтуються на порушенні позивачем п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.19.3 ст. 19, п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст..4, п.п. 12.3.1 п. 12.3 ст. 11, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п.11.2.1. п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94ВР, п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 14.1.11 абз. «а» п. 14.1 ст.14, пп.135.5.4 п.135.5 ст. 135, п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п.13-13.5 ст. 13, п.п.14.1.55, 14.1.56, 14.1.178 п. 14.1 ст. 14, п.161.6, 161.7 ст. 161 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

За результатами перевірки був складений Акт від 17 лютого 2012 року №387/23-1/00180841 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року (т.1, а.с.29).

Позивачем було надано заперечення до акту позапланової виїзної перевірки від 27 лютого 2012 року (т.1, а.с.26), в якому підприємство не згодне з висновками акту перевірки, вказуючи на те, що в акті перевірки відхилення валового доходу в сумі 450268 грн. за березень 2011 року відображене з урахуванням ПДВ, чого не повинно було мати місце у відповідності до діючого законодавства.

Відповідачем було надано висновок на заперечення від 03 березня 2011 року, яким внесло відповідні зміни до акту перевірки (т.1, а.с. 18). Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року встановлено його заниження Філією на території Російської Федерації на суму 2723187 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року - 671420 грн., за 2 квартал 2011 року - 849288 грн., за 2-3 квартали 2011 року - 2051767 грн.

Позивачем було подане заперечення до висновку від 03 березня 2012 року на заперечення від 27 лютого 2012 року до акту позапланової виїзної перевірки (т.1, а.с. 16), в якому позивач не згоден з висновками відповідача та зазначає, що Філія на території Російської Федерації є об'єктом оподаткування в Російській Федерації та сплатив задекларований Філіалом ПДВ за 1 квартал 2011 року в сумі 3715631 руб. (1019748 грн.), та не повинно входити до доходу Товариства за 1 квартал 2011 року.

За результатами перевірки, на підставі акту перевірки №387/23-1/00180841 від 17 лютого 2012 року відповідачем згідно з п. 54.3 ст.54 та п.58.1 ст.58, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.6 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, було прийняте податкове повідомлення - рішення від 06 березня 2012 року №0000312340, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1-3 квартали 2011 року у розмірі 2893095 грн. (т.1, а.с.9).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має Філію на території Російської Федерації, про що свідчить Свідоцтво №21408.1 від 04 лютого 2011 року про акредитацію та внесення в державний реєстр філій іноземних юридичних осіб, акредитованих на території Російської Федерації (т.2, а.с.117). Філія взята на облік Міжрайонною інспекцією податковою службою №1 по Республіці Саха (Якутія) 18 квітня 2006 року, ідентифікаційний номер платника податків 9909176047 (т.2, а.с.116).

За результатами роботи Філії в 1 кварталі сума отриманого доходу від продажу товарів (робот) за даними декларації позивача на території Російської Федерації склала 6231593 грн., в тому числі за січень 2011 року - 1979547 грн., за лютий 2011 року - 1750599 грн., за березень 2011 року - 2501487 грн. Філією за 1 квартал 2011 року був оплачений ПДВ у сумі 3715631 руб. платіжними дорученнями №138 від 19 квітня 2011 року в сумі 1300000 руб. (т.1, а.с. 139), №179 від 16 травня 2011 року в сумі 1300000 руб. (т.1, а.с. 140) та №230 від 15 червня 2011 року в сумі 1115631 руб. (т.1, а.с. 141) та підтверджено Довідкою Міжрайонної інспекцією федеральної податкової служби №1 по Республіці Саха (Якутія) №12-09/279 від 19 вересня 2011 року (т.2, а.с.115).

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 4.1.1.пункту 4.1 статті 4 Закону встановлено, що валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до п.п.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , для платників податку на прибуток підприємств, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу валових витрат виробництва (обігу) входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до валових витрат такого платника податку.

Філія на території Російської Федерації не є платником податку на додану вартість.

Між Позивачем (підрядчик) та Обществом с ограниченной ответственностью «Альянс горнах предприятий» (замовник, Російська Федерація) було укладено договір підряду (т.2 а.с.43) Відповідно до акту №1 виконаних робіт за січень 2011 року, вартість виконаних робіт, з урахуванням ПДВ, склала 8728294 руб. (а.с.51), відповідно до Акту №2 за лютий 2011 року - 7538080 руб. (а.с.54), відповідно до Акту №3 за березень 2011 року - 10541978 руб. (а.с.55).

Відповідно до ст.19 Закону України «Про систему оподаткування», суми податків на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб'єктами господарської діяльності за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку на прибуток в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими цим Законом.

Розмір зарахованих сум податку на прибуток з іноземних джерел протягом податкового періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку на прибуток провадиться за умови подання письмового підтвердження податкового органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності міжнародного договору України про усунення подвійного оподаткування доходів, ратифікованого Верховною Радою України.

Відповідно до п. 18.1 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Так, відповідно до ст.22 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, підписаної 08 лютого 1995 року та ратифікованої Законом України від 06жовтня 1995 року №369/95-ВР, яка набрала чинності з 03 серпня 1999 року (далі - Угода), якщо резидент однієї Договірної Держави одержує доход або володіє майном у другій Договірній Державі, які відповідно до положень цієї Угоди можуть оподатковуватись у другій Державі, сума податку на цей доход або майно, сплачена в цій другій Державі, підлягає вирахуванню з податку, який стягується з такого резидента стосовно такого доходу або майна в першій згаданій Державі. Ці вирахування, проте, не будуть перевищувати суму податку першої Держави на такий доход або майно, нарахованого відповідно до її податкового законодавства і правил.

Посилання відповідача на п.3 ст.2 Угоди, що існуючими податками, на які поширюється Угода, є: а) в Україні: (i) податок на доходи підприємств та організацій; і (ii) прибутковий податок з громадян не заслуговує на увагу оскільки ця Угода поширюється також на будь-які подібні або по суті аналогічні податки, які будуть стягуватись однією з Договірних Держав після дати підписання цієї Угоди в доповнення або замість існуючих податків.

Судом першої інстанції встановлено, що вказана в акті відхилення валового прибутку в сумі 450268,00 грн. зумовлено тим, що за березень 2011 року в акті відповідачем відображена сума доходу у вигляді вартості виконаних робіт з урахуванням ПДВ.

Також позивачем надано відповідь Міжрайонної інспекції федеральної податкової служби №1 по Республіці Саха (Якутія) від 23 квітня 2012 року №12-11/01438 на запит щодо довідки про сплату податку на додаткову вартість та податку на прибуток структурним підрозділом Філії на території Російської Федерації (т.2, а.с. 19).

Вказана довідка відповідачем не прийнята, оскільки він вважає неналежним її оформлення.

З метою з'ясування обставин по справі, керуючись ч.1 ст.25 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, ратифікована Законом №369/95-ВР від 06.10.1995 року, було зроблено запит до Міністерства Фінансів України про звернення до Міністерства фінансів Російської Федерації щодо надання довідки про сплату податку на прибуток, податку на додану вартість в Федеральний бюджет Російської Федерації та в бюджет суб'єкта Російської Федерації за 1-3 квартал 2011 року Філіалом позивача. З наданої відповіді підтверджується сума сплачених податків та зборів до бюджету Російської Федерації Філією позивача.

Також, є помилковим посилання відповідача на вимоги п.5 статті 13 Податкового кодексу України, оскільки правові норми Податкового кодексу не діяли протягом 1 кварталу 2011 року, а тому Позивач за цей період не порушував та не міг порушувати такі норми Податкового кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов вірного висновку щодо помилкового зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал у розмірі 450268,00 грн., у зв'язку з не врахуванням витрат на сплату ПДВ філією на території Російської Федерації.

Відповідно до ст. 54 ПКУ, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до ст. 86 ПКУ, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно зі ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Так, відповідно до висновку на заперечення до акту перевірки, відповідачем були внесені наступні зміни до акту перевірки щодо Філії на території Російської Федерації: «перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року встановлено його заниження на суму 2723187 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року - 671420 грн., за 2 квартал 2011 року - 849288 грн., за 2-3 квартали 2011 року - 1202479 грн.».

Законодавством України не встановлений порядок внесення ані змін до акту перевірки, ані його доповнень. Відповідач при внесенні змін до акту перевірки не послався на правову норму, яка надає такі повноваження податковому органу.

Крім того, внесення відповідних змін Акту перевірки, по своїй суті говорить про змінений, новий Акт перевірки, у зв'язку з чим, позивач позбавляється права підписати змінений Акт із зауваженнями та надати їх у встановленому порядку.

Відповідно до п.1 ст.58 ПКУ, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення, відповідно до п.8 ст.86 ПКУ приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченомустаттею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків) , а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Тобто, податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2012 року №0000312340, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1-3 квартали 2011 року у розмірі 2893095 грн. було прийняте без урахування заперечень до акту перевірки.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо неправомірного зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1-3 квартали 2011 року на підставі внесених змін акту перевірки, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2012 року №0000312340 є протиправним в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1-3 квартали 2011 року у розмірі 2723187,00 грн. та підлягає скасуванню.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.195 - 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст.200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року у справі № 2а/0570/4184/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року у справі № 2а/0570/4184/2012 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2012 року №0000312340 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 09 вересня 2013 року.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді : Г.М. Міронова І.В. Юрко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
05.09.2013
ПІБ судді:
Блохін А.А.
Реєстраційний № рішення
№2а/0570/4184/2012
Інстанція
Апеляційна
Резолютивна частина
Апеляційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення на підставі внесених змін акту перевірки, а рішення суду першої інстанції - - залишити без змін.
Подальше оскарження
Рішення суду другої інстанції в подальшому не оскаржувалося.
Замовити персональну презентацію