Ухвала Вищого адміністративного суду України від 24.06.2014 у справі № 2а/1270/9767/2012
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2014 року м. Київ К/800/20657/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В., Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції

у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 року

та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2013 року

у справі № 2а/1270/9767/2012

за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби

до Дочірнього підприємства «Луганськоблтурист» Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур»,

треті особи - Приватне акціонерне товариство «Укрпрофтур», Федерація професійних спілок України,

про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби звернулася до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Луганськоблтурист» Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків згідно з актом опису майна Ленінської МДПІ у м. Луганську від 09 серпня 2012 року № 5, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що звернення податкового органу на підставі абзаців 2, 3 пункту 95.3 статті 95 ПК Українидо суду за отриманням дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, описаного у податкову заставу, відповідач обґрунтовує тим, що податковий борг відповідача за рахунок непогашення заборгованості минулих періодів та неповною сплатою поточних зобов'язань зростає, здійснені податковим органом заходи до погашення податкового боргу не привели.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до підпунктів 20.1.17, 20.1.18, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

Згідно з пунктом 87.5 статті 87 ПК України у разі, якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби. Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, до надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості.

Зважаючи на вказані норми законодавства та встановлені фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковий орган не вичерпав всі можливі заходи з погашення податкового боргу відповідача та розповсюдив податкову заставу на майно належне іншому власнику без його згоди.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2013 року у справі № 2а/1270/9767/2012 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий Голубєва Г.К.

Судді Карась О.В., Рибченко А.О.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
24.06.2014
ПІБ судді:
Голубєва Г.К.
Реєстраційний № рішення
2а/1270/9767/2012
Інстанція
Касаційна
Ключові статті:
  • [>>>] 20
  • [>>>] 87
  • Резолютивна частина
    Касаційну скаргу контролюючого органу було відхилено.
    Подальше оскарження
    Рішення касаційної інстанції у даній справі у Верховному Суді не переглядалось.
    Замовити персональну презентацію