Ухвала вищого адміністративного суду України від 06.09.2016 № п/811/3361/14
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" вересня 2016 р. м. Київ К/800/19494/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Кошіля В.В., Степашко О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду

від 26.02.2015

у справі № П/811/3361/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.10.2014 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.10.2014 скасовано. Позов задоволено. Визнано протиправними дії Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області по зменшенню задекларованих податкових зобов'язань Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за період з січня по червень 2013р. на суму 1182521,33 грн. Визнано протиправними дії Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області по зменшенню задекларовано податкового кредиту Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за період з січня по червень 2013р. на суму 657552,30 грн. Зобов'язано Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області розглянути питання про вилучення інформації про результатами проведеної позапланової перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, за наслідками якої складено акт №128/11-08-17/НОМЕР_1 від 19.11.2013, з інформаційних баз, перелік яких визначений центральним органом державної податкової служби України.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «НТЦ-М.В.М.», ТОВ «Альфа-Інкс», ПП «ТД «Сонце», за результатами якої податковим органом було складено акт №128/11-08-17/НОМЕР_1 від 19.11.2013, в якому зроблено висновки про те, що правочини ФОП ОСОБА_2 з контрагентами-постачальниками ТОВ «НТЦ-М.В.М.», ТОВ «Альфа-Інкс», ПП «ТД «Сонце», та з контрагентами покупцями ТОВ «Папір-Мал» і ТОВ «Житомирський КК», вчинені з порушенням ч.1 ст.203, 215, 216, 228 ЦК України, а тому є нікчемними. Також в акті встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ст. 188 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з ПДВ у загальному розмірі на 1182521,33 грн.;

- п. 198.2, 198.3,198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту у загальному розмірі на 657552,30 грн.

Судами встановлено, що за результатами перевірки на підставі вказаного акту податковим органом будь-які податкові повідомлення-рішення щодо визначення податкових зобов'язань позивача за перевіряємий період не приймались, але ним підставі акту перевірки було внесено зміни до автоматизованої інформаційної системи органу державної податкової служби «Аудит. Детальна інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» шляхом коригування податкових зобов'язань і податкового кредиту позивача по взаємовідносинам з його контрагентами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції послався на ст. 2 КАС України та ст. 56 Податкового кодексу України, зазначивши, що внесення змін у автоматизовану систему за відсутності рішення суб'єкта владних повноважень ніяким чином не порушує право платника податків.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що внесення змін щодо зменшення задекларованих позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту до автоматизованої інформаційної системи без прийняття податкового повідомлення-рішення лише на підставі висновків акта перевірки є протиправним.

Однак, колегія суддів з вищенаведеним висновком апеляційного суду не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного суду України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до положень ст. 2, ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Згідно зі ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів (п. 74.1 ст. 74 ПК України).

Згідно правової позиції Верховного Суду України щодо застосування статей 71, 72, 74 ПК, викладеній у постановах від 03.11.2015 № 21-99а15, від 09.12.2014 № 21-511а14, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача по зменшенню задекларованих податкових зобов'язань позивача за період з січня по червень 2013 р. на суму 1182521,33 грн.; визнання протиправними дій відповідача по зменшенню задекларовано податкового кредиту позивача за період з січня по червень 2013 р. на суму 657552,30 грн.; зобов'язання відповідача розглянути питання про вилучення інформації про результатами проведеної позапланової перевірки позивача, за наслідками якої складено акт №128/11-08-17/НОМЕР_1 від 19.11.2013, з інформаційних баз, перелік яких визначений центральним органом державної податкової служби України.

Згідно зі статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.10.2014.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 скасувати.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.10.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний

Судді (підпис) В.В. Кошіль (підпис)О.І. Степашко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
06.09.2016
ПІБ судді:
Моторний О.А.
Реєстраційний № рішення
п/811/3361/14
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу було задоволено, постанову апеляційної інстанції скасовано, постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Подальше оскарження
Рішення касаційної інстанції у даній справі станом на 11.10.2016 року у Верховному Суді України не переглядалось.
Замовити персональну презентацію