НЕОФІЦІЙНИЙ ПЕРЕКЛАД

П'ЯТА СЕКЦІЯ

СПРАВА «ЖУБЕР ПРОТИ ФРАНЦІЇ»

(«AFFAIRE JOUBERT c. FRANCE»)

(Заява № 30345/05)

РІШЕННЯ СУДУ

СТРАСБУРГ

23 липня 2009 року

ОСТАТОЧНЕ РІШЕННЯ

10/12/2009

Рішення може підлягати редакційним виправленням.

У справі Жубер проти Франції,

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли судді:

пан Пір Лоренцен (P. Lorenzen), Голова

пан Райт Маруст (Rait Maruste),

пан Жан-Поль Коста (Jean-Paul Costa),

пан Карел Юнгвірт (Karel Jungwiert),

пані Рената Ягер (Renate Jaeger),

пан Марк Віллігер (Mark Villiger),

пані Ізабель Берро-Лефевр (Isabelle Berro-Lefevre), Судді,

а також пані Клаудія Вестердієк (Claudia Westerdiek), Секретар секції,

Після обговорення у нарадчій кімнаті 30 червня 2009 року

Виносить таке рішення, що було прийняте того дня:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу порушено за заявою (№ 30345/05), поданою проти Французької Республіки громадянами цієї держави, подружжям Франсуа та Монік Жубер (François Joubert, Monique Joubert), (далі – заявники), в суд 18 серпня 2005 року за Статтею 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).

2. У Суді заявників представляє адвокат, пан П. Моліньєр (P. Molinier), який практикує у місті Градіньян. Уряд Франції (далі – Уряд) представляє Уповноважена особа, адвокат, пані Е. Бейар (E. Belliard), керівник відділу з правових питань Міністерства закордонних справ.

3. Заявники стверджували про порушення Статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції через застосування Закону зі зворотною силою впродовж ведення адміністративної процедури.

4. 3 грудня 2007 року Суд виніс рішення про передачу заяви до Уряду. З огляду на положення § 3 статті 29, Суд постановив про необхідність проведення оцінки прийнятності та обґрунтованості справи.

ФАКТИ

I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Заявники, Франсуа та Монік Жубер, народилися 1944 та 1949 року відповідно і проживають у Сен-Ромен-ла-Вірве.

6. Заявники володіли 99 % в капіталі компанії M. У 1990 році подружжя здійснило продаж своїх акцій на суму 7,5 млн французьких франків компанії B. У податковій декларації пан та пані Жубер, у зв'язку зі збільшенням доходів за 1990 рік, задекларували суму, яка становила 3 252 000 французьких франків.

7. Після здійснення податковими органами аудиту компанії В., 13 вересня 1993 року Управління національних і міжнародних аудитів (Direction des vérifications nationales et internationales – DVNI) головної податкової адміністрації повідомило заявників про проведення податкової оцінки збільшення їх доходів внаслідок здійснення продажу акцій, у відповідності до чого збільшення перевищувало оголошену заявниками суму на 4 мільйони французьких франків. За цих обставин, до подружжя було застосовано штрафні санкції в розмірі 40 % за недобросовісне декларування.

8. У листі від 23 вересня 1993 року до податкових органів заявники визнали, що були зобов'язані вказати в декларації повну суму, отриману від продажу акцій. Заявники далі висловили прохання про зняття податкових санкцій, застосованих до них. У листі від 10 листопада 1993 року DVNI відмовилося задовольнити це прохання.

9. 30 листопада 1994 року було повідомлено про додаткове стягнення податку в розмірі 1 058 947 французьких франків.

10. 12 січня 1995 року, у відповідності до статті L. 76 А Тому податкових процедур (див. пункт 27 нижче), заявники звернулися до податкових органів щодо звільнення їх від додаткового стягнення податку за 1990 рік, а також пов'язаних з цим штрафів. Податкові органи не відповіли на це прохання.