Справа Мемедлі проти Азейбарджану

НЕОФІЦІЙНИЙ ПЕРЕКЛАД

 

П'ЯТА СЕКЦІЯ

СПРАВА «МАМЕДЛІ ПРОТИ АЗЕРБАЙДЖАНУ»

(Заява №47145/14)

РІШЕННЯ

СТРАСБУРГ

19 квітня 2018 року

ОСТАТОЧНЕ

19/07/2018

Це рішення набуло статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції. Рішення може підлягати редакційним правкам.

У справі «Мамедлі проти Азербайджану»,

Європейський суд з прав людини (П'ята секція), засідаючи Палатою, до якої увійшли:

Ангеліка Нуссбергер, Голова,
Ерік Мьосе,
Андре Потоцький,
Йонко Грозев,
Сіофра О'Лірі,
Габріеле Куцко-Штадлмайер,
Летіф Гусейнов, судді,
та Мілан Блашко, заступник секретаря секції,

Після обговорення в нарадчій кімнаті 27 березня 2018 року,

Виносить наступне рішення того ж дня:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було порушено за заявою (№47145/14), поданою на розгляд Суду 17 червня 2014 року громадянином Азербайджану, паном Анар Асаф оглу Мамедлі (Anar Asəf oğlu Məmmədli – далі – «Заявник»), проти Азербайджанської Республіки за статтею 34 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» (далі – «Конвенція»).

2. Заявника представляли пан Е. Садигов та пан Р. Хаджилі, юристи, кі ведуть практику в Азербайджані. Уряд в Азербайджані (далі – «Уряд») був представлений його уповноваженим, паном Ч. Асгаровим.

3. Заявник стверджував, що його право на свободу було порушене, оскільки він був незаконно затриманий за відсутності будь-яких обґрунтованих підозр, що він вчинив кримінальне правопорушення. Він також стверджував, що національні суди не виправдали попереднього ув'язнення, і що вони не розглянули його конкретні аргументи на підтримку його звільнення.

4. 3 грудня 2014 року про заяву було повідомлено Урядові. Також було вирішено розглянути заяву в пріоритетному порядку відповідно до правила 41 Регламенту Суду. Крім того, третя сторона, а саме Комісар Ради Європи з прав людини, надав коментарі, скориставшись своїм правом взяти участь у слуханні та надати письмові міркування (пункт 3 статті 36 Конвенції та пункт 2 правила 44 Регламенту Суду). Також були отримані зауваження від Гельсінської спілки з прав людини, Фундації дому прав людини та «Свобода зараз», організацій, яким Президент дав дозвіл на втручання в письмову процедуру (пункт 2 статті 36 Конвенції та пункт 3 правила 44 Регламенту Суду).

5. 14 червня 2016 року Палата вирішила, відповідно до пункту 2(c) правила 54 Реґламенту Суду, запропонувати сторонам подати додаткові письмові зауваження відповідно до статті 18 Конвенції разом зі статтею 5.

ФАКТИ

I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Заявник народився 1978 року та проживає в Баку.

A. Історія справи

7. Заявник є відомим активістом громадянського суспільства та правозахисником. Він є головою та одним з співзасновників Центру моніторингу виборів та досліджень демократії (Seçkilərin Monitorinqi və Demokratiyanın Tədrisi Mərkəzi – далі – «Центр»), неурядової організації, яка спеціалізується на моніторингу виборів.

8. Заявник бере активну участь у спостереженні за виборами в Азербайджані. Він також був головою та одним із засновників Центру моніторингу виборів (Seçkilərin Monitorinqi Mərkəzi), неурядової організації, що спеціалізується на моніторингу виборів і була створена 19 лютого 2006 року. Після численних спроб набути статусу юридичної особи відповідно до національного законодавства, Центр моніторингу виборів був зареєстрований Міністерством юстиції 1 лютого 2008 року. Проте, через кілька місяців, у травні 2008 року, національні суди видали розпорядження про його розпуск на запит того ж Міністерства. Внутрішнє провадження, пов'язане з реєстрацією та розпуском Центру моніторингу виборів, є предметом заяви, що знаходиться на розгляді в Суді (див. заяву №64733/09).

9. Після розпуску Центру моніторингу виборів 1 грудня 2008 року Заявник і деякі його колеги заснували Центр (див. пункт 7), який зробив кілька невдалих спроб отримати державну реєстрацію за допомогою заяв до Міністерства юстиції. Відмова національних органів реєструвати Центр є предметом іншої заяви, що знаходиться на розгляді в Суді (див. заяву №70981/11).

10. Заявник брав участь в підготовці різних звітів щодо організації виборів та загальної ситуації з правами людини в Азербайджані. Зокрема, він виступав на засіданнях Ради Європи і співпрацював з установами ООН.

B. Порушення кримінальної справи проти Заявника та його попереднє ув'язнення

11. Центр проводив як короткострокові, так і довгострокові спостереження за останніми президентськими виборами, що відбулися 9 жовтня 2013 року, у співпраці з партнерською організацією – Громадською спілкою «Міжнародне співробітництво добровольців» (Könüllülərin Beynəlxalq Əməkdaşlığı İctimai Birliyi – далі – «Громадська спілка»), яка зареєстрована Міністерством юстиції як юридична особа. В попередньому звіті Центру про результати виборів, опублікованому 21 жовтня 2013 року, зроблено висновок, що президентські вибори не відповідали вимогам щодо демократичних стандартів.

12. 29 жовтня 2013 року Генеральна прокуратура відкрила кримінальну справу у зв'язку з порушеннями у фінансовій діяльності Центру та Громадської спілки.

13. 31 жовтня 2013 року в офісі Центру був проведений обшук, в ході якого всі документи організації та електронні пристрої зберігання даних були вилучені органами прокуратури.

14. 16 грудня 2013 року Заявник був заарештований та звинувачений за статтями 192.2.2 (незаконне підприємництво), 213.1 (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах) та 308.2 (зловживання повноваженнями) Кримінального кодексу. Опис звинувачень складався з одного речення, яке займало одну сторінку. Зокрема, починаючи з травня 2013 року, Заявника – як співзасновника та голову Центру, «організації, яка не має державної реєстрації», у співучасті з С.Б. та Е.М., з допомогою Громадської спілки, яка була зареєстрованою НУО – звинувачували в отриманні, ряду грантів у розмірі 215 287 азербайджанських манат від Національного демократичного інституту США, які пов'язані з певними грантовими угодами. Його звинувачували в отриманні прибутку «шляхом сплати коштів собі та іншим людям, які залучені у проекти, під виглядом зарплат і платежів за послуги», незважаючи на те, що Центр не мав статусу юридичної особи. Також було зазначено, що «як голова, він не зареєстрував ці гранти у відповідних органах виконавчої влади, навіть якщо він мав професійне зобов'язання зробити це». Крім того, він був звинувачений в ухиленні від сплати податків за статтею 219 Податкового кодексу у розмірі 19 535 азербайджанських манат, що призвело до «значної шкоди інтересам держави, закріплених законом, що спричинило тяжкі наслідки».

15. Того ж дня прокурор подав клопотання до Насиминського районного суду про попереднє ув'язнення Заявника. Прокурор обґрунтував своє клопотання, посилаючись на тяжкість обвинувачень проти Заявника, на той факт, що він не прожив за адресою, де він був офіційно зареєстрований як резидент, і що існує ризик його переховування від правосуддя та перешкоджання слідства шляхом впливу на інших учасників кримінального провадження. Зокрема, той факт, що Заявник навчався за кордоном, часто їздив закордон і підтримував постійний контакт з особами, що проживають за кордоном, давав підстави вважати, що існує ризик його переховування від правосуддя.

Для того, щоб продовжити роботу необхідно Увійти

Ще не маєте підписки? Спробуйте безкоштовну тест-версію протягом 72-х годин!

Бажаєте ознайомитися з умовами підключення та оформити підписку?

Підписка Замовити дзвінок
comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
19.07.2018