Податкова судова практика

 Фабула справи  Контролюючий орган за результатами документальної перевірки зробив висновок про заниження (недоплату) платником податків грошового зобов'язання з податку на прибуток за виплаченими нерезиденту доходами. На думку контролюючого органу, подана платником  довідка на підтвердження податкового президенства контрагента не відповідає вимогам ст.103 Податкового кодексу України та відповідно не може бути підставою для застосування положень Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах Гаазької конвенції. У зв'язку із невиконанням покупцем (контрагентом - нерезидентом платника податку) своїх зобов'язань  за контрактом платник звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду про стягнення заборгованості. За результатами арбітражу було укладено угоду про часткове погашення заборгованості. Втім, оскільки в цій частині спір між сторонам був відсутній, дана кваліфікація не досліджувалася судом.

 Правова позиція 

Правила оподаткування доходів, отриманих  нерезидентом  із джерелом їх походження з України визначені ст.141 Податкового кодексу України. Відповідно до п.141.4.2 цього кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

За правилами п.103.4 Податкового кодексу України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. Водночас пунктом 103.5 цього кодексу довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.  Згідно з п.п.(і) ст. 3 Конвенції термін "компетентний орган" означає, у  відношенні Сполученого Королівства, Управління внутрішніх доходів або його повноважного представника, і, у відношенні України, Міністерство фінансів України або його повноважного представника.

У той же час позивачем подано до суду довідку видану іншим органом - "Департаментом по регистрации компаний" (відповідно до перекладу). Отже, документ виданий компетентним суб'єктом права, а саме: Управлінням внутрішніх доходів Сполученого Королівства або його повноважним представником позивач у своєму розпорядженні в момент виплати доходу нерезиденту не мав. Враховуючи це, суд вважає правомірним висновок відповідача про те, що спірна довідка  не відповідає вимогам ст.103 Податкового кодексу України та не може бути підставою для застосування до правовідносин із виплати доходів нерезиденту відповідних положень Конвенції.

Щодо заборгованості нерезидента. Так як нерезидент частково сплатив на користь позивача заборгованість, а решта суми у власність позивача не надходила, відтак ці невиконані зобов'язання за своєю правовою природою та суттю у розумінні ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" є доходом нерезидента.

Отже, позивачем у розумінні підп.141.4.2 Податкового кодексу України, здійснено на користь нерезидента виплату доходу із джерелом його походження з України, отриманого цим резидентом від провадження господарської діяльності в Україні.

Втім, судом з'ясовано, що між учасниками справи відсутній спір в частині ідентифікації сторін правочину з нерезидентом та кваліфікації проведених на користь нерезидента виплат як доходу з джерелом походження з України.

За таких обставин, попередньо до перерахування доходу без утримання податку резидент повинен мати у своєму розпорядженні офіційний письмовий документ про правовий статус контрагента нерезидента.

не задоволено
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію