Податкова судова практика

 Фабула справи  Платник податків (банк) звернувся до суду з позовом до контролюючого органу про скасування наказу щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки та податкових повідомлень-рішень. Так, на думку контролюючого органу, укладені між платником та фізичними і юридичними особами договори відступлення права вимоги є за своєю суттю договорами факторингу. Такі договори не могли бути укладені платником з фізичними і юридичними особами, які не є фінансовими або банківськими установами та особами, які мають право здійснювати факторингові операції. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду позов було задоволено частково; визнані протиправними та скасовані оскаржувані податкові повідомлення-рішення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Контролюючий орган до суду з касаційною скаргою. 

 Правова позиція 

Дебіторська заборгованість (а отже, і право вимоги як еквівалент поняття дебіторська заборгованість) для цілей оподаткування є оборотним активом, тобто товаром.

Термінологічне відокремлення поняття відступлення права вимоги не свідчить про відмінність його правової природи для цілей оподаткування податком на прибуток від операцій з продажу товарів.

невідомо
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію