Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 20.11.2012 у справі № 0870/6456/12

Державний герб України

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 року Справа № 0870/6456/12 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання Я.М.Муха

за участю представників сторін :

від позивача - Кравченко С.І.

від відповідача - Савенко В.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «Ясени» (далі-позивач) звернулося до Пологівської міжрайонної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі-відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.03.2012 № 0000072302 на суму 144606 грн.(основного платежу) та 180757,50 грн. (штрафних (фінансових) санкцій)

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.  

20 листопада 2012 позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог, в яких просить скасувати Податкове повідомлення рішення ДПІ у Оріхівському районі Запорізької області від 26 березня 2012 року №0000072302 про визначення суми податкових зобов'язань селянському (фермерському) господарству „Ясени" з податку на додану вартість в частині нарахування  суми 286534,06 грн., в тому числі за основним платежем 142959,25 грн., штраф 25% - 35739,81 грн., штраф 100% - 107834,0, грн., як таке, що є протиправним та суперечить законодавству України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновком відповідача про використання сум податку на додану вартість, що не сплачені до бюджету внаслідок застосування податкової пільги (спеціальний сільськогосподарський режим), не за призначенням або всупереч умовам чи цілям її надання. З правопорушенням щодо неправомірного включення до податкового кредиту сільськогосподарської декларації, податку на додану вартість сплаченого при придбанні при придбанні продуктів харчування у ТОВ "АТБ-Маркет" та ТОВ "Метро Кешенд Кері Україна" на суму основного платежу 1646, 75 грн. та штрафу в розмірі 25 % , що складає 398,69 грн. позивач погодився та не оскаржує. Однак штраф який по цьому правопорушенню нарахував відповідач у розмірі 100 % згідно п. 123.2 ПК України позивач не погоджується.

Представник відповідача в судовому засіданні та поданих письмових запереченнях заявлені позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що позивачем не були надані всі необхідні документи та не доведено правомірність використання сум податку на додану вартість, що не сплачені до бюджету внаслідок застосування податкової пільги (спеціальний сільськогосподарський режим), тому вважає свої дії правомірними і просить в позові відмовити повністю.

Суд вважає за необхідне зазначити, що правонаступником ДПІ у Оріхівському районі є Пологівська МДПІ у Запорізькій області.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

12 березня 2012 року, позивачем отриманий Акт перевірки №10/23-2048400 від 12.03.2012 про результати документальної планової виїзної перевірки селянського (фермерського) господарства „Ясени" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.12.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.12.2011р.

У висновках даного Акту зазначено, що позивачем  порушено вимоги:

п.1.7., пп.7.4.1., абз.2 п.п.7.4.2., пп. 7.4.4.  п.7.4. ст.7, ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість"  від 03.04.97р. №  168/97-ВР із змінами та доповненнями, п.198.3 ст.198, ст.209 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми ПДВ, яка у поточному звітному періоді підлягає відображенню в особовому рахунку платника податку та повністю залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства всього у сумі 144606,00 грн.

З акту перевірки вбачається, що позивач використовував суми податку на додану вартість, що не сплачені до бюджету внаслідок застосування податкової пільги (спеціальний сільськогосподарський режим), не за призначенням або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору на суму 144606,00 грн.

Після подання Заперечень на Акт перевірки, 26 березня 2012 року, підприємство отримало податкове повідомлення-рішення від 26 березня 2012 року №0000072302 винесене ДПІ у Оріхівському районі Запорізької області, яким СФГ „Ясени" визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 325363,50 грн., в тому числі основний платіж 144606,00 грн. штраф 180757,50 грн.

Податкове повідомлення було оскаржено до ДПС у Запорізькій області, апеляційною скаргою за вхідним номером №1071/10 від 29.03.2012. Представники підприємства особисто були присутні на розгляді скарги та надали пояснення  і документи, які підтверджують відсутність порушення податкового законодавства.

За результатами розгляду первинної скарги, заступником голови ДПС у Запорізькій області винесено Рішення про результати розгляду первинної скарги №3572/7/10420 від 24.05.2012р. ( вихідний скарги №2293/10/10420 від 24.05.2012р.) яким частково задоволено вимоги первинної скарги та залишено без змін податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області, в частині донарахування 144606,0 грн. податку та застосування 143972,50 грн. штрафу, загальна сума 288 579,50 грн.

Рішення ДПА у Запорізькій області було оскаржено до ДПС України скаргою за вхідним номером №9233/6 від 05.06.2012р. За результатами скарги, заступником голови ДПС у України області винесено Рішення про результати розгляду скарги №10677/6/10-2115 від 22.06.2012р. яким відмовлено в задоволені скарги.

Згідно розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення сума донарахованого грошового зобов'язання 325363,50 грн. складається з

- суми грошового зобов'язання за основним платежем - 144606,00 грн.

- штрафної санкції 100% згідно п.123.2. ст.123 Податкового кодексу України - 144606,00 грн.

- штрафної санкції 25% згідно п.123.1. ст.123 Податкового кодексу України - 36151,50 грн.

Відповідно, спірним податковим повідомленням-рішенням, позивачу  донараховано податкові зобов'язання в розмірі:

- 100% суми податків, зборів (обов'язкових платежів) , що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги.

- штраф -100% суми податків, зборів (обов'язкових платежів) , що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги.

- штраф - 25% суми визначеного податкового зобов'язання.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу наступного:

неправомірне включення до податкового кредиту сільськогосподарської декларації податку на додану вартість сплаченого при придбанні легкових автомобілів;

неправомірне включення до податкового кредиту сільськогосподарської декларації податку на додану вартість сплаченого при придбанні нафтопродуктів у ТОВ "Компанія ЮСА";

неправомірне включення до податкового кредиту сільськогосподарської декларації, податку на додану вартість сплаченого при придбанні товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Інвек";

застосування відповідачем штрафу 100 % додатково до штрафу передбаченого п.123.1. Податкового кодексу України, тобто позивач вважає, що відповідач двічі заявляє до стягнення суму податків, (обов'язкових платежів) , що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги.

Щодо порушення абз.2 пп.7.4.2. п.7.4. ст.7  та 8-1 Закону України „Про податок на додану вартість" (далі-Закону №168/97) позивачем було включено до податкового кредиту скороченої податкової декларації суми ПДВ сплачені при придбанні легкових автомобілів, що, як вважає відповідач, призвело до  порушення застосування податкової пільги.

Згідно з пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що сума податку на додану вартість, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів, не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат

Суми ПДВ сплачені при придбанні двох легкових автомобілів: автомобіля  MITSUBISHI L-200  ( за основним платежем - 36150,00 грн.; штраф в розмірі 25% від основного платежу (п.123.1 ПК України) - 9037,50 грн.; штраф в розмірі 100% від основного платежу (п.123.2 ПК України) - 0,0 грн.; всього - 45187,50 грн.) та автомобіля RAV-4  ( за основним платежем - 50772,50 грн.; штраф в розмірі 25% від основного платежу (п.123.1 ПК України) - 12693,12 грн.; штраф в розмірі 100% від основного платежу (п.123.2 ПК України) - 50772,50 грн.; всього - 114238,12 грн.)

Судом встановлено, що СФГ „Ясени" в період з 01.07.2009 по 31.12.2010 застосовувало спеціальний режим оподаткування, встановлений ст.8-1 Закону №168/97.

Пунктом 8-1.2 ст. 8-1 Закону N 168/97, встановлено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

В свою чергу п.8-1.15.1. Закону №168/97 зазначено, що виробничими факторами є товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

Тобто, спеціальний режим оподаткування визначений ст.8-1 Закону №168/97,  містить окреме визначення цільового використання сум ПДВ які нараховуються при продажу сільськогосподарської продукції. Оскільки пільгою є вся сума нарахованого ПДВ від суми продажу, незалежно від наявності або відсутності залишку невикористаного податку, за результатами звітного періоду.

Дані обставини, з урахуванням вимог п.8-1.13 Закону №168/97 та наказу ДПА України від 21.01.2009 N 8 встановлюють окремий порядок заповнення скороченої декларації на додану вартість.

Так, відповідно до вимог пп. 5.7.1 наказу ДПА України від 21.01.2009 N 8 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість", у розділі податковий кредит податкової декларації (скороченій) відображаються: „товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції", що відповідає визначенню „виробничі фактори" передбаченому п.8-1.15 Закону №168/97.

Суд не погоджується з позивачем, що зазначені легкові автомобілі використовуються у виробництві сільськогосподарської продукції, на підставі того, що легкові автомобілі не є  основною або невід'ємною складовою в процесі виробництва сільськогосподарської продукції.

Позивач не погоджуючись з рішенням відповідача також зазначав, що спеціальний режим оподаткування визначений ст.8-1 Закону №168/97, взагалі не передбачає застосування та поняття податкового кредиту, передбаченого абз.2 пп.7.4.2. п.7.4. ст.7 Закону №168/97.

З приводу цього суд зазначає, що спеціальний режим оподаткування визначений ст.8-1 Закону №168/97, не виключає застосування інших норм Закону №168/97, якщо товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством не використовуються у виробництві сільськогосподарської продукції.  Крім того, питання включення або не включення суми податку на додану вартість, сплаченої платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів) до складу податкового кредиту в розумінні  абз.2 пп.7.4.2. п.7.4. ст.7 Закону №168/97, взагалі не було предметом дослідження під час перевірки. Під час судового засідання предметом спору було правомірності включення до податкового кредиту скороченої податкової декларації суми ПДВ сплачені при придбанні легкових автомобілів, про що зазначено і в акті перевірки, а данне питання регулюється зовсім іншою нормою Закону №168/97. Тобто суд вважає, що відповідачем невірно визначено правопорушення абз.2 пп.7.4.2. п.7.4. ст.7 Закону №168/97.

Тобто суд вважає, що позивачем неправомірно було включено до податкового кредиту скороченої податкової декларації суми ПДВ сплачені при придбанні легкових автомобілів,  на підставі того, що лекові автомобілі не використовуються в виробництві сільськогосподарської продукції, а це є обов'язковою умовою включення цієї суми до скороченої податкової декларації.

Однак, суд погоджується з позивачем, що при проведенні перевірки перевіряючими порушено вимоги 86.10. Податкового кодексу України, а саме: в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Так, в порушення даної норми, перевіряючими не враховано суми сплаченого податку на додану вартість при придбанні товарів по податковим накладним, які отримані та відображені в Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, але помилково не включені до декларації з ПДВ по спеціальному режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства,  зокрема за серпень 2009 року - 10163,63 грн., за вересень 2010 року - 55203,14 грн.

Так, перевіряючи, в Додатку №7 до Акта перевірки зазначають, що:

- податковий кредит у серпні 2009 по придбаних товарах, за даними платника  становить 505178,0 грн.., за даними перевірки після виключення з податкового кредиту сум ПДВ 36318,0 грн. (36150,0 грн. по придбанню автомобіля Mitsubishi L-200 ст. 11 Акта  та 168,0 грн. по придбанню продуктів ст.20, 21 Акта) становить 469531,00 грн.

- податковий кредит у вересні 2010р. по придбаних товарах, за даними платника  становить 330195,0 грн.., за даними перевірки після виключення з податкового кредиту сум ПДВ 77999,0 грн. (50772,50 грн. по придбанню автомобіля Toyota RAV-4 ст. 11 Акта, 27215,67 грн. по придбанню палива у ПП "Компанія Юса Трейд" та 10,18 грн. по придбанню продуктів ст.22 Акта) становить 252094,00 грн.

Згідно Реєстру отриманих та виданих накладних та оригіналів податкових накладних які пред'являлись для перевірки, податковий кредит з податку на додану вартість, який СФГ "Ясени" має право включити до податкових декларацій відповідного періоду становить: за серпень 2009р. - 516069,40 грн. та за вересень 2010р. - 385264,79 грн.

Тобто, вище наведене свідчить про порушення ст.86.10. Податкового кодексу України, а саме: не зазначені в акті перевірки як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника, що призвело до невірного визначення суму податкового кредиту за вказані місяці, у зв'язку з чим дана позовна вимога підлягає задоволенню.

Щодо порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 та ст. 8-1  Закону №168/97, відповідач зазначає: відсутність документів, що підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей свідчить про незаконність включення до скороченої податкової декларації сум сплачених при придбанні паливо-мастильних матеріалів від ПП «Компанія ЮСА Трейд» та ветеринарних препаратів і кормових добавок у ТОВ «Інвек.Ветеринарні препарати, кормові добавки», ТОВ «Оптісвіт».

Правовідносини з зазначеними контрагентами продовжувалися протягом 2009 та 2010 роках.              

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Враховуючи те, що позивач використовує спеціальний режим оподаткування тому, слід застосовувати ст. 8-1  Закону №168/97. Зазначена стаття, як вже було наведено вище, пов'язує право позивача включити у скорочену податкову декларацію податковий кредит за товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

Згідно акту перевірки позивача, поставка паливо-мастильних матеріалів від ПП „Компанія ЮСА Трейд" здійснювалась спеціальним автомобільним транспортом, на замовлення ПП "Компанія ЮСА Трейд" з передбаченими законодавством документам, що супроводжували вантаж, а саме товарно-транспортними накладними. Копії ТНТ, були надані разом із запереченнями на акт перевірки, але вони  не були враховані перевіряючими під час розгляду заперечень.

Злив палива здійснювався до АЗС розташованого на території виробничої бази (майновий комплекс) розташованої за адресою Запорізька обл., Оріхівський район, с.Мирне, вул. Фермерська, 1. Надходження палива реєструвалось в журналах обліку надходження нафтопродуктів (копії були надані до матеріалів справи). Отримане паливо використано у виробничій діяльності підприємства.

Відповідач зазначає, що позивачем не були надані документів, що підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей (с.а.11-13). Згідно договору між позивачем та ПП "Компанія ЮСА Трейд" останній зобов'язується поставити товар, а позивач прийняти та оплатити. В підтвердження виконання своїх зобов'язань позивачем надані документи транспортування матеріальних цінностей, видаткові накладні, рахунки фактури, паспорт якості, журнал реєстрації довіреностей, податкові накладні, книга обліку надходження і використання палива.

Посилання відповідача на те, що у контрагента відсутній дозвіл на перевезення небезпечного вантажу, суд не бере до уваги, з огляду на те, що перевірка контрагента не проводилася, про що зазначено в акті перевірки, відповідно первинна документація не досліджувалася, крім того, відсутність дозволу, це не податкове правопорушення та ніяким чином, не впливає на вирішення даної справи.

З приводу  придбаних ветпрепаратів і кормів у ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки» та ТОВ „Оптісвіт", то відповідно до наданих для перевірки шляхових листів, придбані товари транспортувались власним транспортом СФГ „Ясени". Крім того, розрахунки велись через зареєстрований в ДПІ у Комунарському районі Реєстратор розрахункових операцій, звіти з яких подавались до вище названої ДПІ.

Крім того, до матеріалів справи були надані видаткові та податкові накладні, оплата здійснювалася у готівковій формі, саме це зазначено і в акті перевірки (с.а.14-16).

З огляду на наведене вище, суд вважає, що наявність відповідної первинної документації, відсутність належного підтвердження доводів відповідача, щодо не  придбання позивачем товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, яка є пов'язаною з виробництвом сільськогосподарської продукції, свідчить про право позивача включити у скорочену податкову декларацію податковий кредит.

Щодо застосування відповідачем штрафу 100 % додатково до штрафу передбаченого п.123.1. Податкового кодексу України, тобто позивач вважає, що відповідач двічі заявляє до стягнення суму податків, (обов'язкових платежів) , що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання. То, таке порушення, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Додатково, відповідно до п. 123.2 ст. 123 ПКУ використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів) , що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги.

Тобто, Податковий кодекс України передбачає лише два види відповідальності за порушення цільового використання сум податкової пільги. Це штраф від 25 до 50 % та стягнення донарахованої суми податків, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги.

Передбачені цим пунктом наслідки для відповідного платника податків, а саме стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів) , що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги, не є штрафними санкціями. Штраф застосовується відповідно до п. 123.1 ПК.  

Окрім того, різні поняття виду та розміру відповідальності виходять ще з визначень встановлених Законом України №2181. Так, п.17.1.6-1 Закону №2181, у випадку використання податкової пільги не за призначенням, окремо визначав відповідальність у вигляді сплати суми податків, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги та окремо штраф у розмірі двохсот відсотків від такої суми.  Тобто, до 01.01.2011р. Закон, без будь яких тлумачень, окремо розділяв штраф та донарахування податкових зобов'язань за порушення застосування податкової пільги.

Вказане свідчить про незаконність застосування додаткового (повторного) штрафу у розмірі суми податку розрахованого без застосування податкової пільги.

Таким чином, у судовому засіданні відповідачем не доведено правомірність визначення позивачу правопорушень, відповідно і застосування штрафних санкцій є неправомірним.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених суду частиною 2 статті 162 КАС України, а саме: у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, попередньо визнавши його протиправним.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вище зазначене, суд вважає, що оскаржуване в частині податкове повідомлення рішення слід визнати протиправними та скасувати.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158, 160- 164 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Оріхівському районі Запорізької області від 26.03.2012 року №0000072302 про визначення суми податкових зобов'язань селянському (фермерському) господарству „Ясени" з податку на додану вартість в частині нарахування суми 286534,06 грн., в тому числі за основним платежем 142959,25 грн., штраф 25% - 35739,81 грн., штраф 100% - 107834,0, грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь селянського (фермерського) господарства „Ясени" судовий збір у розмірі 2 146,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення  апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного  провадження.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку,  передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після  закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена в повному обсязі 26.11.2012.

Суддя /підпис/ О.В. Конишева

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
19.11.2012
ПІБ судді:
Конишева О.В.
Реєстраційний № рішення
0870/6456/12
Інстанція
Перша
Резолютивна частина
Перша інстанція задовольнила вимоги платника податків.
Подальше оскарження
Рішення суду першої інстанції оскаржувалось контролюючим органом до суду апеляційної інстанції, рішення якого було прийнято не на користь контролюючого органу, яке оскаржувалось ним до Вищого адміністративного суду України.
Замовити персональну презентацію