Постанова Вищого господарського суду України від від 02.03.2010 у справі № 5020-5/369
Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 р. № 5020-5/369

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Овечкін В.Е.,

Чернов Є.В., Цвігун В.Л.

за участю представників:

ТОВ СРУП "Севастопольський судноремонтний завод "Лазаревське адміралтейство"

ВАТ "Севастопольський морський завод"
Молчанов А.А.
Коломаченко Г.П.

розглянувши касаційну скаргу ТОВ спільне російсько-українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазаревське адміралтейство"

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2009 року

у справі № 5020-5/369

господарського суду м. Севастополя

за позовом ВАТ "Севастопольський морський завод"

до ТОВ спільне російсько-українське

підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазаревське адміралтейство"

про спонукання виконати рішення загальних зборів товариства зустрічним позовом ТОВ спільне російсько-українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазаревське адміралтейство"

до ВАТ "Севастопольський морський завод"

про визнання рішення загальних зборів товариства недійсним

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 19.11.2008 (І.Євдокимов) в позові про зобов'язання виконати рішення загальних зборів товариства в частині перерахування дивідендів відмовлено. Зустрічний позов про визнання рішення загальних зборів товариства недійсним задоволено.

Рішення господарського суду в частині задоволення зустрічного позову мотивовано тим, що виплата господарським товариством частини прибутку (дивідендів) здійснюється виключно один раз на рік за підсумками календарного року, а розподіл та виплата поквартальних дивідендів не допускається, також в статуту відсутні повноваження загальних зборів товариства виплачувати дивіденди поквартально, тому рішення загальних зборів суперечить ст. 145 Цивільного кодексу України , ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" , ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , прийняте з перевищенням повноважень загальних зборів товариства, встановлених законом та статутом.

Рішення суду в частині відмови в позові мотивовано тим, що враховуючи висновок суду про невідповідність рішення загальних зборів законодавству, воно не може бути правовою підставою для задоволення вимог про стягнення дивідендів на користь позивача.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.11.2009 (судді: Г.Прокопанич, К.Остапова, Л.Заплава) рішення господарського суду м. Севастополя від 19.11.2008 скасовано. Позов ВАТ "Севастопольський морський завод" задоволено. В зустрічному позові відмовлено.

Постанова апеляційної інстанції мотивована тими обставинами, що нормами законодавства, що регулює спірні правовідносини не встановлюють будь-яких обмежень щодо змісту установчих документів відповідача в частині періодичності виплати дивідендів учасникам товариства, тому оспорюване рішення товариства про виплату дивідендів за підсумками кварталу законодавству не суперечить. Висновок суду першої інстанції про порушення оскаржуваним рішенням загальних зборів учасників правил бухгалтерського обліку не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

ТОВ спільне російсько-українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазаревське адміралтейство" в касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, рішення господарського суду першої інстанції залишити без зміни.

Скаржник вважає, що судом не розглядалися позовні вимоги за первісним позовом в частині зобов'язання виконати рішення загальних зборів учасників господарського товариства через зміну предмету позову. Разом з тим, апеляційна інстанція безпідставно розглянула такі позовні вимоги, які предметом розгляду судом першої інстанції не були.

Судом неправильно застосовано норми законодавства, що регулюють способи захисту порушеного права та фактично застосовано способи захисту, які не можуть бути обрані одночасно, оскільки фактично призводять до подвійного присудження до виконання одного і того ж обов'язку. Суд апеляційної інстанції неправомірно вийшов за межі позовних вимог, порушивши норму ст. 83 ГПК України.

Скаржник доводить неправомірність рішення загальних зборів учасників господарського товариства щодо нарахування дивідендів за результатом кварталу, натомість висновок апеляційного господарського суду про його правомірність не відповідає законодавству. Скаржник вважає, що вправі оскаржити рішення загальних зборів учасників, оскільки таке рішення прийнято органом господарського товариства і тому може бути оскаржено в тому числі самим товариством.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ВАТ "Севастопольський морський завод" є учасником (43% голосів) товариства з обмеженою відповідальністю Спільне російсько-українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарєвське Адміралтейство".

Згідно пункту 5.1 статуту товариства з обмеженою відповідальністю
вищим органом управління товариства є загальні збори учасників товариства.
Підпунктом 4 пункту 5.3 статуту передбачено, що затвердження річних результатів діяльності товариства, затвердження звітів і висновків Ревізійної комісії товариства, порядку розподілу прибутку, терміну і порядку виплати частки прибутку, визначення порядку покриття збитків відноситься до виняткової компетенції Зборів учасників.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 липня 2008 р. на загальних зборах учасників товариства були затверджені результати господарської діяльності товариства, ухвалено рішення про розподіл прибутку і виплату дивідендів учасникам товариства за 2007 р. і перший квартал 2008 р. (Протокол загальних зборів учасників товариства № 1 від 21.07.2008 року, зареєстрований в книзі протоколів загальних зборів товариства під № 24 від 21.07.2008 року).

Відповідно до додатку № 2 до протоколу № 1 від 21.07.2008 р., учасники товариства розподілили прибуток станом на 31.12.2007 р., була нарахована сума дивідендів відкритого акціонерного товариства „Севморзавод" в сумі 4614867,50 грн. Учасники затвердили строк виплати дивідендів - 22 липня 2008 р. (п. 1.3. протоколу).

Відповідно додатку № 4 до протоколу № 1 від 21.07.2008 р., учасники товариства розподілили прибуток станом на 31.03.2008 р., була нарахована сума дивідендів відкритого акціонерного товариства "Севморзавод" в сумі 312610,00 грн. Учасники затвердили термін виплати дивідендів - 28 липня 2008 р. (п. 2.3. протоколу).

Право учасників господарського товариства у розподілі прибутку (дивідендів) визначено ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" .

Згідно пункту 4 ст. 82 Господарського кодексу України статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у частині другій цієї статті, повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів. Статутом може бути встановлено порядок визначення розміру часток учасників залежно від зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткових внесків учасників; статтею 51 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Пункт 1 ст. 98 Цивільного кодексу України передбачає, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу; пункт 4 ст.145 Цивільного кодексу України - затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства віднесено саме до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю; частина 1 ст. 59, пункту "д" статті 41 Закону України "Про господарські товариства" - до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, затвердження порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів).

Таким чином, касаційна інстанція вважає правомірним висновок апеляційного господарського суду щодо того, що чинне законодавство не встановлює будь-яких обмежень щодо змісту установчих документів відповідача в частині періодичності виплати дивідендів учасникам товариства, загальні збори учасників господарського товариства вправі вирішувати питання виплати дивідендів, а відтак, рішення товариства про виплатиту дивідендів за підсумками кварталу законодавству не суперечить.

Згідно з частиною 1 пункту 35 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" господарські суди вправі приймати рішення щодо виплати акціонеру (учаснику) частки прибутку (дивідендів) лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням (статті 10, 41, 59 Закону про господарські товариства, стаття 158 ЦК).

Таким чином, вимоги первісного позову задоволено правомірно, оскільки рішення загальних зборів учасників товариства щодо виплати дивідендів за підсумками кварталу чинному законодавству не суперечить, добровільно товариством не виконано.

Щодо зустрічного позову ТОВ спільне російсько-українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарєвське Адміралтейство" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, то позивач за зустрічним позовом вважаючи своє право порушеним, звернулась з позовом до неналежного відповідача, оскільки учасник товариства не може відповідати за дії вищого органу управління товариством.

Відповідно до частини 2 пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 року відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його учасники (акціонери).

За таких обставин та враховуючи наявність підстав для задоволення первісного позову, рішення суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову відповідає нормам матеріального права та процесуального права та підстав для його скасування не має.

Доводи скаржника щодо неправомірного нарахування дивідендів за підсумками кварталу не грунтуються на нормах Закону України "Про господарські товариства" та встановлених фактичних обставинах, неправильність застосування відповідних норм судом апеляційної інстанції не доводять, тому відхиляються.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.11.2009 у справі № 5020-5/369 господарського суду м. Севастополя залишити без зміни, а касаційну скаргу –без задоволення.

Головуючий В.Овечкін

судді Є. Чернов, В. Цвігун

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
02.03.2010
ПІБ судді:
Овечкін В.Е.
Реєстраційний № рішення
5020-5/369
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд касаційної інстанції залишив без задоволення скаргу скаржника, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Подальше оскарження
Рішення не переглядалось Верховним Судом України.
Замовити персональну презентацію