Постанова Вищого адміністративного суду України від 28.08.2014 у справі № 2а/0370/2146/11
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" серпня 2014 р. м. Київ К/800/56292/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Приходько І.В., Юрченко В.П.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - ДПІ)

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року

у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Неймінг» (далі - Товариство) до ДПІ,

про визнання неправомірними дій з проведення перевірки, скасування наказів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2013 року Товариство звернулося із позовом до ДПІ щодо визнання неправомірними дій з проведення документальної позапланової виїзної перевірки, скасування наказу від 11 липня 2011 року № 2009 та наказу від 1 серпня 2011 року № 2126.

На обґрунтування позову зазначило, що ДПІ не були дотримані вимоги ст. 78 Податкового кодексу України, відсутні підстави для прийняття рішення про проведення позапланової перевірки товариства, прийняті ДПІ накази є неправомірними.

29 серпня 2011 року постановою Львівського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ від 1 серпня 2011 року № 2126 та визнано неправомірними дії ДПІ з проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства, у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи рішення, суди попередніх інстанцій зазначили, що з підстав невиконання вимог запиту контролюючого органу наказ від 11 липня 2011 року № 2009 є правомірним. Наказ від 1 серпня 2011 року № 2126 підлягає скасуванню, оскільки прийнятий без правових підстав.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Волинського окружного адміністративного суду та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду в частині задоволення позовних вимог і постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення скасуванню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 червня 2011 року ДПІ направила Товариству письмовий запит (вих. №16309/10/15-2) щодо надання пояснень з документальним підтвердженням задекларованих сум податкового кредиту за квітень-травень 2011 року.

11 липня 2011 року Товариство відмовило у наданні таких пояснень з підстав неналежного оформлення запиту ДПІ.

11 липня 2011 року на підставі п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України у зв'язку з ненаданням документального підтвердження на письмовий запит, ДПІ видала наказ № 2009 (далі - Наказ № 2009) про здійснення з 11 липня 2011 року документальної позапланової виїзної перевірки Товариства тривалістю 5 робочих днів.

Як свідчать матеріали справи, 11 липня 2011 року наказ № 2009 разом із направленням № 002102 був вручений керівнику Товариства.

12 липня 2011 року ДПІ склала акт щодо відсутності посадових осіб Товариства за юридичною адресою та неможливість здійснення перевірки.

1 серпня 2011 року ДПІ видала наказ № 2126 щодо здійснення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства, тривалістю 5 робочих днів, з тих самих підстав, які зазначені у Наказі № 2009.

5 серпня 2011 року ДПІ склала акт позапланової виїзної документальної перевірки Товариства щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за квітень, травень 2011 року за №6411/23-2/37572771.

Згідно з підпунктом 75.1 статті. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 цієї ж статті Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За правилами пункту 78.5 статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу, якою передбачено право посадових осіб органу державної податкової служби приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення платникові направлення на проведення такої перевірки визначеного змісту.

У разі недотримання працівниками контролюючого органу умов та порядку допуску до перевірки платник вправі не допустити посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної перевірки, як це передбачено абзацом другим пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірка Товариства здійснена на підставі наказу № 2126 правомірно винесеного ДПІ 1 серпня 2011 року та направлення № 002303 від 1 серпня 2011 року, які були пред'явлені уповноваженій особі Товариства, необхідні умови здійснення перевірки дотримані.

Допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні виїзної податкової перевірки. Позови платників про оскарження наказів про призначення перевірки, дій контролюючого органу щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

При вирішенні даного спору судами попередніх інстанцій не враховано, що документальна виїзна позапланова перевірка на підставі наказу від 1серпня 2011 року № 2126 здійснена, відповідний акт перевірки складений.

Таким чином, оспорюваний наказ, та правові наслідки оспорюваних дій є вичерпаними, оскарження яких не сприяють відновленню порушених прав платника.

Відповідно до п. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку, що хоча судами попередніх інстанцій обставини у адміністративній справі встановлено правильно, судові рішення підлягають скасуванню як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИЛА :

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Неймінг» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання неправомірними дій з проведення перевірки, скасування наказів відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 КАСУ.

Судді: Сірош М.В.

Приходько І.В. Юрченко В.П.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
27.08.2014
ПІБ судді:
Сірош М.В.
Реєстраційний № рішення
2а/0370/2146/11
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційна скарга контролюючого органу задоволена. Рішення суду першої та апеляційної  інстанції скасовано.
Подальше оскарження
Ршення Вищого адміністративного суду України у Верховному Суді України не переглядалося.
Замовити персональну презентацію