Постанова Вищого адміністративного суду України від 19.03.2014 у справі № 2а-46216/09/1670

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

"19" березня 2014 р. м. Київ К/9991/68893/11

Вищий адміністративний суд України у складі: 

суддя Костенко М.І. - головуючий,

судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі - ДПІ)

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2009

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2010

у справі №   2а-46216/09/1670

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі - СПД ОСОБА_1)

до ДПІ

про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов (з урахуванням уточнення до нього) подано про визнання недійсними рішень ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.07.2009 № 0003052304/0 в частині накладення на позивача 1500 грн. штрафу, а також від 20.07.2009 №0003062304/0 та № 0003102304/0, за якими СПД ОСОБА_1 зобов'язано сплатити штраф у сумі 1700 грн. та 1000 грн., відповідно.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2009 позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.07.2009 №0003062304/0; визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ від 20.07.2009 №0003052304/0 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 1132 грн.; в решті позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2010 назване рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо скасування рішення ДПІ від 20.07.2009 № 0003052304/0 в сумі 1047 грн. та від 20.07.2009 №0003062304/0 в сумі 1700 грн. та прийнято в цій частині нове, яким відмовлено в позові; в іншій частині залишено без змін.

Посилаючись на неправильне застосування судами пункту 11 статті 3, статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати ухвалені у справі рішення попередніх інстанцій та повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Переглянувши судові акти у межах доводів касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити касаційні вимоги ДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що ДПІ було проведено перевірку належного позивачеві магазину за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, оформлену актом від 09.07.2009 №000186.

Під час цієї перевірки податковим органом було виявлено:

здійснення позивачем роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, що стало підставою для накладення на СПД ОСОБА_1 штрафу в сумі 1000 грн. за рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.07.2009 № 0003102304/0;

факт реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановлено зразка, у зв'язку з чим позивача було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. згідно з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.07.2009 № 0003062304/0.

незабезпечення зберігання останньої використаної книги обліку розрахункових операцій протягом установленого терміну, невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку, порушення порядку використанням режиму попереднього програмування найменування цін товарів (послуг), незабезпечення ведення обліку товарних запасів на місці реалізації та зберігання товару, невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених у денному звіті РРО, що стало підставою для застосування до СПД ОСОБА_1 штрафних санкцій у сумі 1508,20 грн. від 20.07.2009 №0003052304/0.

Предметом касаційного оскарження у даному разі виступає питання щодо наявності підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 85 грн. за здійснення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування та цін товарів з огляду на наступне.

Надаючи правову оцінку цьому епізоду, суди встановили, що об'єктивна сторона розглядуваного правопорушення полягає в тому, що під час попереднього програмування при введенні найменування товару замість «Коктебель» було помилково введено «Зв.Крима 5*», тоді як код та ціна відповідали реалізованому товару.

При цьому суди зазначили, що оскільки відповідну помилку було допущено власне при попередньому програмуванні товару, то відсутні підстави для застосування до СПД ОСОБА_1 штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в порядку пункту 6 статті 17 названого Закону.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Як роз'яснено у листі Державної податкової адміністрації України від 09.04.1999 № 5364/7/23-3117 «Про програмування кількості, найменування та ціни товару» при попередньому програмуванні код, назва та вартість одиниці виміру товару (послуги) записуються до пам'яті касового апарата перед початком роботи, і при реєстрації продажу товару (оплата послуги) на клавіатурі набирається код товару та його кількість, а вартість товару не може бути змінена. Такий режим роботи ЕККА називається роботою за фіксованою ціною.

Програмування найменування товару до пам'яті РРО, як правило, здійснює фахівець центру сервісного обслуговування. Для цього в РРО програмується весь асортимент товарів згідно з визначенням "найменування товару (послуги)" . Основною вимогою є те, що кожна цифра на клавіатурі РРО має відповідати певній літері алфавіту згідно з інструкцією до РРО. Тобто суть програмування найменування товару полягає в тому, що кожному товару присвоюється слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу суб'єкта господарювання. Таким чином, при продажу товару касир сканує штрихкод з цінника на товар або заносить вручну код товару (послуги) шляхом натискання певної кнопки на клавіатурі, а в касовому чеку автоматично відображатиметься найменування придбаного покупцем товару (послуги).

Таким чином, невірне зазначення найменування товару при його продажу є порушенням режиму попереднього програмування. При цьому слід зазначити, що Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не містить положень, які б дозволяли звільнити суб'єкта господарювання від відповідальності за порушення використання режиму попереднього програмування найменування товару у разі допущення відповідної помилки безпосередньо при такому попередньому програмуванні.

Пунктами 4, 6 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 № 601, передбачено, що введення реєстраторів в експлуатацію, їх технічне обслуговування та ремонт здійснюється центрами сервісного обслуговування виключно на підставі укладених з користувачами відповідних договорів. Виконання зазначених робіт іншими особами або центрами сервісного обслуговування без укладення з користувачами відповідних договорів забороняється.

Спори, що виникають між користувачами, центрами сервісного обслуговування і виробниками (постачальниками) у процесі введення реєстраторів в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного та післягарантійного ремонту, розв'язуються відповідно до законодавства.

Таким чином, порушення центром сервісного обслуговування своїх зобов'язань перед суб'єктом господарювання (зокрема, у разі невірного програмування найменування товару) є підставою для відповідальності цього центру перед таким суб'єктом, однак не може звільняти останнього від відповідальності за недотримання вимог пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Наведене обумовлює законність застосування до позивача оспорюваної суми штрафу.

В іншій частині рішення судів учасниками спору не оскаржуються, тоді як касаційним судом не виявлено порушень норм матеріального та процесуального права, на які не було посилань у поданій касаційній скарзі та які є підставою для скасування судових актів зі справи.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне змінити оскаржувані рішення, скасувавши їх в частині визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.07.2009 № 0003052304/0 у сумі 85 грн.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Полтаві задовольнити.

2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2009 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2010 у справі №  2а-46216/09/1670 змінити в частині визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.07.2009 № 0003052304/0 в частині накладення на суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 штрафу в сумі 85 грн.

У цій частині позову відмовити.

3. В решті постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2010 у справі №  2а-46216/09/1670 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко 

судді: І.О. Бухтіярова І.В. Приходько

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
18.03.2014
ПІБ судді:
Костенко М.І.
Реєстраційний № рішення
2а-46216/09/1670
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу контролюючого органу задоволено.
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду України не переглядалося Верховним Судом України.
Замовити персональну презентацію