Постанова Вищого адміністративного суду України від 10.02.2014 у справі № 820/3444/13-а

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" лютого 2014 р. м. Київ К/800/51057/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Кредитної спілки «Лозівський взаємний кредит»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2013 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013 року

у справі № 820/3444/13-а

за позовом Кредитної спілки «Лозівський взаємний кредит»

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Кредитна спілка «Лозівський взаємний кредит» звернулась до суду з адміністративним позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2013 року у справі № 820/3444/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення суддів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами камеральної перевірки податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) за IV квартал 2012 року, поданого Кредитною спілкою «Лозівський взаємний кредит», відповідачем складено акт від 04.04.2013 року № 390/17.1-22.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.04.2013 року № 0000211701, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510, 00 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу, викладений в акті перевірки, в результаті якої встановлено факт подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) за IV квартал 2012 року з недостовірними даними.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем подано до податкового органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) за IV квартал 2012 року з недостовірними відомостями, а відповідно відповідачем правомірно застосовано до позивача суму штрафних санкцій, передбачену п. 119.2. ст. 119 Податкового кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 49.18.2. п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Пунктом 51.1. ст. 51 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

Відповідно до пп. 47.1.3. п. 47.1. ст. 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть, зокрема, податкові агенти.

Згідно із п. 119.2. ст. 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Положеннями пункту 50.1. ст. 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Таким чином, вказаними нормами вставлено право платника податку, у разі виявлення помилок в поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок з урахуванням вимог ст. 50 ПК України, у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 119.2. ст. 119 Податкового кодексу України, оскільки, з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.

30.01.2013 року, в межах строку, передбаченого пп. 49.18.2. п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України, позивачем подано до податкового органу податковий розрахунок сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) за IV квартал 2012 року, що підтверджується описом вкладення цінного листа, та отримано податковим органом 05.02.2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

18.03.2013 року, що підтверджується описом вкладення цінного листа, позивачем, у зв'язку з самостійним виявленням помилок, подано уточнюючий розрахунок сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) за IV квартал 2012 року з відповідним виправленням помилок.

Положеннями ст. 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що податкове правопорушення це діяння, яке посягає на важливі для держави суспільні відносини.

Протиправність податкового правопорушення є діянням, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених Податковим кодексом України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковим кодексом України вимагається від податкових агентів своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку, своєчасно подавати у строки податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування та усувати самостійно виявлені помилки.

З матеріалів справи вбачається, що при поданні податкового звіту за формою № 1 ДФ за IV квартал 2012 року позивачем не включено до податкового розрахунку виплачену працівникам благодійну допомогу у сумі 1 500, 00 грн. Розмір виплаченої допомоги не перевищував суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з пп. 169.4.1. п. 169.4. ст. 169 Податкового кодексу України, а відповідно - оподаткуванню не підлягав. Таким чином, подаючи уточнюючий розрахунок, сума податкових зобов'язань позивача, як податкового агента щодо утримання та сплати до бюджету податку з доходу, що виплачується на користь платника податку не змінилась, оскільки не було занижено податкове зобов'язання, що виключає також обов'язок платника податку сплатити суму недоплати та штраф відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України.

Матеріалами справи підтверджується своєчасне подання позивачем до податкового органу відповідної звітності, самостійне усунення виявлених недоліків шляхом подання уточнюючого розрахунку до початку проведення перевірки контролюючим органом.

Отже, висновок податкового органу, з яким погодились суди першої та апеляційної інстанцій, щодо наявності підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України є помилковим, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення від 16.04.2013 року № 0000211701 підлягає скасуванню.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвели до ухвалення незаконного судового рішення.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) .

Керуючись ст. ст. 94, 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кредитної спілки «Лозівський взаємний кредит» задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013 року у справі № 820/3444/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов Кредитної спілки «Лозівський взаємний кредит» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції від 16.04.2013 року № 0000211701.

Присудити на користь  Кредитної спілки «Лозівський взаємний кредит» 252, 34 грн. сплаченого судового збору та стягнути їх з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І. Цвіркун

Судді Л.В. Ланченко Н.Г. Пилипчук  

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
09.02.2014
ПІБ судді:
Цвіркун Ю.І.
Реєстраційний № рішення
№ 820/3444/13-а
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційна скарга платника задоволена. Рішення попередніх інстанцій скасовані, прийнято нове судове рішення.
Подальше оскарження
-
Замовити персональну презентацію