Постанова Вищого адміністративного суду України від 06.11.2013 у справі № 0670/4530/11
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/25547/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

за участю секретаря Титенко М.П.,

за участю представників позивача:не з'явились,

відповідача:не з'явились,

прокуратури: Чубенка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції та Прокуратури Житомирської області

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду

від 21.02.2012

у справі № 0670/4530/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елізіум Пласт»

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції,

за участю Прокуратури Житомирської області,

про визнання протиправними та скасування наказів і податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.09.2011 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Елізіум Пласт» (надалі - позивач, ТОВ «Елізіум Пласт») до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач, Коростенська ОДПІ), за участю Прокуратури Житомирської області, про визнання протиправними та скасування наказів і податкового повідомлення-рішення.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 скасовано постанову суду першої інстанції та задоволено позов ТОВ «Елізіум Пласт» в повному обсязі: визнано протиправними та скасовано накази виконуючого обов'язки начальника Коростенської ОДПІ від 09.03.2011 № 257 та від 23.03.2011 № 457; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ від 14.04.2011 № 0001092301.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач та Прокуратура Житомирської області звернулись до Вищого адміністративного суду України із касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 та залишити в силі постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22.09.2011.

Позивач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлення від 23.03.2011 № 226, згідно пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказів Коростенської ОДПІ від 09.03.2011 № 257 та від 23.03.2011 № 457, в період з 23.03.2011 по 30.03.2011 представниками відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Елізіум Пласт» з питань правильності декларування сум податку на додану вартість в деклараціях за липень-грудень 2008 року, січень-квітень 2009 року та задекларованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в деклараціях за липень-грудень 2008 року, квітень 2009 року. За наслідками перевірки складено акт від 31.03.2011 № 419/23-01/32510883.

Перевіркою встановлено порушення абзацу «а» пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон України «Про податок на додану вартість»), п. 200.8, 200.14 ст. 200, пп.195.1.1 п. 195.1 ст. 195, пп. 54.3.2 п.54.3 ст.54 розділу V Податкового кодексу України, а саме: завищено суми податку на додану вартість, заявлені до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за липень-грудень 2008 року та квітень 2009 року у розмірі 3 352 949,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки Коростенською ОДПІ 14.04.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001092301 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 3 352 949,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що до податкових декларацій з податку на додану вартість платники податків зобов'язані подавати оригінали п'ятих основних аркушів вантажних митних декларацій. В порушення вимог податкового законодавства ТОВ «Елізіум Пласт» разом з деклараціями з податку на додану вартість за липень-грудень 2008 року, квітень 2009 року надало лише копії п'ятих основних аркушів вантажних митних декларацій, що не можуть бути підтвердженням правильності визначення позивачем суми бюджетного відшкодування за результатами проведення експортних операцій вказаного періоду.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про протиправність винесення відповідачем наказів про проведення перевірки та не знайшла підтвердження позиції податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства при формуванні сум податку на додану вартість, що належать до відшкодування з бюджету.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши судове рішення в межах касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційних скарг, з огляду на наступне.

Відповідно до пп.7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому, платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Водночас, згідно п. 4.2 розділу 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 (в редакції наказу від 30.06.2005), визначено, що у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства) ). У разі подання уточнюючих розрахунків, у яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі самі розшифровки подаються на суму уточнення, а також у разі наявності експортних операцій - оригінали п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації (оригінали аркушів ВМД нової форми МД-2 з позначенням « 3/8»).

Як вбачається зі змісту вказаних нормативно-правових актів, положення підзаконного акта суперечать приписам Закону України «Про податок на додану вартість».

Виходячи з принципу пріоритетності норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність застосування норм Закону України «Про податок на додану вартість», що має вищу юридичну силу порівняно з підзаконним нормативно-правовим актом та прямо визначає необхідність надання саме копій оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій при наявності експортних операцій у періоді, за який подається податкова декларація.

Оскільки позивач дотримався приписів податкового законодавства щодо формування даних податкової декларації та надання додатків до податкової звітності за спірні податкові періоди, податковий орган не мав правових підстав зменшувати йому суму податку на додану вартість, заявлену до відшкодування, та виносити податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011 № 0001092301.

Залишаючи в силі рішення суду апеляційної інстанції в частині скасування податкового повідомлення-рішення, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновком про протиправність наказів про призначення перевірки, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі, коли платником подано декларацію, в якій заявлено до

відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України).

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Судом встановлено, що в кожній з декларацій за липень-грудень 2008 року та квітень 2009 року позивачем задекларовано в рядку 25.1 суму податку на додану вартість, що перевищує 100 тис. гривень.

Зважаючи на те, що направлення на перевірку та копії наказів Коростенської ОДПІ вручено головному бухгалтеру 23.03.2011, тобто до початку проведення перевірки, колегія суддів, з урахуванням приписів пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, дійшла висновку про наявність законних підстав у податкового органу для проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Елізіум Пласт» та прийняття рішення про її призначення, оформленого наказами Коростенської ОДПІ від 09.03.2011 № 257 та від 23.03.2011 № 457.

Наведене свідчить про помилковість висновку суду апеляційної інстанції при прийнятті рішення про визнання протиправними та скасування наказів податкового органу, що, зважаючи на норми статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує на необхідність скасування постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційні скарги Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції та Прокуратури Житомирської області задовольнити частково.

2. Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 у справі № 0670/4530/11 скасувати в частині визнання протиправними та скасування наказів виконуючого обов'язки начальника Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 09.03.2011 № 257 та від 23.03.2011 № 457.

В задоволенні позову в цій частині відмовити.

В іншій частині постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 у справі № 0670/4530/11 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) А.М. Лосєв

Судді (підпис) Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
06.11.2013
ПІБ судді:
Лосєв А.М.
Реєстраційний № рішення
0670/4530/11
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу контролюючого органу задоволено частково, постанову апеляційного суду скасовано в частині визнання протиправними та скасування наказів контролюючого органу.
Подальше оскарження
Рішення касаційної інстанції у даній справі у Верховному Суді України не переглядалось.
Замовити персональну презентацію