Постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 у справі № 2а/0270/3569/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2011 року м. Вінниця

Справа № 2а/0270/3569/11

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сапальової Т.В.

суддів: Сторчака В. Ю., Смілянця Е.С.

при секретарі: Погребняк О.Ю.

за участю представників сторін:

представників позивача: Широкого Сергія Валерійовича, Степанова Олега Петровича,

представника відповідача: Радзіковської Інни Тимофіївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Вінниці

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду

від 22 вересня 2011 року

у справі за адміністративним позовом державного підприємства " Підприємство Вінницької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань Вінницької області (№86)"

до державної податкової інспекції у м. Вінниці

про визнання відмови протиправною, зобов'язання списати безнадійний податковий борг,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2011 року державне підприємство " Підприємство Вінницької виправної колонії управління Державного департаменту Украни з питань виконання покарань Вінницької області (№86)" (Позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції м. Вінниці (Відповідач) про визнання протиправною відмову у списанні безнадійного податкового боргу, зобов'язання списати безнадійний податковий борг.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представники Позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечили.

Представник Відповідача в судовому засіданнія підтримала доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову Вінницького окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що державне підприємствоПідприємство Вінницької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань Вінницької області (№86)” є юридичною особою та включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код - 08679617, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Привокзальна, 26, що стверджується довідкою серії АА №474404 (а. с. 7)

Як платник податків Позивач взятий на облік у ДПІ у м. Вінниці.

Судом першої інстанції встановлено, що за Позивачем обліковується заборгованість перед бюджетом зі сплати податків, зборів, обовязкових платежів, яка виникла, починаючи з 2003 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року у справі №2-а-3171/09/0270 за позовом ДПІ у м. Вінниці з державного підприємстваПідприємство Вінницької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань Вінницької області (№86)” в рахунок погашення податкового боргу стягнуто 1115040,61 гривень (а. с. 8-13).

Як свідчать матеріали справи, Позивач протягом кількох років звертався до ДПІ у м. Вінниці та отримував позитивні рішення податкового органу про часткове списання безнадійного податкового боргу. Зокрема, відповідно до рішення ДПІ у м. Вінниці від 28.05.2008 року №15 (а. с. 14) податковим органом Позивачу було списано 629313,92 грн. податкового боргу як безнадійного, згідно з рішенням від 29.05.2009 року №96 (а. с. 15) було списано 268055,17 грн. безнадійного податкового боргу.

Державне підприємствоПідприємство Вінницької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань Вінницької області (№86)" листом від 18 липня 2011 року №7/2893 звернулося до ДПІ у м. Вінниці з проханням списати йому безнадійний податковий борг відповідно до положень ст.101 Податкового кодексу України (а. с. 16).

Листом від 20.07.2011 року №39404/24 ДПІ у м. Вінниці відмовила Позивачу у списанні безнадійного податкового боргу, посилаючись на те, що згідно із п.102.4 ст.102 ПК України якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки стосовно податкового боргу, про який йде мова в листі ДПІ у м. Вінниці від 20.07.11 р. № 39396/24 і який виник до 2007 року, минув строк позовної давності, на думку суду першої інстанції, він підлягає списанню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном "безнадійний" розуміється:

податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;

податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку;

податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом;

податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

податковий борг платника податків, державна реєстрація якого припинена на підставі рішення суду та внесено запис про виключення з Державного реєстру.

П. 102.4 Податкового кодексу України визначено, що якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Податковий борг, щодо якого Позивач звернувся до державної податкової інспекції у м. Вінниці з заявою про його списання як безнадійного, стягнуто постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року (а. с. 8-13). Вказане рішення набрало законної сили. На час розгляду і вирішення справи здійснюється примусове виконання рішення Староміським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, що підтверджується копіями постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, приєднання до зведеного виконавчого провадження та копією листа Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції від 23 листопада 2011 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку до спірних правовідносин слід застосувовувати положення п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України та обчислювати строк стягнення податкового боргу до повного погашення такого платежу в порядку виконавчого провадження.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що єдиною обов'язковою умовою визнання податкового боргу безнадійним встановлено закінчення строку давності з огляду на наступні положення Податкового кодексу України.

Так, п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України визначено п'ять умов, за яких податковий борг вважається безнадійним. Закінчення строку давності є лише однією з цих умов. При цьому, наявність невиконаних судових рішень про стягнення податкового боргу не перешкоджає у визначенні його безнадійним, зокрема, з підстав, визначених п.п. 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України.

П. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що поняття "строк давності", зазначене у п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України, слід розуміти саме як строк, після закінчення якого податковий орган не матиме права на звернення до суду з позовною заявою про примусове стягнення податкового боргу, вжиття інших, встановлених законодавством заходів.

В поданому адміністративному позові державне підприємство " Підприємство Вінницької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань Вінницької області (№86) ставить вимогу про зобов'язання Відповідача списати безнадійний податковий борг за платежами:

ПДВ - 491896,42 грн., період виникнення боргу з 2003 по 2007 роки;

податок з доходів найманих працівників - 5963 грн., період виникнення 2007 рік;

комунальний податок - 1663,19 грн., період виникнення з 2003 по 2007 роки;

податок з власників транспортних засобів - 17510,85 грн., період виникнення з 2003 по 2007 роки.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 27 серпня 2009 року стягнув, в тому числі, податковий борг щодо якого Позивач ставить вимогу про його списання як безнадійного податкового боргу. Вказані обставини сторони не заперечують.

За вказаним судовим рішенням видано виконавчий лист та постановою державного виконавця від 06 листопада 2009 року відкрито виконавче провадження.

Таким чином, податковим органом вживались заходи щодо стягнення податкового боргу в примусовому порядку, що вбачається з рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року та підтверджується постановами державного виконавця Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції. При цьому, невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, протягом тривалого часу не може бути підставою для звільнення від обов'язку сплати податкового боргу у зв'язку із закінченням строку давності виникнення податкового боргу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Вінниці задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства " Підприємство Вінницької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань Вінницької області (№86)" до державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання відмови протиправною, зобов'язання списати безнадійний податковий борг скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "12" грудня 2011 р.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
05.12.2011
ПІБ судді:
Сапальова Т.В.
Реєстраційний № рішення
2а/0270/3569/11
Інстанція
Апеляційна
Резолютивна частина
Судом апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, винесене на користь контролюючого органу.
Подальше оскарження
Рішення не оскаржувалося до суду касаційної інстанції.
Замовити персональну презентацію