Постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 по справі № 822/3867/13-а

Державний герб України

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/3867/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Грищук С.С., Мамчур Р.В., Коломієць Л.Ю., Матвійчук В.М., представники на підставі довіреностей

відповідача - Царук Д.В., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду

від 19 грудня 2013 року

у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії" "Автомобільні дороги України"

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2013 року Дочірнє підприємство "Хмельницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.12.2013 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що по-перше підприємством не надано товаро-супроводжуючих документів, сертифікатів, документів бухгалтерського обліку, які б підтверджували правомірність формування податку на додану вартість по господарським операціям з контрагентами позивача та по-друге судом зроблено помилковий висновок про те, що відповідальність позивача повинна настати відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України.

Представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції посадовими особами відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки було складено акт №1174/22-6/31100492 від 26.04.2013 року. В ході перевірки виявлені та відображені в акті порушення позивачем вимог:

- п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5 ; п.6.1. ст.6 пп.11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , п.п.14.1.27, пп.14.1.54, п.14.1.191. п.14.1. ст.14 пп.134.1. ст.134, п.135.4., п.135.1, п.135.2, п.п.135.4, п.п.135.5.4, п.135.5.5. ст.135, п.137.1, п.1374. п.137.16 ст.137, п.138.2, п.п.138.8.1, п.138.8, п.13.1.9, п. 139,1 ст.138, п.144.1 ст.144 та абз.в пп.138.10.4 п.138.10 статті 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток в сумі 1125878 грн.;

- п.п.7.4.1, п.7.4.5, п.7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 879932 грн.;

- п.п.168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України - виявлено прострочення встановлених строків сплати податку на доходи фізичних осіб;

- ст.97, 115 Кодексу законів про працю України та ст.24 Закону України "Про оплату праці" - несвоєчасна виплата в повному обсязі заробітної плати за фактично виконану роботу;

- п.п.270.1.1 п.270.1 ст.270, п.286.2 ст.286 п.288.3 ст.288 ПК України, в результаті чого занижено суму орендної плати за землю в сумі 1576,35 грн.;

- пп. 242.1.3 п.242.1 ст.242 ПК України, в результаті чого занижено екологічний податок на суму 17,52 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийняті: податкове повідомлення-рішення №0000392206 від 4 червня 2013 року, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 1227071 грн. (в т.ч. 1125878 грн. за основним платежем, 101193 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями штрафами) ; податкове повідомлення-рішення №0000402206 від 4 червня 2013 року, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1246921 грн. (в т.ч. 881417 грн. за основним платежем, 365504 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями штрафами) ; податкове повідомлення-рішення №0000412206 від 4 червня 2013 року, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання за платежем надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах на суму 21,90 грн. (в т.ч. 17,52 грн. за основним платежем, 4,38 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями штрафами) ; податкове повідомлення-рішення №00008291705 від 4 червня 2013 року, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 7395 грн. (за штрафними (фінансовими) санкціями штрафами) .

Вище зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку, однак в задоволенні скарг було відмовлено, а податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції дійшов висновку про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.06.2013 року №0000402206, №0008291705, та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.06.2013 року №0000392206 в частині збільшення суми грошового зобов'язання на 1 069 165 грн., в тому числі 998 678 грн. - основного платежу, 70 487 грн. - штрафних санкцій, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновками суду першої інстанції, проте вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Податковим органом на підставі акта перевірки №1174/22-6/31100492 від 26.04.2013 року винесено податкові повідомлення-рішення №0000392206/1356, №0000402206/1357, №0000412206/1358, №0008291705/1351 від 04.06.2013 року.

Так, податковим повідомленням-рішенням №0000392206/1356 від 04.06.2013 року, за порушення п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п 5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, п.6.1. ст.6, пп.11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , п.п.14.1.27, пп.14.1.54, п.14.1.191. п.14.1. ст.14 пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1, п.135.2, п.п.135.4, п.п.135.5.4, п.135.5 ст.135, п.137.1, п.137.4, п.137.16 ст.137, п.138.2, п.п.138.8.1, п.138.8 ст. 138, п.13.1.9 п. 139.1 ст.139, п.144.1 ст.144 та абз.в пп.138.10.4 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 1227071 грн., з яких 1125878 грн. за основним платежем та 101193 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Податковим повідомленням-рішенням №0000402206/1357 від 04.06.2013 року, за порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 1246921 грн. з яких 881417 грн. за основним платежем та 365504 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Податковим повідомленням-рішенням №0000412206/1358 від 04.06.2013 року, за порушення п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах на загальну суму 21,90 грн. з яких 17,52 грн. за основним платежем та 4,38 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Податковим повідомленням-рішенням №0008291705/1351 від 04.06.2013 року, за порушення п.п.168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 7395 грн. з яких 0 грн. за основним платежем та 7395 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податковим органом оскаржується рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, а саме визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000402206 та №0008291705 від 04.06.2013 року, а також визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000392206 від 04.06.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 069 165 грн., в тому числі 998 678 грн. - основного платежу та 70 487 грн. - штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції вважає неправомірним висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0008291705/1351 від 04.06.2013 року яким, за порушення п.п.168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 7395 грн.

Судом першої інстанції зазначено, що податковим органом встановлено, що позивачем було дотримано порядок сплати податку на доходи фізичних осіб, передбачений п.168.1.2. ч. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, оскільки податок сплачений до бюджету одночасно з виплатою заробітної плати. Отже, застосування до Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" штрафної санкції відповідно до ст. 127 Податкового кодексу України не відповідає обставинам, які встановлені контролюючим органом (Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому не встановлено факту сплати податку після виплати заробітної плати) .

Відповідно до п.п.168.1.1, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно з п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

В силу п.п. "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Отже, законодавство ставить до податкових агентів вимогу перераховувати податок на доходи фізичних осіб (у випадку нарахування, але не виплати доходу платнику податків) саме в межах місячного податкового періоду в якому нарахований такий дохід.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку) , самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з положеннями підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відтак, з урахуванням наведеного, податок, який підлягає утриманню з нарахованого, але не виплаченого (не наданого) доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки для місячного податкового періоду. Тобто 10 календарних днів для сплати податкового зобов'язання, починають розраховуватись після 20 числа (як граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання місячної податкової декларації) , незалежно від того, чи передбачено подання самої декларації.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем, як податковим агентом, несвоєчасно перераховувались суми податку з доходів фізичних осіб, які були утримані із зарплати найманих працівників.

Відповідно до ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із ст.127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Проаналізувавши дані норми суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що до даних правовідносин застосуванню підлягають саме положень ст. 127 ПК України. Дана норма встановлює відповідальність саме за порушення строків сплати податкового зобов'язання під час виплати доходу на користь іншого платника податків (податку з доходів фізичних осіб з працівників позивача), тобто є спеціальною нормою по відношенню до загальної норми ст.126 ПК України.

Відтак, з огляду на те, що заробітна плата за жовтень 2012 року ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" була сплачена 07.12.2012 року разом з податком на доходи фізичних осіб, тобто з порушенням терміну сплати сказаного податку, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність застосування штрафних санкцій в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Вказана правова позиція також висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.07.2013 року у справі №0670/6346/12 (№К/800/29136/13).

Суд апеляційної інстанції вважає правомірним визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000412206/1358 від 04.06.2013 року та податкового повідомлення-рішення №0000392206/1356 від 04.06.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств загальну суму на 1 069 165 грн., в тому числі 998 678 грн. - основного платежу та 70 487 грн. - штрафних санкцій.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/ послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/ послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В акті перевірки податковий орган дійшов висновку про безтоварність господарських операцій позивач з ТОВ "СПМ Груп", ТОВ "Столицяінвестбуд", ПВКФ "Маркет", ТОВ "Автошляхмостобуд", ТОВ "Укр-Торгтранс", ФОП ОСОБА_7.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що 28 липня 2010 року між ТОВ "СПМ Груп" (продавець) та філіями ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (покупець) укладено договори поставки солі технічної від 28.07.2010 року відповідно до умов яких продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар - сіль технічну. Вказані господарські операції підтверджуються дорученням на укладення договору, актами здачі-прийняття робіт, видатковими накладними, платіжними дорученнями, виписками з банків, залізничними накладними, посвідченнями якості та безпеки.

Між, ТОВ "Столицяінвестбуд" (постачальник) та філіями ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (покупець) укладено договори поставки від 26.07.2010 року відповідно до якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, здійснювати на замовлення покупця поставку товару - натрій хлористий технічний марки В, (солі технічної) у кількості визначеній у специфікації, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити товар. Господарські відносини сверджуються договорами поставки, дорученнями на укладення договорів, специфікаціями, видатковими накладними, платіжними дорученнями, рахунками-фактури, виписками з банків, актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними.

07.06.2010 року між ЧПКФ "Маркет" (постачальник) та ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (покупець) укладено договір про те, що постачальник приймає на себе обов'язки поставити нафтопродукти (нафтобітум, автобензин, дизельне пальне, мазут, гудрон та ін.), та ін. названі в подальшому товар, а покупець прийняти та сплатити за отриманий товар. Вказані господарські операції підтверджуються договорами та угодою, рахунками, податковими накладними, видатковими накладними, накладними, виписками з банку, атами виконаних робіт, договором про надання транспортних послуг, товарно-транспортною накладною, дорученнями на укладення договорів, платіжним дорученням.

Між ТОВ "Автошляхмостобуд" (постачальник) та філіями ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (покупець) укладено договір від 07.06.2010 року про те, що постачальник приймає на себе обов'язки поставити нафтопродукти (нафтобітум, автобензин, дизельне пальне, мазут, гудрон та ін.), машини, механізми, обладнання, автошини, акумуляторні, акумуляторні батареї, запасні частини, кам'єяні матеріали (щебінь, відсів та ін.), та ін. названі в подальшому товар, а покупець прийняти та сплатити за отриманий товар. 28.07.2010 року між ТОВ "Автошляхмостобуд" (постачальник) та філією ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (покупець) укладено договір від 28.07.2010 року про те, що постачальник приймає на себе обов'язки поставити нафтопродукти (нафтобітум, автобензин, дизельне пальне, мазут, гудрон, машини, механізми, обладнання, автошини, аккумуляторні батареї, запасні частини, кам'яні матеріали: щебінь, відсів та ін.), а покупець прийняти та сплатити за отриманий товар. Господарські відносини підтверджуються податковими накладними, рахунком-фактурою, актами здачі-прийому, товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, актами переробки приготування асфальтобетонної суміші, звітом про рух матеріалів, рахунками, платіжними дорученнями, виписками з банків.

ТОВ "Укр-Торгтранс" (постачальник) та філією ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (покупець) укладено договори від 25.01.2011 року, від 27.01.2011 року від 25.01.2011 року, про те, що постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначеному цими договорами поставити віброплиту, а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначеному цим договором, прийняти товар та оплатити його.

ТОВ "Укр-Торгтранс" (постачальник) та ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (покупець) укладено договір від 31.01.2011 року за № 24 про те, що постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначеному цими договорами поставити бензопилу fuxtec 4.1с профи, а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначеному цим договором, прийняти товар та оплатити його.

Господарські операції з вказаним контрагентом підтверджуються податковими накладними, рахунками-фактури, видатковими накладними, рахунками, товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі, платіжними дорученнями, подорожніми листами, інвентарною карткою, актами приймання виконаних робіт, записами в головній книзі.

01.04.2011 року між ФОП "Калугін Максим Анатолійович" (продавець) та філією ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (покупець) укладено договір від 01.04.2011 року за №14 відповідно до умов якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виготовити і поставити робочий одяг, робоче взуття, засоби індивідуального захисту, господарські товари, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти та оплатити продукцію. Вказані відносини стверджуються видатковою накладною, податковою накладною, платіжним дорученням, випискою з банку

Також податковий орган зазначає про не підтвердження господарських операцій філій позивача з ТОВ «Бюро Ейнштейн» та ТОВ «Будфінтраст група Україна», оскільки не надано доказів транспортування товару від вказаних контрагентів та складського обліку.

Так, між позивачем (покупець) та ТОВ «Бюро Ейнштейн» (постачальник) було укладено договір №91-11 про закупівлю товарів за державні кошти від 21.11.2011 року. відповідно до вказаного договору постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується оплатити бітум БНД 60/90, 90/1300 кількістю 1000 тон.

Зобов'язання сторін за вказаним договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується додатковою угодою, договором відповідального зберігання, актом приймання-передачі майна, платіжними дорученнями, видатковими накладними, залізничними накладними, паспортом продукції, податковими накладними.

03.10.2011 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Будфінтраст група Україна» (постачальник) укладено договір поставки товару №03/10-6 ПММ, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю бітум нафтовий дорожній БНД 60/90, 90/130, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його вартість.

Зобов'язання сторін за вказаним договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, накладними.

Стосовно доводів податкового органу про відсутність у позивача на час проведення перевірки товарно-транспортних накладних та сертифіката відповідності, суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні не можуть слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також наявність сертифікатів якості має значення для позивача як покупця товару, а не є безумовним доказом здійснення господарської операції.

Крім того, наявність товарно-транспортних накладних, як підтвердження отримання товарно-матеріальних цінностей, не впливає на формування податкового кредиту, оскільки, наявність товарно-транспортних накладних передбачено наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні і регулюють питання перевезення, а не питання податкового обліку та звітності.

Податковим органом зроблено висновок про те, що ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" за результатами діяльності за 2010 рік мав позитивне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток. А тому на порушення п.6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" безпідставно відображено у рядку 04.9 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року" збитки, які отримані у 2009 році та відображені в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року в сумі 488 058 грн. та їх відображення у Декларації за 2 кварталі 2011 року, оскільки відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, переносяться сума збитків, отриманих лише у 1 кварталі 2011 року, без урахування від'ємного значення попередніх років.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції, що від'ємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , що діяв у той час.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Отже, підприємством в декларації з податку на прибуток, що складалася за II квартал 2011 року, в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства, перенесло показник, відображений в декларації, складеної за І квартал 2011 року, показавши при цьому податок на прибуток нарахований за результатами останнього календарного кварталу.

Судом першої інстанції також зазначено, що під час судового розгляду представники позивача визнали правомірність висновків податкового органу, надали відповідний розрахунок, згідно з яким збільшення податкового зобов'язання у сумі 127200,00 грн. основного платежу відповідає порушенням.

Податковим органом було проведено донарахування податку на прибуток у зв'язку із встановленням під час перевірки порушенням ведення бухгалтерського обліку філіями Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", що вплинуло на визначення валового доходу та валових витрат платника. За таких обставин, податкове повідомлення-рішення №0000392206 від 4 червня 2013 року належить частково визнати протиправним та скасувати в частині збільшення суми грошового зобов'язання на 1069165 (один мільйон шістдесят дев'ять тисяч сто шістдесят п'ять) грн., в тому числі 998678 грн. - основного платежу, 70487 грн. - штрафних санкцій, з урахуванням обставин встановлених під час дослідження правомірності формування податку на додану вартість.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність та скасування податкових повідомлень-рішень №0000412206/1358 від 04.06.2013 року та №0000392206/1356 від 04.06.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств загальну суму на 1 069 165 грн., в тому числі 998 678 грн. - основного платежу та 70 487 грн. - штрафних санкцій. В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) .

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За таких обставин, відповідно до ст. 94 КАС України, поверненню з Державного бюджету України підлягає 1164,5 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області задовольнити частково .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії" "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати, прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000412206/1358 від 04.06.2013 року та №0000392206/1356 від 04.06.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств загальну суму на 1 069 165 (один мільйон шістдесят дев'ять тисяч сто шістдесят п'ять) грн., в тому числі 998 678 грн. - основного платежу та 70 487 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

2. В іншій частині позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" судові витрати у сумі 1164 (тисячу сто шістдесят чотири) грн. 50 коп., шляхом безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "13" лютого 2014 р. .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В. Курко О. П.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
05.02.2014
Реєстраційний № рішення
822/3867/13-а
Інстанція
Апеляційна
Резолютивна частина
Апеляційну скаргу контролюючого органу задоволено частково, рішення першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов частково задовольняється.
Подальше оскарження
Контролюючий орган оскаржував рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України
Замовити персональну презентацію