Постанова Верховного Суду України від 27.02.2012 у справі № 21-337а11
Державний герб України

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2012 року м. Київ

Головуючого Тітова Ю.Г.,

Суддів: Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Григор'євої Л.І., Гриціва М.І., Гусака М.Б., Ємця А.А.,  Заголдного В.В., Кліменко М.Р., Ковтюк Є.І.,  Колесника П.І., Короткевича М.Є., Коротких О.А., Косарєва В.І., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Кузьменко О.Т., Лященко Н.П., Маринченка В.Л., Онопенка В.В., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В., Патрюка М.В., Пивовара В.Ф., Пилипчука П.П., Потильчака О.І., Пошви Б.М., Прокопенка О.Б., Редьки А.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Скотаря А.М., Таран Т.С., Школярова В.Ф.,  Яреми А.Г., -  

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом дочірнього підприємства "Ніколь" товариства з обмеженою відповідальністю "Одрекс" (далі -  ДП "Ніколь")

до Головного управління Державного казначейства України в Луганській області (далі -  ГУ Держказначейства, Держказначейство відповідно),

третя особа - представництво Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Луганській області (далі - представництво Держкомпідприємництва, Держкомпідприємництво відповідно),

про визнання протиправною бездіяльності, спонукання вчинення дії та стягнення надмірно сплачених коштів,

  в с т а н о в и в:

У серпні 2010 року ДП "Ніколь" звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило визнати протиправною бездіяльність ГУ Держказначейства, яка полягала у невиконанні ним подання представництва   Держкомпідприємництва від 1 червня 2010 року  щодо повернення надмірно сплачених позивачем коштів у сумі 382 241 грн 50 коп. за ліцензію на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор та просило стягнути надмірно сплачені за ліцензію кошти.              

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26 квітня 2006 року  отримав ліцензію Міністерства фінансів України серії АВ № 8082912  на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор строком дії до 25 квітня 2011 року;  за платіжним дорученням від 25 травня 2006 року № 229 сплатив  до державного бюджету плату за ліцензію в сумі 973 463 грн із розрахунку 30 000 євро за кожний рік користування, але фактично користувався цією ліцензією до 8 травня 2009 року у зв'язку з її скасуванням на підставі  Закону України від 15 травня 2009 року № 1334-VІ "Про заборону грального бізнесу в Україні" (далі - Закон № 1334-VІ). 1 червня 2010 року представництво Держкомпідприємництва  на виконання рішення суду  підготувало та надало ГУ Держказначейства для виконання подання на повернення ДП "Ніколь" надмірно сплачених коштів.  Але  відповідач зазначене подання не виконав, чим, на думку позивача, порушив Порядок взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платниками податків, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Держказначейства від 3 лютого 2005 року № 58/78/22  (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2005 року за № 247/10527).  

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 10 листопада 2010 року позов задовольнив і визнав протиправною бездіяльність ГУ Держказначейства щодо невиконання подання   представництва Держкомпідприємництва від 1 червня 2010 року та постановив стягнути з Державного бюджету України на користь  ДП "Ніколь" грошові кошти, надмірно сплачені за ліцензію Міністерства фінансів України серії АВ № 8082912, у сумі 382 241 грн 50 коп.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 11 січня 2011 року зазначене рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про відмову у задоволенні позову.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 травня 2011 року постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2011 року скасував, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року залишив у силі.

У заяві про перегляд ухвали  касаційного суду з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС),  ГУ Держказначейства, посилаючись на неоднакове застосування положень Закону  № 1334-VІ та Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Держказначейства від 10 грудня 2002 року № 226 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 року за № 1000/7288; далі - Порядок повернення коштів) , просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2011 року скасувати, справу передати на новий касаційний розгляд. На обґрунтування заяви надано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2010 року у справі № К-24993/10, а також постанови Вищого господарського суду України від 12 липня 2010 року у справі № 45/377, від 22 вересня 2010 року у справі № 41/575.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 5 вересня 2011 року  допустив справу до провадження Верховного Суду України.  

Перевіривши наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 237 КАС підставою перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.                              

Вищий адміністративний суд України у справі, що розглядається, керуючись положеннями Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-VІ "Про Державний бюджет України на 2009 рік", Порядку повернення коштів та Порядку оформлення суб'єктами господарювання подання на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів до бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 14060200 "Плата за видачу ліцензій та сертифікатів", затвердженого наказом Держкомпідприємництва  від 7 травня 2009 року № 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2009 року за № 479/16495), погодився з висновками суду першої інстанції, що позивач в установленому порядку звернувся до відповідача та третьої особи із заявою та документами про повернення коштів, надмірно сплачених за ліцензію, тому ці кошти підлягали поверненню. Внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача спірна сума має бути відшкодована за рахунок Державного бюджету України.

На підтвердження підстав для перегляду справи ГУ Держказначейства надало ухвалу Вищого адміністративного суду України, прийняту за наслідками процесуальної дії, пов'язаної із закриттям  провадження у справі згідно з п. 1 частини першої статті 157 КАС, а також рішення касаційного суду господарської юрисдикції, предметом розгляду яких були інші за характером правовідносини,  пов'язані із захистом суб'єктами господарювання цивільних майнових прав шляхом відшкодування збитків та стягнення безпідставно отриманих коштів з Міністерства фінансів України та Держказначейства.  

Аналіз наведених рішень не дає підстав вважати, що касаційні суди неоднаково застосували одні й ті самі норми матеріального права у подібних правовідносинах.          

Згідно з частиною  першою статті 244 КАС Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Враховуючи викладене та керуючись статями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України

п о с т а н о в и в:      

У задоволенні заяви Головного управління Державного казначейства України в Луганській області  відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.Г. Тітов

Судді: М.І. Балюк, І.С. Берднік, Т.В. Гошовська, М.І. Гриців, А.А. Ємець, М.Р. Кліменко, П.І. Колесник, О.А. Коротких, О.В. Кривенда, О.Т. Кузьменко, В.Л. Маринченко, Л.І. Охрімчук,  В.П. Барбара, Л.Ф. Глос, Л.І. Григор'єва, М.Б. Гусак, В.В. Заголдний, Є.І. Ковтюк, М.Є. Короткевич, В.І. Косарєв, В.В. Кривенко, Н.П. Лященко, В.В. Онопенко, П.В. Панталієнко,  М.В. Патрюк, П.П. Пилипчук, Б.М. Пошва, А.І. Редька, Ю.Л. Сенін, Т.С. Таран, В.Ф. Пивовар, О.І. Потильчак, О.Б. Прокопенко, Я.М. Романюк, А.М. Скотарь, В.Ф. Школяров, А.Г. Ярема

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
27.02.2012
ПІБ судді:
Тітов Ю.Г.
Реєстраційний № рішення
21-337а11
Резолютивна частина
У задоволенні скарги контролюючого органу відмовлено.
Подальше оскарження
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Замовити персональну презентацію