Постанова Верховного Суду України від 24.09.2013 у справі № 21-115а13
Державний герб України

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В.,

суддів: Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Тітова Ю.Г.,

при секретарі судового засідання Ключник А.Ю., −

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нове місто» (далі - Товариство)

до державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (далі - ДПІ)

про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У червні 2010 року Товариство звернулось до суду з позовом до ДПІ про визнання протиправним з моменту прийняття акта відповідача про анулювання реєстрації платника ПДВ № 1288 (вих. № 5381/10/23-010 від 17 березня 2010 року) та зобов'язання відповідача відновити з 28 лютого 2010 року реєстрацію ТОВ «Нове місто» як платника податку на додану вартість (далі - ПДВ), а також видати позивачу відповідне свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Товариство послалося на те, що відповідно підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 168/97-ВР) анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється внаслідок відсутності оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, однак податковий орган безпідставно, на думку позивача, не врахував, що протягом 2009 року та до лютого 2010 року позивач здійснював господарську діяльність, за наслідками якої у позивача виникав податковий кредит, який був відображений у деклараціях з ПДВ.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 6 липня 2010 року у задоволені позову Товариства відмовив.

Київський апеляційний адміністративний суд  постановою від 18 листопада 2010 року постанову окружного адміністративного суду скасував: позов Товариства  задовольнив; визнав протиправним з моменту його прийняття акт ДПІ від 28 лютого 2010 року № 1288 про анулювання реєстрації Товариства як платника ПДВ; зобов'язав ДПІ відновити з 28 лютого 2010 року реєстрацію Товариства як платника ПДВ та видати відповідне свідоцтво.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 8 листопада 2012 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року залишив без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, ДПІ звернулася із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР (чинного на час виникнення спірних відносин) у подібних правовідносинах. На обґрунтування заяви додала копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 жовтня 2012 року, яка, на її думку, підтверджує неоднакове правозастосування.                

Перевіривши за матеріалами справи наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що у цьому випадку має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права, за якого суди по-різному вирішують питання щодо правомірності анулювання реєстрації платника ПДВ на підставі підпункту "ґ"   пункту 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР у зв'язку зі здійсненням останнім протягом дванадцяти послідовних податкових місяців господарських операцій, за наслідками яких у нього виникло лише право на податковий кредит, а також питання щодо віднесення таких операцій до оподатковуваних поставок.

Так, у доданій до заяви ухвалі касаційний суд указав на правомірність анулювання свідоцтва платника ПДВ з підстав, установлених підпунктом "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР, оскільки під оподатковуваними поставками згідно із зазначеним вище підпунктом необхідно розуміти саме поставку товарів або надання послуг, у результаті яких  у платника податку-постачальника виникає об'єкт оподаткування ПДВ та, відповідно, нараховуються податкові зобов'язання.

Водночас у справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, аналізуючи зміст пунктів 1.1, 1.4 статті 1 та пункту 3.1 статті 3 Закону № 168/97-ВР, дійшов висновку, що до оподаткованих поставок належить як надання, так і придбання послуг, а оскільки позивач у поданих до податкового органу податкових деклараціях з ПДВ за 2009 - 2010 роки вказав операції з придбання послуг, то проведені позивачем операції відносяться до оподаткованих поставок, а відтак у податкового органу були відсутні підстави для анулювання свідоцтва платника ПДВ у зв'язку  з відсутністю оподаткованих поставок.

Виконуючи вимоги пункту 1 частини першої статті 237 КАС щодо усунення неоднакового застосування норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

У розумінні пункту 1.1 статті 1 Закону № 168/97-ВР оподатковувана операція - це операція, яка підлягає оподаткуванню ПДВ.

За змістом підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 цього Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Зазначені норми Закону, як і визначення термінів «поставки товарів та послуг», наведені у пункті 1.4 статті 1 Закону № 168/97-ВР, не дають підстав для розмежування операцій з продажу та придбання товарів (послуг) при визначенні оподатковуваної поставки для застосування підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 цього ж Закону, оскільки операція з поставки товарів та послуг, що є об'єктом оподаткування ПДВ, є двостороннім правочином, і для однієї сторони така операція є продажем, а для іншої - придбанням, у результаті чого у продавця виникає податкове зобов'язання, а у покупця - право на податковий кредит. Тобто поняття оподатковуваної поставки охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.

З огляду на викладене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що поняття оподатковуваної поставки для застосування підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.

Таким чином, висновки касаційного суду про відсутність у позивача, який у декларації з ПДВ відобразив податковий кредит, сформований за наслідками господарської операції з придбання товарів та послуг, оподатковуваної поставки та неправомірність анулювання його реєстрації як платника ПДВ ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому у задоволенні заяви ДПІ про перегляд судового рішення слід відмовити.                  

Аналогічний висновок щодо правильного застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 23 травня та    17 жовтня 2011 року (№№ 21-43а11, 21-180а11, відповідно).

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви  державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кривенко

Судді: М.Б. Гусак, О.В. Кривенда, О.А. Коротких, В.Л. Маринченко, О.Б. Прокопенко, Ю.Г. Тітов 

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
24.09.2013
ПІБ судді:
Кривенко В.В.
Реєстраційний № рішення
21-115а13
Резолютивна частина
Верховний Суд відмовив у задоволенні заяви податкової інспекції.
Подальше оскарження
Рішення Верховного Суду є остаточним і оскарженню не підлягає.
Замовити персональну презентацію