Постанова Верховного Суду України від 21.02.2012 у справі № 21-822во10
Державний герб України

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України:

головуючого Кривенка В.В.,

суддів: Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Тітова Ю.Г., -

розглянувши скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - ОДПІ)

про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2010 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мереф'янська скляна компанія» (далі - ТОВ)

до Державної податкової адміністрації у Харківській області (далі - ДПА) та ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

У червні 2007 року ТОВ звернулося до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішення ОДПІ від 19 грудня 2006 року № 0002232310/0, від 23 січня

2007 року № 002232310/1, від 26 березня 2007 року, № 002232310/2, від 3 травня

2007 року № 0002232310/1, від 3 травня 2007 року № 0002232310/2, від 13 червня

2007 року № 0002232310/3 - у частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 969 070 грн та скасування рішення ДПА у Харківській області від 8 червня 2007 року № 5542/6/25-0115 про результати розгляду повторної скарги. Вказані податкові повідомлення - рішення прийняті ОДПІ на підставі акта від 19 грудня 2006 року № 3121/23-32952061 про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Перевіркою було встановлено порушення ТОВ вимог чинного законодавства, а саме підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 168/97-ВР), яке полягало у завищенні позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за жовтень

2006 року, сплачену за послуги, отримані від нерезидента на митній території України.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 1 серпня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2007 року, позов задовольнив: скасував спірні податкові повідомлення-рішення ОДПІ та рішення ДПА.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 лютого 2010 року вищезазначені судові рішення в частині скасування рішення ДПА скасував, закривши провадження в цій частині, а в решті рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишив без змін.

Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, ОДПІ звернулася зі скаргою про її перегляд Верховним Судом України з підстав неоднакового застосування касаційним судом пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР у подібних правовідносинах. На обґрунтування скарги надано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 24 січня 2007 року (справа № 22/44 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Донбаскамінь» до державної податкової інспекції у Київському району м. Донецька та відділення державного казначейства у Київському районі м. Донецька про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ), від 8 квітня 2008 року (справа № К-1251706 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 до Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції та відділення державного казначейства у м. Стаханові про стягнення суми ПДВ), від 27 січня 2009 року (справа № К-7638/07 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трубмет» до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ про визнання недійсним податкового повідомлення рішення), які, на думку відповідача, підтверджують таке неоднакове застосування норм матеріального права.

Перевіривши наведені СДПІ доводи, Верховний Суд України вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Обставини справи, що розглядається, суттєво відмінні від обставин справ, на рішення в яких посилається скаржник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2010 року.

Як встановлено судами, у справі, що розглядається, позивач включив до бюджетного відшкодування суму ПДВ, сплаченого ним в порядку передбаченому підпунктами 7.3.6 пункту 7.3 та підпункту 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР при придбанні послуг у нерезидента. Вважаючи такі дії позивача неправомірними МДПІ було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

У справах № К-7638/07 і № К-125І706 суди встановили, що при проведенні господарських операцій розрахунки між платниками податку та їх контрагентами-резидентами проводилися шляхом взаємозаліків, податок в ціні товару грошовими коштами не сплачувався. Саме ці обставини стали підставою для зменшення податковими органами сум бюджетного відшкодування з ПДВ позивачам.

У справі № 22/44 суд касаційної інстанції визнав недоведеним факт надмірної сплати ПДВ позивачем, при якій виникає право на бюджетне відшкодування, скасував ухвалені у справі судові рішення й направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Ця ухвала Вищого адміністративного суду України не розв'язує спір по суті, в ній не відбулося застосування норми матеріального права, про неоднаковість якої зазначає заявник.

Таким чином, зазначене не дає можливості дійти висновку щодо подібності правовідносин та неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Згідно з частиною 1 статті 244 КАС Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обстави, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися

Керуючись статтею 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України, абзацом 4 пункту 2 розділу ХІІІ Перехідні положення Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій та статус суддів» колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Відмовити Харківській об'єднаній державній податковій інспекції у задоволенні скарги.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кривенко

Судді: М.Б. Гусак О.А. Коротких О.В. Кривенда В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко Ю.Г. Тітов

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
21.02.2012
ПІБ судді:
Кривенко В.В.
Реєстраційний № рішення
21-822во10
Резолютивна частина
У задоволенні скарги контролюючого органу відмовлено.
Подальше оскарження
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Замовити персональну презентацію